• 2. Особистісні проблеми молоді: пошуки сенсу життя; професійне самовизначення; кохання; створення власної сім'ї; взаємостосунки з однолітками та дорослими; здоров'я молодих людей.
Ієрархія основних соціалізуючих чинників молоді в Україні: сім'я; групи ровесників; навчальні заклади різного типу; засоби масової інформації; трудова діяльність; громадські організації різного спрямування (спортивного, політичного, релігійного, культурного тощо).
У таблиці 9 наведено класифікацію і ознаки груп однолітків.
Таблиця 9. Класифікація груп однолітків
| Класифікаційна ознака | Типи груп |
| Юридичний статус | — формальні (офіційно визнані суспільством); · — неформальні (існують стихійно самі по собі) |
| Вікові параметри | — одновікові; · — різновікові |
| Статеві параметри | — одностатеві; · — змішані |
| Соціально-психологічний статус | — група приналежності; · — референтна група |
| Ступінь стабільності | — постійні; —- тимчасові; · — ситуативні |
| Просторова локалізація | — дворові; · — квартальні; · — у межах установи (клубні, студентські, шкільні) |
| Тип лідерства | — авторитарні; · — демократичні |
| Соціальна спрямованість | — просоціальні (соціально-позитивні); · — асоціальні (соціально-нейтральні); · — антисоціальні (соціально-негативні) |
Соціалізуючі функції групи однолітків: — задоволення потреби у нерегламентованому спілкуванні; оволодіння навичками співжиття з іншими людьми;
• автономізація від дорослих;
• створення умов для самоствердження;
• засвоєння певних статеворольових норм поведінки;
• залучення до окремих видів субкультури. Субкультура — сукупність соціально-психологічних ознак
• (норм, цінностей" стереотипів, смаків тощо), які впливають на стиль життя і мислення певних номінальних і реальних груп людей і дають змогу їм утверджувати себе в якості "ми", відмежованого від "вони" (інші представники соціуму). Ознаки субкультури:
• специфічний набір ціннісних орієнтацій та норм поведінки;
• надання переваги певним джерелам інформації;
• своєрідні захоплення, смаки;
• специфічні способи проведення вільного часу;
• жаргон;
• особливості одягу та зовнішності.
Соціальною базою формування субкультури можуть бути вікові, професійні групи населення, релігійні секти, сексуальні меншини, неформальні течії (фани, металісти, рокери тощо), злочинні групи. Субкультура впливає на особливість настільки, наскільки група однолітків, яка є її носієм, референтна (значима) для людини.
Особливості молодіжної субкультури:
• розважально-рекреативна спрямованість (в організації дозвілля надається перевага слуханню музики, перегляду відео-продукцій або програм телебачення);
• надмірно-підкреслене дотримання моди;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна педагогіка» автора Богданова І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З МОЛОДДЮ“ на сторінці 3. Приємного читання.
