Розділ «3.5. Рахункова палата України»

З набуттям Україною незалежності питання створення державного інституту фінансово-економічного контролю стало одним з першочергових. Ще в 1992 році розпочалася робота над створенням органу державного контролю, який спочатку передбачалося назвати Контрольною палатою.

У травні 1996 року Парламент України ухвалив Закон України "Про Контрольну палату Верховної Ради України". Президент України цей Закон не підписав, а повернув на доопрацювання та повторний розгляд.

28 червня 1996 року Верховною Радою України був прийнятий основний Закон нашої держави - Конституція України, яка закріпила конституційний статус органу державного контролю. Відповідно до статті 98 Конституції України: "Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата".

Постійна Комісія Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності доопрацьована Закон України "Про Контрольну палату Верховної Ради України" з урахуванням змін, встановлених Конституцією України, та зауважень Президента України від 12 червня 1996 року.

11 липня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про Рахункову палату Верховної Ради України", який набрав чинності з 22 жовтня 1996 року.

28 грудня 1996 року Президент України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України Закону України "Про Рахункову палату Верховної Ради України".

Конституційним Судом України було прийнято рішення від 23 грудня 1997 року щодо відповідності Конституції України Закону України "Про Рахункову палату Верховної Ради України".

Суд визнав окремі положення цього закону неконституційними, виключивши:

- визначення Рахункової палати як органу "вищого державного фінансово-економічного" контролю;

- повноваження здійснювати "контрольно-ревізійні" види діяльності, що забезпечують "єдину систему контролю за виконанням Державного бюджету України", "організувати і проводити оперативний контроль за виконанням Державного бюджету України за звітний період", крім повноважень проводити оперативний контроль за використанням коштів Державного бюджету України за звітний період;

- повноваження здійснювати контроль за тією сферою фінансово-економічної діяльності, яка перебуває поза межами використання коштів Державного бюджету України;

- повноваження щодо організації і здійснення контролю за своєчасним виконанням "доходної" частини Державного бюджету України;

- повноваження з контролю за "надходженням до Державного бюджету України коштів, отриманих від розпорядження державним майном, у тому числі його приватизації, продажу, від управління майном, що є об'єктом права державної власності".

Стосовно двох останніх положень Конституційний Суд України залишив повноваження аналізу.

Неконституційним також було визнано найменування Рахункової палати як "Рахункова палата Верховної Ради України".

Таким чином, статус, функції та повноваження Рахункової палати визначаються Законом України "Про Рахункову палату" № 315/96-ВР від 11 липня 1996 року із змінами, внесеними у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 23 грудня 1997 року № 7-зп.

Рахункова палата - державний орган з особливим статусом, який здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Рахункову палату не можна віднести до певної гілки державної влади.

Створення спеціального органу, який би стежив за рухом коштів всього державного бюджету, є об'єктивною необхідністю. Правова природа Рахункової палати визначається функцією парламентського контролю Верховної Ради України. Парламентський контроль є формою контролю народу України на загальнодержавному рівні за діяльністю органів виконавчої влади, органів самоврядування. Сама Верховна Рада не має можливості безпосередньо здійснювати такий контроль, тому саме на Рахункову палату покладені ці функції.

Стаття 101 Конституції України "Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини".