• соціальний вплив на дітей раннього віку (до 3-х років);
• дефекти.
Дефект (від. лат. defectus – недолік, вада) – це фізичний чи психічний недолік, котрий викликає порушення нормального розвитку дитини. За походженням дефекти можуть бути органічними і функціональними.
Органічна вада – це порушення, відсутність або недолік якого- небудь органа або його частини. Органічні вади можуть бути: генералізованими (розумова відсталість) та ізольованими (затримка психічного розвитку, сліпота, глухота, порушення рухів і мовлення). Причини: спадкові, серцево-судинні захворювання, паралічі, травми.
Функціональна вада – це порушення функцій органу або загальних функцій всього організму без порушення тканини органу. Прикладом можуть слугувати неврози, психоневрози, психопатія психози порушення поведінки. Причини: порушення соціальних зв'язків індивіда. Вада може виявлятися й у темпі розвитку. Розрізняють два варіанти: акселерацію – прискорений розвиток, і ретардацію (затримку) – відставання у розвитку.
Вплив вади на розвиток дитини двояке: з однієї сторони, він утруднює нормальному розвитку діяльності організму, а з іншої сторони – сприяє посиленому розвитку інших функцій, які можуть компенсувати недолік. Вади розділяються на первинні та вторинні.
Первинні вади виникають унаслідок порушення функціонування центральної нервової системи, невідповідності розвитку віковій нормі. Він є наслідком недорозвиненого або пошкодженого мозку. Проявляється первинний дефект у виді порушення слуху, зору, паралічу, порушення розумової працездатності й ін. При відсутності корекційного впливу у подальшому відбувається вторинні нашарування (відхилення) – дефекти.
Вторинні вади, які виникають у дитини з порушенням психофізичного розвитку, якщо соціальне оточення не компенсує цих порушень, а, навпаки, детермінує відхилення в особистісному розвитку. Вони заважають як навчанню, так і соціальній адаптації. Виникає педагогічна занедбаність, розлади емоційно-вольової сфери і поведінки.
Фізичні відхилення. Існує декілька класифікацій людей, які мають відхилення у здоров'ї та розвитку. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) у 1980 році прийняла такі три шкали обмежених можливостей:
• хвороба (недуга) – втрата або відхилення анатомічної, фізіологічної і психічної структури або функції, яка поряд з різними поведінковими та громадськими перешкодами перешкоджають залученню особи до активної участі у суспільному житті на рівних умовах з іншими її учасниками. У людини працездатного віку (від 16 років до пенсійного віку) тяжкість недуги визначається, виходячи з її обмежень у залученні до повсякденній діяльності та суспільного життя, таким чином:
• глибокий недуг, якщо це повністю перешкоджає повсякденних справ або суспільного життя;
• важкий недуг, якщо це обмежує повсякденні справи або участь у суспільному житті;
• середній недуг, якщо це створює труднощі для повсякденних справ або участь у суспільному житті;
• обмежена можливість здоров'я – будь-яке обмеження або втрата здатності (унаслідок наявності дефекту) виконувати будь- який вид діяльності у межах того, що вважається нормою;
• недієздатність (інвалідність) – наслідок дефекту або обмежена можливість конкретної людини, яка перешкоджає чи обмежує виконання нею певної нормативної ролі, виходячи із вікових, статевих чи соціальних факторів, що не дає змоги інтегруватися у суспільство. Інвалідність визначається лікарсько-контрольною комісією (ЛКК), на підставі висновку спеціальних дитячих лікарів зафіксованих в епікризі (витягу) з історії хвороби.
У науковому освітньому обігу використовується термін "обмежені освітні можливості" – це діти з обмеженими можливостями здоров'я, які мають фізичні і (або) психічні відхилення, які перешкоджають засвоєнню освітніх стандартів без створення спеціальних умов для отриманні освіти.
Психічні відхилення – це відхилення, пов'язані з розумовим розвитком людини чи недоліками її психіки. До даного типу відхилень відносяться насамперед такі відхилення:
• затримка психічного розвитку;
• розумова відсталість (олігофренія). Розумова відсталість буває в легкій (дебілізм) і глибокій (ідіотизм) формах;
• порушення мови (від заїкання і порушення вимови до порушення письма і читання);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інклюзивної педагогіки» автора Шевців З.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття "норма" і "відхилення" у розвитку дитини“ на сторінці 2. Приємного читання.
