– переключення уваги, пропозиція якого-небудь завдання ("Допоможи мені, будь ласка, дістати витерти з дошки, адже ти вищий за мене");
– позитивне позначення поведінки ("Ти злий тому, що ти втомився"). Щодо того, що агресія природна для людей,
• 2. Акцентування уваги на поведінці, а не на особистості. Проводити чітку межу між вчинком і особистістю дозволяє техніка об'єктивного опису поведінки. Після того як дитина заспокоїться, доцільно обговорити з нею її поведінку. Варто описати, як вона поводилася під час прояву агресії, які слов казала, які дії робила, не даючи при цьому ніякої оцінки. Критичні висловлювання, особливо емоційні, викликають роздування й протест та віддаляють від розв'язання проблеми. Аналізуючи поведінку дитини, важливо обмежитися обговоренням конкретних фактів, тільки того, що відбулося "тут і зараз" не пригадуючи минулих вчинків. Інакше в дитини виникне почуття образи і вона буде не в змозі критично оцінити свою поведінку. Замість розповсюдженого, але неефективного "читання" моралі краще показати дитині негативні наслідки її поведінки, переконливо продемонструвавши, що агресія найбільше шкодить їй самій. Дуже важливо також дати приклади можливих конструктивних способів поведінки в конфліктній ситуації.
Один із важливих шляхів зниження агресії – встановлення з дитиною зворотного зв'язку. Дія цього використовуються такі прийоми:
• констатація факту ("Ти поводишся агресивно");
• констатуюче питання ("Ти гніваєшся?");
• розкриття мотивів агресивної поведінки ("Ти хочеш мене скривдити?", "Ти хочеш продемонструвати силу?"); • виявлення своїх власних почуттів щодо небажаної поведінки ("Мені не подобається, коли зі мною розмовляють у такому тоні", "Я гніваюся, коли на мене хтось голосно кричить");
• апеляція до правил ("Ми ж із тобою домовлялися!").
Даючи зворотний зв'язок агресивній поведінці дитини, доросла людина повинна виявити щонайменше три якості: зацікавленість, доброзичливість і твердість.
При цьому учителеві недопустимо:
• підвищувати голос, змінювати тон на загрозливий;
• демонструвати владу ("Вчитель тут поки що я", "Буде так, як я скажу");
• кричати,обурюватися;
• виказувати агресивні пози й жести: стиснуті щелепи, перехрещені або зчеплені руки, розмова "крізь зуби";
• використовувати сарказм, глузування, висміювання й передражнювання;
• давати негативну оцінка особистості дитини, її близьким або друзям;
• використувати фізичну силу, нотації, проповіді, "читання моралі";
• втягувати у конфлікт сторонніх людей, наполягання на своїй правоті;
• карати або погрожувати покарання;
• проводити узагальнення типу: "Ви всі однакові", "Ти як завжди...", "Ти "іколи не...";
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інклюзивної педагогіки» автора Шевців З.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи розвитку і корекції емоційної сфери“ на сторінці 3. Приємного читання.
