Методичні прийоми корекції конативної сфери молодших школярів

Основи інклюзивної педагогіки

Різноманітні відхилення у поведінці (девіантна поведінка) є актуальною проблемою педагогіки і педагогічної практики. Діти з відхиленнями у поведінці систематично порушують правила, не підкоряються внутрішньому розпорядку і вимогам дорослих, грубі, заважають заняттям у класі чи групі. Кожне порушення поведінки дитини спричиняється: 1) педагогічними прорахунками; 2) недорозвиненістю центральною нервовою системою; 3) незначними ушкодженнями мозку (в результаті проблем у період вагітності та пологів), які можна ліквідувати за умови, що виховання до 7-8 років проводитиметься на належному рівні. Типовими порушеннями поведінки є гіперактивна, демонстративна, протестна, агресивна, інфантильна, конформна і симптоматична поведінка (у виникненні яких визначальними факторами є умови навчання і розвитку, стиль взаємин з дорослими, особливості сімейного виховання).

Психолого-педагогічну допомогу молодшим школярам у розвитку конативної сфери, варто розглядати як комплекс соціально-психологічних і педагогічних методів, що спрямовані на виявлення і виправлення умов, які спричиняють прояви девіантної

поведінки; створення передумов попередження відхилень у поведінці. Методика передбачає організацію роботи вчителя з розвитку конативної сфери, яка спрямовується на:

• руйнування девіантних настанов, уявлень, мотивів, стереотипів поведінки та формування нових, позитивних;

• розвиток соціальної активності, інтересу до себе і оточуючих, сприяння у здобутті певного статусу в позитивно-спрямованих угрупованнях;

• навчання навичкам саморегуляції, співпраці, адекватному прояву активності, вмінню здійснювати правильний вибір форм поведінки;

• розвиток інтересу і здатності до творчості.

Для реалізації поставлених завдань у методиці вчителя початкових класів є специфічні та неспецифічні методи. Використовуючи специфічні методи вчитель здійснює прямий корекційний вплив на недоліки (вправи і покарання). За допомогою неспецифічних методів (зміни діяльності учнів, зміни відносин, зміни навчально-виховної системи) вчитель початкових класів опосередковано впливає на особистість дитини в цілому, на зміст діяльності, на характер відносин з дорослими і дітьми.

Дітям з проблемами поведінки необхідно допомагати розвивати навички самоконтролю; контролювати рівень своєї концентрації й уваги; навчати їх прийомів організації своєї діяльності та управління часом; формувати прийоми контролю власної поведінки, щоб зменшити тривожність, соціальну самоізоляцію.

Задля цього вчителі в інклюзивному класі повинні використовувати наступні методичні прийоми:

• 1. Сприяти зайнятості кожного учня. Володіти ситуацією – означає залучити якомога більше учнів до роботи і уникнути концентрації уваги на тих дітях, що вчаться. На уроці всі повинні мати завдання. Якщо хтось швидко виконує завдання, педагог тримає напоготові цікаву додаткову роботу.

• 2. Контролювати темп уроку. Тобто вести урок у гнучкому темпі, щоб навчальний процес відбувався з найменшими зупинками.

• 3. Доведення до учня необхідних правил і процедур. До прикладу, "Кому здавати роботу", "У мене зламався олівець. "Як мені далі виконувати завдання?", "У мене зошит кінчився, що робити". Якщо учні не обізнані з вимогами, тоді у подібних ситуаціях розгублюються і, намагаючись звільнитися під відчуття невизначеності, починають самостверджуватися, що учителем сприймається як порушення дисципліни.

• 4. У розробленій індивідуальній програмі розвитку дитини чітко визначати критерії досягнення результатів. Школярам пояснюється план роботи над предметом, програма і способи оцінки знань на всіх етапах навчання, тому кожен учень і кожен учитель можуть бачити перспективу, фіксувати своє поступове зростання і просування від одного етапу навчання до іншого. Це дає відчуття задоволеності, власної компетентності, розвиває самоповагу і відчуття.

• 5. У перші тижні адаптації дитини до шкільного навчання ретельно продумувати управління навчальним процесом і класним колективом.

• 6. Розвиток мотивів учіння, тобто формування позитивних мотивів учіння, що підвищить самоповагу учнів в їх пізнавальній діяльності, стимулювання допитливість.

Важливим у розвитку позитивної поведінки є добір методів профілактично-корекційної роботи, котрі повинен спрямовуватися на реалізацію таких функцій:

• виховної (поновлення позитивних якостей, що переважали до появи девіантної поведінки);

• компенсаторної (формування прагнення компенсувати певні недоліки, активізація діяльності у тій сфері, де особистість може досягти успіху, реалізувати потребу в самоствердженні);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інклюзивної педагогіки» автора Шевців З.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичні прийоми корекції конативної сфери молодших школярів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Загальні засади інклюзивної педагогіки

  • Основні категорії інклюзивної педагогіки

  • Інклюзивна педагогіка в системі педагогічних наук

  • Міжпредметні зв'язки інклюзивної педагогіки

  • Тема 2. Особливості розвитку особистості

  • Поняття "норма" і "відхилення" у розвитку дитини

  • Розвиток психіки дітей з обмеженими можливостями здоров'я

  • Розвиток емоційної сфери молодшого школяра з різними видами дизонтогенезу

  • Розвиток конативної сфери

  • Тема 3. Соціально-педагогічна діяльність учителя в умовах інклюзивної освіти

  • Сутність соціально-педагогічної діяльності вчителя початкових класів

  • Закономірності, принципи, функції та напрями соціально-педагогічної діяльності

  • Професійна компетентність вчителя початкових класів при виконанні соціально-педагогічної діяльності в інклюзивному класі

  • Розділ 2. Теорія інклюзивної освіти, навчання та виховання

  • Предмет і завдання дидактики інклюзивної освіти, її категорії

  • Система закладів освіти для дітей з обмеженнями життєдіяльності

  • Особливості організації інклюзивного навчання у загальноосвітній школі

  • Тема 5. Зміст інклюзивної освіти

  • Нормативні документи змісту інклюзивної початкової освіти, курикулум

  • Особливості забезпечення змісту інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами

  • Командний підхід як умова реалізації змісту освіти

  • Тема 6. Структура та організація цілісного педагогічного інклюзивного процесу

  • Сутність, мета і завдання інклюзивного навчання

  • Підготовка вчителя до організації навчального процесу

  • Схема вивчення дитини

  • Соціальний паспорт класу

  • Безпосередня підготовка до процесу навчання

  • Визначення мети і цільових завдань уроку у їх системі

  • Тема 7. Форми організації процесу навчання в інклюзивній школі

  • Спеціальні форми навчання в інклюзивному класі

  • Тема 8. Методи навчання

  • Класифікація методів навчання

  • Загальні методи навчання

  • Інноваційні методи навчання

  • Спеціальні методи

  • Методи розвитку і корекції емоційної сфери

  • Методичні прийоми корекції конативної сфери молодших школярів
  • Критерії вибору методів навчання

  • Засоби навчання

  • Тема 9. Дидактичне діагностування учнів в інклюзивному класі

  • Портфоліо учнів як засіб оцінювання індивідуальних досягнень

  • Тема 10. Теорія інклюзивного виховання

  • Основні методи і форми інклюзивного виховання

  • Глосарій