• забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;
• сприяння навчальній, науковій і творчій діяльності студентів;
• сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;
• сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами.
• 2. Партнерство заради демократизації відносин. Модернізація вищої освіти у межах Болонського процесу, в якому студентство розглядається як партнер, демократизація суспільних відносин суттєво розширили студентське самоврядування, дали змогу молоді масово долучитися до управління справами і передусім взяти участь у роботі вчених рад університетів, інститутів, факультетів. Цей факт свідчить про перші кроки нашої демократії, яка сприяє наданню юнакам і дівчатам самостійності, підвищення їх відповідальності за якість навчання і виховання.
Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки та відповідного центрального органу виконавчої влади, у підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу.
Студентські організації через самоуправління реалізують свої права насамперед у сфері діяльності самих студентів: навчанні, підвищенні його якості та самоосвіти, науково-дослідницькій і культурно-освітній роботі, організації дозвілля, суспільно корисній праці, самоврядуванні у студентській групі й студентському гуртожитку, утвердженні у студентському середовищі здорового духовного і культурного способу життя та інше.
Отже, основними завданнями органів студентського самоврядування як провідників партнерства в:
• організація співробітництва з керівництвом вищих навчальних закладів на демократичних засадах;
• організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;
• вибір Європейської практики соціалізації студентської молоді як провідного агента Болонських ініціатив;
• участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.
• 3. Соціальний супровід студентської молоді. Майбутній спеціаліст, прийшовши на виробництво, у сферу науки, культури чи обслуговування, має бути соціально грамотним, активним, ініціативним, впроваджувати і підтримувати демократичні норми управління, керівництва та спілкування. Без цих навичок спеціалістам неможливо забезпечувати перехід до соціальної стабільності у суспільстві, а здобуття їх можливе у процесі соціально корисної діяльності. Особливої уваги заслуговують, наприклад, такі формування, в яких студенти можуть отримати необхідний досвід життєдіяльності. Це консультативні служби для категорій клієнтів, які беруть шлюб і потребують певної підготовки до сімейного життя; молодіжні біржі праці та агентства зайнятості, що займаються працевлаштуванням; служби юридичного консультування, що вирішують проблеми інформаційного забезпечення молоді нормативно-правовою базою тощо.
Отже, основними завданнями студентського самоврядування як провідного агента соціальних ініціатив є:
• сприяння діяльності районній, міській та обласній соціальній службі для молоді;
• організація роботи соціальної студентської служби у вищому навчальному закладі;
• сприяння працевлаштуванню випускників;
• участь у роботі волонтерських загонів місцевого та міжнародного призначення.
Література
• 1. Зверева ІД. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія і практика. — К., 1998.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна педагогіка» автора Богданова І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З МОЛОДДЮ“ на сторінці 6. Приємного читання.
