TextBook Микола, Анна, Жандарм, вiйт, Бабич i один селянин.
Вiйт (входячи). Слава Iсусу Христу!
Микола. Слава навiки. Просимо до обiду!
Вiйт. Обiдайте з богом святим, най бог благословить!
Микола. Сiдайте, пане вiйте. Що вас сюди до нас приводить?
Вiйт (сiдає на ослонi плечима до столу, Жандарм на лавi, присяжний i селянин стоять i роззираються по хатi). Гм, так собi. Маємо до вас маленьку справу.
Микола. До мене? А то що такого?
Вiйт. Ви вчора сказали пану шандаревi, що були вночi в коршмi на Купiннi?
Микола. Та був. Не в коршмi, а пiд коршмою.
Вiйт. I пiзно вночi?
Микола. Та пiзно. Вже за мною, бачу, нiхто не їхав.
Вiйт. Ви приїхали додому закровавлений?
Микола. Та… та… так.
Жандарм. Що? Ви й додому закровавлений приїхали? Я сього вiд вас не чув. Господине, правда се?
Анна. Та правда. Я сама його обмила.
Жандарм. О, сс важна рiч. (Пише в книжечцi.) А ви ж сказали, що в лiсi скалiчились, ще як латри брали. Значить, ви й до мiста їхали закровавлений i з мiста вертали у кровi?
Вiйт. Вiн вам так казав? Ну, се неправда. Вiн у мiстi був здоровiсiнький i зовсiм чистий. Я прецiнь його сам бачив на жупi.
Микола. Скажiть же всю правду, пане вiйте!
Вiйт. Яку всю правду?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Украдене щастя» автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА ЧЕТВЕРТА“ на сторінці 1. Приємного читання.