Розділ «МОДУЛЬ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ДНЗ»

а) моделювання спілкування (на основі попереднього досвіду спілкування);

б) організація безпосереднього спілкування (місце, час, засоби);

в) керування процесом спілкування - етап, що, за визначенням К. Станіславського, представлений такими фазами:

- зондування душі партнера (формулювання К. Станіславського) - прогнозування на основі аналізу засобів зовнішньої естетичної виразності партнера, його внутрішнього стану;

- привернення уваги партнера;

- організація взаємодії;

- забезпечення зворотного зв'язку;

г) аналіз та планування подальших дій.

4. Особливості рефлексивного та нерефлексивного слухання

Педагог у своїй роботі постійно зустрічається з найрізноманітнішими проблемами міжособистісного спілкування. Відсутність культури спілкування або її низький рівень нерідко призводить до виникнення конфліктних ситуацій, напруженості у відносинах між педагогом та дітьми, їх батьками, колегами.

Психологічно грамотне сприйняття педагогом партнерів у спілкуванні допоможе встановити взаєморозуміння й ефективну взаємодію. Цю можливість багато в чому забезпечують педагогу сформовані перцептивні уміння, тобто уміння правильно оцінювати за виразом обличчя, жестами, мовою, діями партнерів їх емоційний стан. Існують два взаємопов'язані види соціальної перцепції: власне перцептивний (сприйняття і слухання дитини або іншої людини) та емпатійний (особлива чутливість до дитини, співпереживання і співчуття іншому).

Процес соціального сприйняття передбачає, перш за все, наявність уміння слухання. Численні дослідження показують, що більшість працівників освіти не володіє достатньою мірою уміннями слухання.

Слухання - це процес, у ході якого встановлюються зв'язки між людьми, виникає відчуття взаєморозуміння, яке робить ефективним будь-яке спілкування.

Для обох типів спілкування - спілкування вперше та тривалого спілкування - важливими є МАЙСТЕРНІСТЬ РЕФЛЕКСИВНОГО ТА НЕРЕФЛЕКСИВНОГО СЛУХАННЯ.

Психоемоційними механізмами, що забезпечують здійснення рефлексивного та нерефлексивного слухання, є рефлексія, емпатія, ідентифікація.

Рефлексія - самопізнання внутрішніх станів на раціональному рівні (аналіз).

Емпатія - самопізнання внутрішніх станів на емоційному рівні (співчуття, співпереживання).

Ідентифікація - уподібнення, намагання уподібнитись партнеру у взаємодії.

Для оволодіння мистецтвом слухання майбутньому педагогові варто формувати відповідні навички і прийоми слухання, а саме:

- підтримку уваги - спрямованість і стійкість уваги, візуальний контакт;