Зелена книга

ЗЕЛЕНА КНИГА

ДО РАДЯНСЬКИХ ЧИТАЧІВ

      Вітаю великі народи величезного Радянського Союзу. Вітаю ваше керівництво, що домоглося найбільших результатів в області думки і на терені практичних справ з часів Маркса і Леніна. Вітаю Горбачова.

         Звичайна людина, яка їздила на віслюку, тримаючи в руках священне писання, стала всесвітньо відомою завдяки книгам, які власноруч написала очеретяною паличкою на стародавньому пергаменті, - задовго до появи і друкарні, і глянцевого паперу. Інша, сидячи на верблюді, повторила у короткій проповіді все, що було накопичено людьми. Нині ясно: слова його були кінцевою істиною, на яку спираються всі існуючі з тієї пори філософські теорії. Босоногий, покритий лахміттям чоловік, який пас кіз, став всесвітнім пророком.

Так і Горбачов: спокійно і просто закликає до перебудови, до переосмислення всього, що було накопичено, рішуче і з невідомою досі завзятістю простягає руку до найміцнішої стіни, яка здіймається перед ним, щоб струснути, а якщо буде потрібно, то і зруйнувати її.

         Я, простий бедуїн, який їздив на віслюку і босим пас кіз, і прожив життя серед таких же простих людей, вручаю вам свою маленьку Зелену книгу, що складається з трьох частин, схожу з прапором Ісуса, скрижалями Мойсея, і короткою проповіддю того, хто їхав на верблюді.

   Ту книгу, яку я написав, сидячи в наметі, і яка стала відомою світу після того, як її атакувало 170 літаків, що піддали її бомбардуванню з метою спалити рукописну чернетку моєї Зеленої книги. Я прожив довгі роки в пустелі серед її безлюдних і безкраїх просторів під відкритим небом, на землі, під небесним покровом. Сьогодні я бачу, як світ переживає велику політичну, економічну і соціальну кризу. Я збирав повчальні історії, приказки, я вчив історію. Я знайшов, що Зелена Книга, символ остаточного звільнення від насильства і експлуатації, досягнення свободи і щастя, вже створена людством. Мені відкрилося, що мета людей - щастя. Що щастя - це обіцяний або втрачений рай. Шлях до нього - свобода. Той, хто чогось потребує, не вільний, він - раб своєї потреби. Той, хто потребує, не може бути щасливим, бо він не вільний. За свободу треба постійно боротися, щоб зберегти її; в цьому і полягає радість праці.

         Демократія включає два слова - народ і владу. Вона означає владу народу. Влада народу є представницькою або опікунською. Представництво - це обман, до якого вдаються правителі. Народу і тільки народу повинна належати влада. Ми живемо в епоху мас, які прагнуть утвердитися при владі. Кожна людина прагне до влади. Час, відміряний Аллахом для влади одного правителя, минув. Завершився той період, коли народ обирав того, хто ним править. Настав етап народного самоврядування. Але як здійснити його? - У цьому і полягає історичне питання, відповідь на яке міститься в Зеленій книзі: - створенням народних конгресів і комітетів. Немає демократії без народних конгресів. Конгреси і комітети повинні існувати всюди. Так, після епохи республіки, настав час джамахірії, епохи, коли кожен і управляє, і править. Настала епоха перебудови, епоха одної всесвітньої ідеології, епоха Зеленої книги.

         Революціонери, які сприйняли теорію Карла Маркса, - незаможного мислителя з чужої країни, з іншою релігією, що говорив на іншій мові, - примкнули до неї не з почуття фанатизму, а з вірою в те, що вона наукова. У наші дні вони сприймають ідеї перебудови і Зеленої книги, - тому що ці ідеї пропонують науково обгрунтований вихід з полеміки між колишніми вченнями і осмислюють пережиті нами кризи.

         Перебудова, заснована на перебудові думки, є єдиний шлях до Третьої Світової теорії, яка викладена в Зеленій книзі, до створення джамахірії - суспільства, яке втілює мрію про комунізм, непотрібність влади, Місто Сонця. Люди створили Зелену книгу своїми мріями, надіями, своїм диханням, стражданнями, радощами, ідеалами, своєю мудрістю, почуттями, справами, своєю жертовністю. Вони шукали шлях до щастя у свободі, до звільнення своїх потреб від диктату інших. Остаточне рішення полягає в тому, що наймані робітники стають партнерами, які самі виробляють і споживають плоди своєї праці. У тому, щоб житло належало тому, хто в ньому живе.

         Зелена Книга, створена людьми, живе в розсипах почуттів, мрій, подібно до того, як Коран є таким же розсипом ідей, написаних на деревніх листках, кістках, шкірі і зібраних халіфом Османом. Вона подібна Торі, яка записана на дошках.

         Я лише зібрав ці безсмертні розсипи, об'єднавши їх в трьох розділах Книги, зелений колір якої є колір весни, колір народу, колір розвитку, колір раю.

   Муаммар Каддафі

ЧАСТИНА 1. ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ (ВЛАДА НАРОДУ). ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ ТРЕТЬОЇ ВСЕСВІТНЬОЇ ТЕОРІЇ

         Система управління

        "Головна політична проблема людського суспільства - це проблема системи управління. Навіть сімейні конфлікти нерідко породжені даною проблемою. Ця проблема стоїть з усією серйозністю з самого моменту виникнення сучасних суспільств".

         У наші дні народи і суспільства постійно стикаються з цією проблемою, піддаючись ризику і страждаючи від тих важких наслідків, до яких вона призводить. До цих пір не вдалося знайти остаточного демократичного вирішення цієї проблеми. Зелена Книга дає остаточне теоретичне вирішення проблеми системи управління.

         Всі існуючі нині в світі політичні системи є породженням боротьби за владу між системами управління - будь то мирна або збройна боротьба класів, кланів, племен, партій чи просто окремих осіб. Переможцем у ній завжди виходить система правління - окрема особистість, група людей, партія, клас, переможеним же завжди виявляється народ, тобто справжня демократія.

         Політична боротьба, в результаті якої перемагає, наприклад, кандидат, що набрав 51% голосів виборців, призводить до встановлення диктаторської системи правління, одягненої в фальшиву тогу демократії, оскільки 49% виборців опиняються під владою правління, за яке вони не голосували, а яке було їм нав'язане, а це і є диктатура. Політична боротьба такого роду нерідко закінчується перемогою тієї системи правління, яку представляє меншість, що відбувається в тому випадку, коли голоси розподіляються між групами кандидатів, причому одна з них отримує голосів більше, ніж будь-яка інша, окремо взята. Якщо ж підсумувати голоси, подані за інших кандидатів, то виявиться, що вони складуть переважну більшість, проте вважається, що переміг перший кандидат і переміг, до того ж, законним, демократичним шляхом! А на ділі - у наявності диктатура у фальшивому обличчі демократії. Таке справжнє обличчя існуючих в сьогоднішньому світі політичних режимів. Хіба не ясно, що всі вони фальсифікують справжню демократію і є по суті диктаторськими режимами?

         Парламенти