З-поміж них найчастіше користуються "дельфійським методом", який базується на виявлянні узгодженої оцінки експертної групи після неодноразового анонімного опитування і повідомлення фахівцям результатів попереднього туру. Це надає експертам додаткову можливість обгрунтувати свої оцінки в наступному турі. Мета "дельфійського методу" – прогнозне наукове передбачення терміну здійснення певної події на підставі думок експертів з цього питання. "Дельфійський метод" було розроблено в 1964 р. фахівцями американської фірми "Ренд-Корпорейшн" Г. Гордоном і О. Хелмером і названо на честь грецького міста Дельфи, відомого своїми жерцями-оракулами. У загальному вигляді дельфійський метод передбачає:
• постановку за допомогою спеціальних анкет серії питань, відповіді на які повинні достатньо характеризувати предмет;
• багаторазову процедуру опитування;
• анонімне ознайомлення з результатами попереднього туру опитування всіх фахівців-експертів;
• отримання від експертів, відповіді яких значно відрізняються від думок більшості, пояснення причин таких відхилень;
• послідовну (від туру до туру) статистичну обробку відповідей експертів для визначення середньостатистичної характеристики.
Експертне опитування здійснюється в три-чотири етапи, при цьому в анкетах першого туру, поряд з інформацією щодо проблеми, ставиться завдання визначити найважливішу з них.
В анкетах другого туру, що формуються за результатами статистичної обробки результатів попереднього опитування, даються завдання назвати термін певної події (наприклад, появи медичних препаратів абсолютного захисту від синдромів набутого імунодефіциту – СНІДу). Оброблені результати другого туру доводять до відома експертів у третьому турі, коли їм надається можливість або приєднатися до більшості, або аргументувати свою окрему думку. За необхідністю цей ітерактивний процес можна продовжити (четвертий, п'ятий та наступні тури). Якщо різниця середньостатистичних оцінок двох останніх турів не перевищує встановленої величини похибки, опитування припиняється.
Головними характеристиками результатів опитування вважають математичне очікування (у найпростішому випадку – середнє значення) та дисперсію (характеристику відхилення) отриманих відповідей, а також значення кварталів. Усі ці величини дають можливість передбачити термін (найчастіше рік) здійснення події в майбутньому. Межі кварталів – це два значення величини, що вимірюються. Вони визначають діапазон, в якому містяться 50% голосів усього колективу експертів. Це будуть відповідно більш і менш оптимістичні прогнози термінів реалізації появи принципово нового продукту. Думки інших 50% експертів розподіляються порівну: 25% голосів перевищують найвищій термін цього діапазону і 25% є нижчими за нижчий термін. У наступні тури опитування експертам сповіщають межі кварталів і пропонують там фахівцям, думки яких не потрапили в середній 50% діапазон, або змінити їх, або дата обгрунтування своїх міркувань. Ці результати та обгрунтування виносяться на наступний тур. Отже, характерними ознаками "дельфійського методу" є:
• анонімність: експерта не зустрічаються один з одним, щоб уникнути емоційного та професійного взаємовпливу;
• багатоетапність: після кожного туру опитування всі експерта знайомляться з думками кожного з них і за необхідністю подають письмові мотивування свого погляду. Погоджуючись або не погоджуючись з думками своїх колег, вони можуть переглядати свої власні погляди;
• контроль: після кожного туру перевіряється узгодженість думок експертів, допоки варіювання окремих думок не досягне встановленої межі.
Головним недоліком цього методу є організаційна складність та тривалість проведення багаторівневого опитування. Але його застосування особливо корисне при розв'язанні стратегічних питань продуктової інновації, пов'язаних зі значними інвестиціями та новітніми розробленнями у сфері фундаментальних наук.
Логічні, еврестичні методи та метод інверсії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарна інноваційна політика» автора Андреева Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи прогностики“ на сторінці 3. Приємного читання.
