Тема 6. Структура та організація цілісного педагогічного інклюзивного процесу

Основи інклюзивної педагогіки


Цілісний педагогічний процес, його компоненти


Педагогічний процес в умовах інклюзивної освіти вибудовується з включенням у структуру мети навчання і виховання, дітей з особливими освітніми потребами.

Розвиток цілісної особистості, незалежно від її особливостей психофізичного розвитку, відбувається лише завдяки правильно організованому педагогічному процесу. Кожен навчальний заклад системи інклюзивної освіти здійснює виховання школяра у широкому педагогічному значенні, тобто формує особистість дитини під впливом педагогічного колективу. Організація педагогічного процесу вимагає цілісного підходу в колективному вирішенні мети інклюзивної освіти, навчання і виховання. Цілісність педагогічного процесу визначають компоненти, котрі перебувають у взаємозв'язку і забезпечать кінцеву мету освіти – оволодіння системою знань, умінь, навичок, особистісним розвитком і вихованістю та отримання, відповідно до рівня освіти, державного документа встановленого зразка.

Цілісний педагогічний процес (ЦПП) – це спеціально організована, цілеспрямована взаємодія учителя та учнів, метою якої є розв'язання освітніх проблем і розвиток особистості. Цілісний педагогічний процес включає множину підсистем, які об'єднані між собою різними типами зв'язків. Зміст педагогічного процесу визначає мета освіти, навчання, виховання і розвитку, яка визначає педагогічні завдання, котрі реалізуються за допомогою форм і методів навчання.

Чітку організацію цілісного педагогічного процесу здійснюють директор, його заступники, педагогічний колектив і педагогічна рада. Важливою умовою успішного ЦПП є перспективний та річний плани. Ефективний розвиток школи забезпечить перспективний план, який визначає головні напрями педагогічної роботи, розвиток матеріально-технічної бази, зміну контингенту учнів та інші проблеми розвитку. Планування на рік дає змогу поєднати перспективні завдання з конкретними завданнями на семестр, місяць, тиждень навчального року.

Важливою складовою цілісного педагогічного процесу є "навчально-виховний процес". Навчально-виховний процес включає два взаємопов'язані процесу: навчальний процес і виховний процес. Означене поняття іноді використовують як синонімічне до поняття "педагогічний процес". Однак воно дещо вужче у своєму трактуванні, оскільки виховання особистості школяра, у цьому розумінні, здійснюється у вузькому педагогічному значенні, метою якого є досягнення виконання поставлених навчальних, виховних і розвивальних функцій освіти завдяки навчанню в конкретному класі, за єдиним навчальним планом, оволодіння змістом галузей знань, отримавши при цьому проміжний результат освіти.

Згідно рекомендацій Міністерства освіти і науки України до організації навчально-виховного процесу учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році (від 05.06.2015№ 1/9-280) визнано, що особливістю педагогічного процесу з дітьми особливих освітніх потреб є його психолого-педагогічна та корекційна спрямованість. Саме тому, важливою складовою цілісного педагогічного процесу є розробка індивідуального навчального плану для дітей особливими освітніми потребами, який передбачає організацію індивідуального режиму навчання, організації навчання у залежності від індивідуальних особливостей учнів, організація корекційно-розвивальних занять з психологом, логопедом, дефектологом чи іншими профільними спеціалістами.

Очевидно, що обов'язковою складовою навчально-виховного процесу є процес навчання, процес виховання, процес розвитку і процес корекції. Дані поняття використовуються при вихованні особистості у гранично допустимому значення, яке відбувається у спеціально організованому двосторонньому процесі викладання і учіння на конкретному уроці з окремого навчального предмета. Тому, крім традиційної навчально-виховної функції соціально-педагогічної діяльності, учитель початкових класів в інклюзивному класі повинен якісно виконувати корекційно-розвивальну, терапевтично-відновлювальну та здоров'язбережувальну функції.

Таким чином, складність цілісного педагогічного процесу полягає у єдності самостійних процесів (навчального і виховного) та орієнтації на розвиток і корекцію особистості учнів, а не лише реалізація завдань навчання і виховання (див.: рис. 6.1.)

Складові цілісного педагогічного процесу

Рис. 6.1. Складові цілісного педагогічного процесу

Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до робочого навчального плану ніколи, складеного на основі Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України, з урахуванням потреб учня та особливостей його психофізичного розвитку. Навчання учнів у класах з інклюзивним навчанням здійснюється за навчальними планами, програмами, підручниками, посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України для загальноосвітніх навчальних закладів. Схема складання тематично-календарного планування відповідає загальновизнаній формі.

Для учнів з особливими освітніми потребами на основі навчального плану команда різнопрофільних спеціалістів бере участь у розробці та реалізації індивідуального плану розвитку (ПІР) та індивідуального навчального плану (ІНП) молодшого школяра, а за потреби запрошують медичних працівників, фахівців 3 реабілітації. В індивідуальному навчальному плані для проведення корекційно-розвитковиз занять передбачається від 2 до 4 годин на тиждень, залежно від особливостей психофізичного розвитку учня, які визначаються з урахуванням рекомендацій ПМПК. Корекційно-розвиткові заняття проводяться як у першу, так і в другу половину дня вчителями-дефектологами за кваліфікацією: логопед, тифлопедагог, сурдопедагог, олігофренопедагог, ортопедагог, а також практичними психологами.

Якщо дитина навчається за спеціальною програмою для розумово відсталих дітей у загальноосвітньому навчальному закладі (за індивідуальною формою чи в класі з інклюзивним навчанням), навчання її завершується після закінчення 9 класу. Таким випускникам видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу, учнями якого вони були. У додатку до свідоцтва про базову загальну середню освіту вказуються лише ті предмети, які вивчав учень у процесі навчання. Після цього дитина має право на вступ до професійно-технічного навчального закладу з урахуванням рекомендацій лікарів.

Також, учні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку, які навчаються за спеціальними програмами у загальноосвітніх навчальних закладах, за станом здоров'я можуть бути звільнені від проходження державної підсумкової атестації за висновком лікарсько-консультативної комісії. Учням, які звільняються від атестації, необхідно подати заяву батьків або осіб, які їх замінюють, довідку лікарсько-консультативної комісії, засвідчену печаткою закладу охорони здоров'я.

Підставою для звільнення від атестації є рішення педагогічної ради, на основі якого видається наказ керівника загальноосвітнього навчального закладу.

Для осіб, звільнених від державної підсумкової атестації, у додаток до свідоцтва про відповідний рівень освіти виставляються річні бали та робиться запис "звільнений".

Однак, за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, такі учні можуть допускатися до проходження атестації.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304 та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою. Система оцінювання навчальних досягнень учнів стимулююча.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інклюзивної педагогіки» автора Шевців З.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 6. Структура та організація цілісного педагогічного інклюзивного процесу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Загальні засади інклюзивної педагогіки

  • Основні категорії інклюзивної педагогіки

  • Інклюзивна педагогіка в системі педагогічних наук

  • Міжпредметні зв'язки інклюзивної педагогіки

  • Тема 2. Особливості розвитку особистості

  • Поняття "норма" і "відхилення" у розвитку дитини

  • Розвиток психіки дітей з обмеженими можливостями здоров'я

  • Розвиток емоційної сфери молодшого школяра з різними видами дизонтогенезу

  • Розвиток конативної сфери

  • Тема 3. Соціально-педагогічна діяльність учителя в умовах інклюзивної освіти

  • Сутність соціально-педагогічної діяльності вчителя початкових класів

  • Закономірності, принципи, функції та напрями соціально-педагогічної діяльності

  • Професійна компетентність вчителя початкових класів при виконанні соціально-педагогічної діяльності в інклюзивному класі

  • Розділ 2. Теорія інклюзивної освіти, навчання та виховання

  • Предмет і завдання дидактики інклюзивної освіти, її категорії

  • Система закладів освіти для дітей з обмеженнями життєдіяльності

  • Особливості організації інклюзивного навчання у загальноосвітній школі

  • Тема 5. Зміст інклюзивної освіти

  • Нормативні документи змісту інклюзивної початкової освіти, курикулум

  • Особливості забезпечення змісту інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами

  • Командний підхід як умова реалізації змісту освіти

  • Тема 6. Структура та організація цілісного педагогічного інклюзивного процесу
  • Сутність, мета і завдання інклюзивного навчання

  • Підготовка вчителя до організації навчального процесу

  • Схема вивчення дитини

  • Соціальний паспорт класу

  • Безпосередня підготовка до процесу навчання

  • Визначення мети і цільових завдань уроку у їх системі

  • Тема 7. Форми організації процесу навчання в інклюзивній школі

  • Спеціальні форми навчання в інклюзивному класі

  • Тема 8. Методи навчання

  • Класифікація методів навчання

  • Загальні методи навчання

  • Інноваційні методи навчання

  • Спеціальні методи

  • Методи розвитку і корекції емоційної сфери

  • Методичні прийоми корекції конативної сфери молодших школярів

  • Критерії вибору методів навчання

  • Засоби навчання

  • Тема 9. Дидактичне діагностування учнів в інклюзивному класі

  • Портфоліо учнів як засіб оцінювання індивідуальних досягнень

  • Тема 10. Теорія інклюзивного виховання

  • Основні методи і форми інклюзивного виховання

  • Глосарій