Стандарт початкової освіти загальноосвітньої школи
Сучасна система початкової загальної освіти в Україні визначається державним освітнім стандартом (постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462).
Державний стандарт початкової загальної освіти – сукупність державних документів, котрі визначають норми і положення щодо освіченості молодших школярів на рівні початкової освіти та гарантії держави її отримання.
Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти. Він визначає зміст початкової освіти, освітні галузі, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей та забезпечує упровадження інформаційно- комунікаційних технологій; підвищення рівня знання іноземних мов; використання здоров'язбережувальних технологій; формування ключових компетентностей учнів початкових класів тощо.
Державний стандарт складається з:
• базового навчального плану початкової загальної освіти (див.: табл.. 1);
• освітніх галузей знань;
• державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
• 1. Базовий навчальний план. Базовий навчальний план визначає зміст і структуру початкової загальної освіти за допомогою інваріантної і варіативної складових, якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження учнів та загальнотижнева кількість годин.
Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти формується на державному рівні і є обов'язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається за допомогою освітніх галузей. Виключення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні початкової освіти і наступність основної школи.
В інваріантній складовій Базового навчального плану визначено мінімально необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі.
Варіативна складова Базового навчального плану визначається загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх запитів учнів та (або) побажань батьків, або осіб, які їх замінюють. У початкових класах варіативна складова включає години, які виділяються на вивчення навчальних предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.
Навчальне навантаження учнів складається з годин інваріантної і варіативної складових і не може перевищувати гранично допустимого рівня тижневого навантаження учнів, установленого Базовим навчальним планом та санітарно- гігієнічними нормами організації навчально-виховного процесу.
На основі Базового навчального плану Міністерство освіти і науки розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення навчальних предметів і курсів інваріантної складової. На основі типових навчальних планів навчальні заклади складають щороку робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова початкової загальної освіти з урахуванням особливостей організації навчального процесу.
• 2. Освітні галузі знань початкової освіти, до яких належать "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Здоров'я і фізична культура", "Технології" та "Мистецтво". Вони містять конкретну мету підготовки молодшого школяра початкової освіти з навчальних предметів, що входять до інваріативної частини базового навчального плану, а також систему вимог, що визначає обов'язків для кожного учня рівень засвоєння змісту освітньої галузі чи предмета.
• 3. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкових класів. Вони засвідчують досягнення молодших школярем початкової підготовки, містить критерії і форми оцінювання рівня освіченості відповідно до державного стандарту.
У Державному стандарті початкової загальної освіти даються визначення основних компетентностей і компетенцій, якими повинні оволодіти молодші школярі:
• 1) громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства;
• 2) ключова компетентність – спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інклюзивної педагогіки» автора Шевців З.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Зміст інклюзивної освіти“ на сторінці 1. Приємного читання.
