• 1. Оцініть здатності, потреби й схильності ваших працівників і спробуйте вибрати обсяг і тип роботи для них, що відповідають цим факторам. Як тільки вони продемонструють успішні результати при виконанні цих завдань, підвищте їм робоче навантаження, якщо вони того бажають. У підходящих випадках делегуйте повноваження й відповідальність.
• 2. Дозволяйте вашим працівникам відмовлятися від виконання якого-або завдання, якщо в них є для цього достатні підстави. Якщо необхідно, щоб вони виконали це завдання, поясните, чому це потрібно, і встановите пріоритети в їхній роботі, щоб дати необхідний час і ресурси для виконання додаткового завдання.
• 3. Чітко опишіть конкретні зони повноважень, відповідальності й виробничих очікувань. Використайте двосторонню комунікацію й інформацію своїх підлеглих.
• 4. Використовуйте стиль лідерства, що відповідає вимогам даної ситуації.
• 5. Забезпечте належну винагороду за ефективну роботу.
• 6. Виступайте в ролі наставника стосовно ваших підлеглих, розвиваючи їхньої здатності й обговорюючи з ними складні питання.
Після виявлення причин стресу, треби застосувати всіх заходів по їх усуненню. Наприклад:
| Не вистачає часу на те, аби побути наодинці | Знайти місце й час протягом робочого дня, коли ви зможете побути з собою наодинці |
| Погана фізична форма | Займайтеся яким-небудь спортом (консультація лікаря може знадобитись) |
| Внутрішнє відчуття струсу, що неможливо пояснити | Проконсультуйтесь у лікаря і візьміть направлення до відповідного спеціаліста (наприклад, до консультанта-дієтолога) |
| Стресові умови на роботі | Обговоріть зі своїм керівником інший графік роботи |
| Перед-менструальний синдром | Проконсультуйтесь у лікаря з приводу відповідного лікування |
| Відсутність навиків вирішення конфліктів або подолання перевтоми на роботі | Пройдіть навчальні курси з впевненості в собі, вирішенню конфліктів та управління часом |
Оптимальний спосіб рятування від тривалого стресу — повністю розв'язати конфлікт, усунути розбіжності, помиритися.
Якщо зробити це неможливо, варто логічно переоцінити значимість конфлікту. Можна виділити різні способи зниження значимості конфлікту.
Перший з них можна охарактеризувати словом "проте". Суть його - зуміти витягти користь, щось позитивне навіть із невдачі.
Другий прийом заспокоєння — довести собі, що "могло бути й гірше". Порівняння власних негод із чужим ще більшим горем дозволяє непохитно й спокійно відреагувати на невдачу.
Отже, визначимо етапи управління стресом:
• Усвідомлення симптомів стресу;
• Виявлення причин;
Вжити заходи з усунення причин, що ведуть до зменшення проявів симптомів;
- У випадку необхідності, вжити тимчасові заходи з усунення симптомів, доки не будуть усунені основні причини.
Основні психологічні способи управління стресами
• вольовий контроль за станом свого організму на основі опанування методів аутотренінгу, послідовної м'язової релаксації (розслаблення і напруження м"язів);
• свідома зміна процесів сприйняття й оцінки ситуації (заперечення - ухилення від сприйняття негативної інформації; витіснення - забування чи переключення на інше; прийняття обставин такими, які вони є; заміщення недосяжної мети реальною; раціоналізація - навіювання думок про малозначущість проблеми;
• емоційно-психологічна розрядка за допомогою сну, сліз, розмови з іншими людьми, обмеженого прийому алкоголю, розваг, фізичних вправ тощо;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Офісний менеджмент» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні підходи і стратегія боротьби зі стресом“ на сторінці 7. Приємного читання.
