Змістовий модуль 2. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ І МОЛОДІ

Соціальна педагогіка


ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ АУДИТОРНОГО ВИВЧЕННЯ



Тема 4. ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА ДІТЕЙ І МОЛОДІ ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ


Девіантна поведінка (від лат. deviatio — відхилення) — система дій і вчинків людей, соціальних груп, що суперечить соціальним нормам або визнаним у суспільстві шаблонам і стандартам поведінки.

Суть девіантної поведінки полягає в тому, що людина не дотримується вимог соціальної норми варіанта поведінки в тій чи іншій ситуації, що веде до порушення міри взаємодії особистості та суспільства, групи і суспільства, особистості та групи. В основі відхилень у поведінці переважно лежить конфлікт інтересів, цінностей, розбіжність потреб, деформація засобів їх задоволення, помилки виховання, життєві невдачі та прорахунку.

Проблема відхилень від соціальної норми почала турбувати людство дуже давно. У результаті аналізу сутності та причин девіантної поведінки утворилося кілька теорій, що з різних позицій підходять до пояснення цього явища.

Аналіз теорії соціальних відхилень доводить, що визначальними факторами відхилень від певних норм є: рівень свідомості, моральності, розвинутість у суспільстві системи соціальних регуляторів поведінки людини і сформоване відношення суспільства до людей, що порушують норми моралі та права.

Істотним показником девіантної поведінки є відхилення в той чи інший бік з різною інтенсивністю від поведінки, яка визначається нормальною. Нормальна, або гармонічна, поведінка характеризується:

• 1) збалансованістю психічних процесів (на рівні властивостей темпераменту, типу вищої нервової діяльності);

• 2) адаптивністю та самоактуалізацією (на рівні характерологічних особливостей);

• 3) духовністю і самоактуалізацією (на особистісному рівні). Подібно до того, як норма поведінки базується на цих трьох

основних характеристиках, так і аномалія та девіації засновані на змінах, відхиленнях і порушеннях цих характеристик.

Щоб оцінити типи девіантної поведінки, необхідно з'ясувати, від яких саме норм суспільства вони можуть відхилятися.

Норма — це явище групової свідомості у вигляді уявлень, що поділяє група, та найчастіше висловлюваних суджень членів групи про вимоги до поведінки з урахуванням їх соціальних ролей, що створюють оптимальні умови буття, з якими ці норми взаємодіють та, відображаючи, формують його. Виділяють такі норми: правові, моральні, естетичні.

Залежно від способів взаємодії з реальністю та порушенням тих чи інших норм суспільства, девіантна поведінка поділяється на п'ять типів (табл. 12).

Таблиця 12. Теорії девіації

Назва теорійОсновоположники теорійОсновні ідеї теорій
БіологічніЧ. Ломброзо У. ШелдонОсобливості фізіологічної будови тіла є причиною девіації
Психічні та психіатричні3. ФрейдКонфліктність особистості, що є результатом боротьби між свідомим та підсвідомим, викликає девіації
Д. Крессі К. ШуесслерПричиною девіації є наявність в особистості психологічних комплексів
Ж. ПінательЕгоцентризм, агресивність, афективність — центральний стрижень кримінальної здатності
Соціологічні: 1) теорія соціального контролю; · 2) теорія соціалізації; · 3) теорія аноміїБ. ДюркгеймВідсутність чіткої регуляції поведінки людей внаслідок несформованості в суспільстві чітких норм та цінностей. Послаблення феномена соціальної солідарності
А. КоуенДевіантній поведінці люди навчаються в процесі засвоєння культури певної групи
Р. МертонВиникнення девіації відбувається у результаті розвитку між культурними цілями суспільства та соціально схваленими засобами їх досягнення
КультурологічніТ. Селлі У. МіллерПричина девіації — у конфліктах між нормами офіційної культури та субкультури
Теорія стигматизації (клейміння)М. Гофман Ч. БеккерДевіація — це "клеймо", яке групи, що наділені владою, ставлять на поведінку менш захищених груп або окремої особи

Девіантна поведінка має складну природу, зумовлену найрізноманітнішими чинниками, що перебувають у взаємодії та взаємовпливі.

Фактори ризику девіантної поведінки дітей і молоді:

• соціально-економічні: зниження життєвого рівня населення, майнове розшарування суспільства, обмеження можливостей соціально схвалених способів заробітку, безробіття, доступність алкоголю і тютюну;

• соціально-педагогічні: криза інституту сім'ї, зростання кількості сімей з конфліктним стилем виховання, проблеми, пов'язані з навчанням, конфлікти з вчителями, низький соціальний статус підлітка в учнівському колективі, слабка система позашкільної зайнятості дітей і молоді;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна педагогіка» автора Богданова І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Змістовий модуль 2. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ І МОЛОДІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Частина І. ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ "СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА"

  • Змістовий модуль 1. СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УКРАЇНІ

  • Психологічні механізми засвоєння інформації

  • Основні етапи сприймання та осмислення навчальної інформації

  • Основні правила та прийоми запам'ятовування матеріалу

  • Забування та його профілактика

  • Основні правила конспектування

  • Режим індивідуальної праці та відпочинку студента

  • Планування студентом самостійної навчальної діяльності

  • Тема 2. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

  • Нормативно-правова база соціалізації дітей і молоді

  • ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

  • Завдання до теми 2. Актуальні питання соціалізації особистості

  • ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

  • Змістовий модуль 2. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

  • Структура і функції соціальної роботи з дітьми та молоддю

  • Тема 6. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З МОЛОДДЮ В УКРАЇНІ

  • Особливості соціалізації студентської молоді

  • Тема 7. ПРОФЕСІЙНИЙ ПОРТРЕТ СПЕЦІАЛІСТА З СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

  • ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

  • ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

  • Частина ІІ. СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА

  • Змістовий модуль 1. СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

  • Екскурс в історію розвитку соціальної педагогіки

  • Тема 2. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

  • Закономірності соціальної педагогіки.

  • Тема 3. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

  • Соціальна ситуація.

  • ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

  • Змістовий модуль 2. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Тема 8. ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

  • Завдання до теми 10. Особливості соціально-педагогічної діяльності у XX ст.

  • Змістовий модуль 1. СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ЯК РЕСУРС СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

  • Тема 2. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З МОЛОДДЮ

  • Змістовий модуль 2. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

  • Тема 5. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДІТЬМИ, ЩО ЗАЛИШИЛИСЯ БЕЗ ПІКЛУВАННЯ БАТЬКІВ

  • ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

  • Змістовий модуль 1. СПЕЦИФІЧНІ СФЕРИ СОЦІАЛЬНО ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

  • Тема 2. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ

  • ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

  • Змістовий модуль 2. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ І МОЛОДІ
  • Тема 5. ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНИХ ФОРМ ДЕВІАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ

  • Стадії формування наркотичної залежності.

  • ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ