Микола (скрипнув дверми входячи). Н-ну!
Анна (схапується вiд печi). Ох! Се ти?
Микола. А тобi що такого, жiнко? На тобi лиця нема!
Анна. Нiчого, нiчого. Щось менi недобре зробилося. Се, мабуть, вiд печi… Я трошка загорiла, та голова крутиться. Сiдай лишень та їж, я нап'юсь води, то менi легше буде;
Микола (сiдає за стiл, хреститься i бере ложку). Та ходи й ти обiдати. Менi якось самому страва в рот не лiзе.
Анна. Е, що там! Не прибагай собi нiчого, їж! А я тим часом пiду до Бабича та спитаю його, чи їде вiн у лiс.
Микола. Га, коли так, то йди. Троха пройдешся, то чень i голова перестане болiти. Iди, йди! (їсть.)
Анна накидає на голову хустку i направляється до дверей. В тiй хвилi дверi вiдчиняються. Входять Жандарм, вiйт. Бабич, присяжний i ще один селянин.
ЯВА ЧЕТВЕРТА
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Украдене щастя» автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА ТРЕТЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.