РОЗДІЛ III ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ

Найпомітніший внесок у розробку проблем трудового вихован­ня внесли Я.А. Коменський, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, И.Г. Песталоцці, А. Сен-Сімон, Ш. Фур'є, Г. Кершенштейнер, К. Ушинський, А. Мака­ренко, В. Сухомлинський, П. Атутов, М. Болдирєв, М. Гончаров, Б. Лихачов, І. Мар'єнко.

Зміст, форми і методи трудового виховання. У радянській школі була сформована певна система трудового виховання школярів, яка передбачала формування відповідального ставлення до навчальної праці; оволодіння основами політехнічних знань і умінь у процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін; трудове навчання, що здійснювалося на спеціальних уроках праці, заняттях у шкільних майстернях, колективних сільськогосподарських підприємствах тощо; трудове виховання в процесі самообслуговування і громадсько-продуктивної праці, позакласну роботу в галузі трудового виховання, а також різноманітні форми залучення учнів до праці в літній період. Однак така система трудового виховання не завжди давала ефективні результати. Сучасні умови розвитку українського суспільства вимагають принципово нових підходів у сфері завдань, змісту, форм, методів і засобів трудового виховання сучасних школярів.

Реалізація системи завдань трудового виховання дозволяє виді­лити три аспекти змісту трудового виховання: 1) понятійно-логічний – формування понять і ролі праці, продуктивних сил, виробничих відносин і т.д.; 2) емоційно-образний – розкриття героїки праці, мора­льних прагнень, мотивів праці тощо; 3) дієво-практичний – форму­вання загально-трудових умінь (планування майбутньої діяльності, організація робочого місця і праці, самоконтроль), навичок культури розумової праці, мотивів вибору професії.

Форми трудового виховання: гра, ручна праця, сільськогоспо­дарська праця, навчання, суспільно корисна праця, обслуговуюча праця, домашня праця, продуктивна праця, творча праця.

Загальноосвітні предмети сприяють формуванню в учнів знання наукових основ сучасного виробництва, про провідні напрями його інтенсифікації, трудової діяльності. Це в значній мірі досягається завдяки здійсненню політехнічного принципу навчання.

Трудове виховання та профорієнтація в процесі вивчення основ наук здійснюється з урахуванням вікових та індивідуальних особливо­стей і можливостей учнів. У молодшому шкільному віці велика увага приділяється вихованню дисциплінованості, працелюбства, колекти­візму та інших соціально значимих якостей трудівника; в підлітковому віці ця робота доповнюється формуванням в учнів стійкого мотиву приносити користь суспільству своєю працею, усвідомлення того, що праця - це джерело всіх матеріальних і духовних багатств людини і суспільства; в старшому віці наголос робиться на формування якостей особистості, що характеризують морально-психологічну і практичну готовність до праці в майбутньому.

В Концепції національного виховання в Україні, зокрема, від­значено основні виховні завдання трудового виховання:

а) в сім'ї та родині – залучення дитини до спільної з дорослими діяльність, розвиток творчої працелюбної особистості, спрямування її зусиль на турботу про навколишнє середовище. Виховання дітей як цивілізованих господарів та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин;

б) в дитячих дошкільних закладах — започаткування основ трудового виховання, виховання поваги і любові до батьків, родини, Батьківщини, людей праці;

в) в загальноосвітній школі – вироблення свідомого ставлення до праці, розвиток потреби в творчій праці, діловитості, підприємництві та ін.

Трудове виховання і професійна освіта об'єднані в шкільному навчанні в технології, що містять у собі трудове навчання, виробничі технології, основи виробництва, інформатики. На вивчення технологій у I—IX класах відводиться по 2 години на тиждень, а в Х-ХІ класах - З години на тиждень.

В результаті вивчення вищеназваних дисциплін учні набувають знання про предмети, засоби і процеси праці, засвоюють практичні уміння і навички, необхідні для виконання продуктивної праці в пев­ній галузі, розвивають своє мислення та індивідуальні якості, що сприяють залученню до трудової діяльності.

У І - IV класах учні оволодівають елементарними прийомами обробки різноманітних матеріалів (паперу, картону, тканини, природ­них матеріалів, дроту, фанери), навчаються збирати макети і моделі з деталей набору "Конструктор" з метою ознайомлення з елементами техніки, виконання в'язальних робіт, а також комбіновані роботи з виготовлення корисних виробів для школи, дитячого садка, дому. Учні оволодівають знаннями і уміннями вирощування рослин у при­міщенні і на шкільній навчально-дослідній ділянці. Проводяться екскурсії на природу, шкільну навчально-дослідну ділянку, в майстер­ню і т.д. В процесі усіх цих робіт учні отримують знання і вміння, необхідні для виконання побутової праці в сім'ї.

У V - ІХ класах учні отримують загально-трудову підготовку: знання і практичні уміння обробки металу, дерева, тканини, виконан­ня сільськогосподарських робіт; знайомляться з основами електротех­ніки, металознавства, графічної грамоти; отримують уявлення про найважливіші галузі народного господарства; знайомляться з елемен­тами техніки і конструювання; навчаються вирощувати, переробляти і заготовляти сільськогосподарські продукти, виконувати доступні будівельні та ремонтні роботи.

Кризовий стан нашого суспільства болісно позначився на трудо­вому вихованні і трудовій моралі молодого покоління. Останнім часом різко знизився рівень трудової зацікавленості молоді. Сьогодні близько 10% молодих людей поповнюють сферу матеріального виро­бництва, 30% - сферу посередницької фінансової діяльності та торгів­лі, 15% - сферу так званої нерегламентованої зайнятості. Близько 20% стають на шлях неробства, наркоманії, проституції, шахрайства. Кожна четверта молода людина, котра має середню освіту, не працює і не вчиться. Кожний шостий фахівець з вищою освітою не може знайти собі роботи за фахом. Серед фахівців із середньою спеціаль­ною освітою не працює кожний п'ятий. Найбільшою повагою та при­вабливістю для молоді користуються підприємства спільної з інозем­ним капіталом форми власності та приватні підприємства.

У процесі формування ринкових відносин змінюється трудова етика, а саме:

1) руйнуються стереотипи про неприпустимість найманої праці, хоча ця теза минулої трудової моралі та соціальної етики долається з великим опором з боку традиційної свідомості;

2) відходить у минуле один з постулатів колишньої моралі - іс­нування за рахунок нетрудових доходів аморальне; за даними соціо­логічних спостережень, нині значна частина респондентів вважає, що громадяни країни можуть жити за рахунок відсотків на вкладений капітал, дивідендів від придбаних акцій, отриманої спадщини;

3) зміцнюється орієнтація на нетрадиційні для нашого суспільс­тва цінності, зокрема на приватну справу, сферу малого підприємниц­тва. Привабливими з цього приводу є не тільки можливості матеріаль­ного характеру, а й свобода самоорганізації, творчості, незалежності.

Проблема профорієнтації учнів за сучасних умов надзвичайно складна, вона обумовлена ідеологічними, соціально-політичними і економічними факторами.