Поняття стресу
Проблема стресу гостро заявила про себе ще у XX сторіччі. Це було викликано тим, що в сучасному світі (і на сучасному виробництві) часто виникають ситуації, коли людина, зустрічаючись із якоюсь складністю, не може повноцінно реалізувати енергію, що накопичилася (викликана фізіологічним механізмом стресу), і тоді ця енергія починає руйнувати саму людину. У підсумку, замість цілком нормальних стресових реакцій, людину починають розривати на частини механізми дистресу, коли енергія не може реалізуватися в якихось конструктивних діях. Це призводить до значних перевантажень менеджерів та зайвих витрат їхнього робочого часу.
Внаслідок стресу автоматично виникає дистрес, який проявляється тоді, коли працівник не може відповісти на несправедливі претензії начальника (багато хто виправдують себе тим, що простіше зберегти образу в собі, ніж обуритися й створити для себе ще більші проблеми із цим начальником). В іншому типовому прикладі людина не може повноцінно реалізувати своє прагнення до творчості або прагнення до повноцінного спілкування з колегами в умовах кар'єрної конкуренції тощо.
В усіх цих і подібних випадках фактично мова йде про обмеження людської гідності в умовах сучасного виробництва. Але особливу проблему становлять випадки, коли людина ущемляється в самому головному - у справедливій оплаті її праці. Суспільство, таким чином, відмовляє в праві людині почувати себе не тільки повноцінним фахівцем, що приносить користь даному виробництву, але й почувати себе повноцінним громадянином і особистістю. Все це, у підсумку, створює базу й для стресу, і для фрустрації, й для найглибшої внутрішньої кризи працівника.
Це у свою чергу стрес знижує не тільки якість життя даного співробітника, але й якість виконуваної їм роботи, зайві витрати робочого часу менеджера, наносячи збиток організації в цілому. І неспроста сучасні роботодавці усе більше уваги приділяють психологічному забезпеченню працівників, розуміючи, що це не останній фактор оптимізації трудових процесів. Тому сьогодні заходи попередження й подолання виробничого стресу виступають також як технології ресурсозбереження.
Стрес (від англ. "stress" — "напруження"), термін, який використовується для визначення широкого кола станів людини, які виникають у відповідь на різні екстремальні впливи (стресори). В залежності від виду стресора і характеру його впливу виділяють фізіологічний і психологічний (емоційний) стреси. Емоційний стрес з'являється у ситуаціях загрози, небезпеки, скривдження та ін.
Стрес — це ситуація в управлінні, яка характеризується підвищеною психологічною або фізіологічною напругою, це звичайне явище, яке часто зустрічається. Незначні стреси неминучі і безпечні. Надмірний стрес дуже небезпечний і створює проблеми індивідів і організацій. Надмірний стрес може бути визваний дуже великим або дуже малим об'ємом роботи, конфліктом ролей і їх невизначеністю, нудьгою, фізичними факторами й різними подіями особистого характеру. Той тип стресу, який має відношення до менеджерів, характеризується надмірним фізіологічним і психологічним навантаженням.
Стрес — це стан напруги, яке виникає у людини під впливом сильної дії. Виділяють дві групи факторів, які зумовлюють стрес: організаційні — відсутність важливої справи, безцільність існування, перевантаження чи недовантаження роботою; персональні — смерть близької людини, шлюб, погані стосунки з рідними, зміна квартири тощо.
Стрес — природна загальна реакція організму на сильний негативний (або позитивний) вплив. Стресова реакція мобілізує внутрішні фізіологічні або психологічні ресурси, дозволяючи організму пристосуватися до мінливої реальності. На перевірку виходить, що ціль у стресу цілком гуманна - зробити наш організм стійкішим.
Ганс Сель'є, що розробив концепцію стресу, указував, що стрес — це "те, що прискорює процес старіння, проводячи нас через колотнечі життя". Колотнечі (події) — діють на кожну людину по-різному. Та сама подія для однієї людини — найсильніший стрес, для іншого — лише прикре непорозуміння, для третього — звичайна, стандартна ситуація. Безліч причин визначають сприйняття людиною тих або інших життєвих подій і реакції на їх.
У стресу є три складові:
• сама подія;
• сприйняття події;
• реакції тіла на сприйняття події. Види стресу:
Фізіологічний — зумовлений надмірними фізичними навантаженнями. Психологічний — зумовлений складними відносинами з іншими людьми.
Інформаційний — зумовлений надлишком, недостатністю чи безсистемністю (не упорядкованістю) життєво важливої інформації.
До фізіологічних ознак стресу відносяться виразки, мігрень, гіпертонія, біль в спині, артрит, астма і біль в серці, а до психологічних — роздратування, втрата апетиту, депресія і знижений інтерес до міжособистих та сексуальних відносин тощо.
Управлінський — зумовлений високою відповідальністю за рішення, що приймаються, особливо в умовах дефіциту часу
Емоційний — проявляється у ситуаціях загрози, небезпеки, неочікуваної радості тощо
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Офісний менеджмент» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Боротьба зі стресами для вивільнення часу менеджера“ на сторінці 1. Приємного читання.
