Існує безліч проблем, пов'язаних з частковим наймом. Одна з них полягає в необхідності досліджувати, перевіряти й працювати над тим, щоб збалансувати рамки оплати праці частково найнятих і "повних" працівників.
Хоча більшість найнятих на умовах часткової зайнятості мають оплачувані відпустки, лише трохи більше половини з них охоплюються трудовими компаніями по страхуванню здоров'я або життя та мають надію на пенсію. Каменем спотикання є страхування здоров'я (відпустки й пенсії легше розподілити).
Проблеми для ЧН і графіків роботи, пов'язаних з ним, створюють профспілки. Вони неохоче підтримують частковий найм, оскільки це призводить до зростання конкурентної боротьби за робочі місця в періоди, коли існує високий рівень безробіття. Більше повністю зайнятих працівників, ніж "частковиків", є членами профспілок. Таким чином, профспілкова опозиція ґрунтується переважно на захисті інтересів своїх членів.
Поширеною є думка, що частково найняті робітники не зацікавлені у використанні всіх сприятливих можливостей для просування. Такий стереотип сформувався в асоціаціях з частковим наймом і низьким рівнем виконуваних робіт, а також у зв'язку з тим, що більшість робочих місць за таких умов займають жінки й студенти. Багато хто вважає, що працювати за частковим наймом не гідно чоловіка. Серед ЧН-робітників 70% - жінки.
Ці стереотипи важко перебороти. Робоча етика десятиліттями заохочувала людей працювати повний робочий день. Цей культурний бар'єр і стереотипи поступово долаються, адже що службовці, які працюють по частковому найму, вносять свій позитивний внесок у спільну справу. Тільки завдяки такому найму поділу робочих місць багато людей можуть працювати, одержувати доходи, приносити користь суспільству.
Проблеми менеджменту у зв'язку із частковим наймом і поділом місць викликані потенційно високими трудовими витратами. Оскільки "частко-вики" працюють менше годин, ніж працівники, зайняті повністю, то вартість їх "годин" виявляється більш високою. Тому менеджери за допомогою спеціалістів з персоналу повинні побудувати таку програму оплати, яка була б справедливою по відношенню до працівників, що ділять робочі місця. Якщо цього не зробити, то стереотипи й негативна реакція можуть позначитися на результатах нововведення.
Ефективне управління різними видами кадрової діяльності важливе й необхідне відносно контролю витрат, пов'язаних з графіком роботи із частковим наймом і при поділі місць. Крім того, витрати, пов'язані з частковим наймом, можуть бути вищими, оскільки доводиться наймати більшу кількість людей, або звичайні методи набору виявляються неефективними.
Більш дорогим може виявитися й безпосереднє управління частково найнятими працівниками, тому що вони перебувають на робочому місці менше годин, ніж повністю зайняті. Якщо залучити зацікавлених "частковиків-погодинників", які самі себе контролюють, витрати на безпосереднє управління можуть бути або знижені, або коливатися в прийнятних межах.
Має сенс у термінах менеджменту персоналу розглядати частково зайнятих працівників і працівників, що поділяють місця, як важливі людські ресурси. Якщо застосувати до них справедливий підхід, подвійну винагороду й надати можливості для прийняття рішень, то це стане важливим кроком у напрямку перетворення часткового найму й поділу робочих місць у прийнятні й привабливі форми графіків роботи.
Поділ місць представляє для менеджменту безліч проблем особливого виду:
• 1) об'єднання працівників як партнерів та за їхніми обов'язками;
• 2) заохочення й винагорода спільних трудових зусиль;
• 3) складання специфічного робочого графіка;
• 4) заохочення комунікації між партнерами
Якщо самі роботодавці є ініціаторами поділу місць, то дуже важливо ретельно проаналізувати специфіку робіт і майбутніх партнерів. Роль роботодавця особливо важлива у визначенні графіків роботи й створенні атмосфери підтримки для тих працівників, які працюють як одна команда. Навіть якщо угода про поділ місць ініціюється самими робітниками, існує потреба в збереженні духу відкритого обміну думками й кооперації. Замість того щоб привести у відповідність потреби окремого робітника і його смаки з його роботою, тепер необхідно робити це відносно двох робітників.
Працювати поза офісом — ефективно чи ні?
The Economist Intelligence Unit (EIU) зібрав думки топ-менеджері в і експертів про те, як поліпшити продуктивність праці.
Як добитися росту продуктивності бізнесу? Результати дослідження EIU під назвою "Готуємося до росту: майбутні драйвери росту продуктивності" показують, що багато компаній у світі оптимістично дивляться в майбутнє. Вони певні, що знайшли рецепти, які дозволяють працювати ефективніше.
Дві третини опитаних збираються підвищувати свої доходи традиційним шляхом - під кінець року розширити виробництво або вдосконалити свої товари чи послуги. Але якщо в компанії не вміють управляти людським капіталом, то навряд чи варто думати про ефективність (так уважають 85% керівників). Більш ефективне управління людським капіталом зараз їм видається навіть більш важливим, ніж правильний вибір стратегічного вектору розвитку (77%) або застосування нових технологій (69%). Нажаль, ми не можемо довідатися, як на це питання відповіли б менеджери.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Офісний менеджмент» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проблеми управління в умовах часткового найму й поділу місць“ на сторінці 1. Приємного читання.
