Sзacт — заставлена площа, м2;
Sторг — торгова площа магазину.
Оптимальним рівнем коефіцієнта заставленої площі для магазинів самообслуговування вважається його значення в межах 0,27—0,32, що дозволяє забезпечити раціональну організацію торгово-технологічного процесу магазину.
Коефіцієнт демонстраційної площі показує, як співвідносяться площа викладання товарів із торговою площею магазину. Він розраховується за формулою:
де Кдем — коефіцієнт демонстраційної площі;
Sдем — площа кожного елемента обладнання, який використовується для викладання товарів, м2;
n — кількість елементів обладнання, які використовуються для викладання товарів;
m — кількість одиниць торгового обладнання в торговому залі.
Значення коефіцієнта демонстраційної площі залежать від виду, призначення і конструктивних особливостей застосовуваного обладнання і становить у магазинах з продажем товарів через прилавок обслуговування 0,33—0,40, а в магазинах самообслуговування — 0,65—0,75. Більш високі значення цього показника (до 0,90) є небажаними, оскільки це підвищення може призвести до погіршання умов для огляду товарів, затоварення торгового залу, звуження проходів між обладнанням, погіршання орієнтації покупців у торговому залі. Водночас досягнення нормативних значень цих показників дозволяє забезпечити ефективне використання площі викладання та місткості торгово-технологічного обладнання, розмістити в торговому залі основну масу товарів і зменшити тим самим запаси товарів поза його межами (в коморах, охолоджуваних камерах тощо).
Одним з показників, які характеризують ефективність роботи магазину і можуть використовуватися під час аналізу ефективності використання торгових площ, є рівень механізації торгово-технологічних процесів. Він показує співвідношення обсягу робіт, які виконуються механізованим способом, до загального обсягу робіт в магазині і розраховується за формулою:
де Рмех – рівень механізації торгово-технологічного процесу магазину;
Рмех1 — обсяг робіт, які виконуються в магазині із застосуванням засобів механізації (механізованим способом);
Рзаг — загальний обсяг робіт в магазині.
Отже, із загального різноманіття застосовуваних у торговельній практиці показників для характеристики ефективності використання торгової площі магазину можуть застосовуватись як прямі (насамперед розмір роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м торгової площі, пропускна спроможність магазину тощо), так і непрямі показники (коефіцієнти заставленої та демонстраційної площі, коефіцієнти змінності і неперервності роботи магазину та ін.).
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ
• 1. Що ви розумієте під торгово-технологічним процесом магазину? Якими є принципи його раціональної організації? Які фактори впливають на вибір схеми організації торгово-технологічного процесу магазину?
• 2. На кого покладається робота з приймання товарів у магазинах за кількістю та якістю? В який термін має бути проведене приймання товарів за кількістю у магазині? Охарактеризуйте чинний порядок приймання товарів за кількістю та якістю
• 3. Якими є вимоги, фактори й особливості організації процесів зберігання товарів у магазинах? Розкрийте зміст організаційних, технічних і санітарних заходів з організації зберігання товарів у магазинах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація торгівлі» автора Апопій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів“ на сторінці 4. Приємного читання.
