14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів

Організація торгівлі

Структура площ магазину відображає співвідношення питомої ваги окремих видів площ магазину. Так, наприклад, частка торгової площі магазину в загальній площі розраховується за формулою:

де Sторг — торгова площа магазину, м2;

Sзаг — загальна площа магазину, м2.

Практикою вітчизняної торгівлі рекомендується забезпечувати значення даного показника для магазинів самообслуговування в розмірі 65—70 %; дещо вищим (до 80 %) цей показник може бути за умови впровадження прогресивних варіантів організації технологічних процесів з використанням т. зв. індустріальних товароносіїв (тари-обладнання, контейнерів).

Певну інформацію для аналізу ефективності використання торгової площі магазинів можна отримати, аналізуючи структуру самої торгової площі, в складі якої можна виділити такі елементи, як площа вузлів розрахунку, площа для руху покупців, площа для роботи продавців, заставлена площа тощо.

Так, площа вузлів розрахунку включає площу торгового залу для безпосереднього встановлення касових кабін і столів упакування товарів, площу, призначену для зберігання інвентарних кошиків і візків для покупців, площу проходів між касовими кабінами і стіною, вітриною або неробочою стінкою торгово-технологічного обладнання. У магазинах самообслуговування площа вузлів розрахунку, як правило, забирає 8—10 % площі торгового залу. Площа для руху покупців охоплює площу між торгово-технологічним обладнанням та площу, яка прилягає до входу і виходу з торгового залу. Розмір площі для руху покупців має становити орієнтовно 50—55 % загальної площі торгового залу. У магазинах з традиційним методом продажу товарів та при частковому самообслуговуванні, де передбачається продаж товарів через прилавок обслуговування, виділяється ще й такий елемент торгової площі, як площа для роботи продавців. її розмір визначається як добуток довжини фронту прилавка на глибину робочого місця (ширина прилавка + прохід + глибина торгово-технологічного обладнання). Вважають, що розмір такої площі не має перевищувати 35—40 % площі торгового залу магазину.

У практиці торгівлі (передусім у магазинах самообслуговування) особливу увагу звертають на розміри таких елементів торгової площі магазинів, як заставлена та демонстраційна площа.

Заставлена площа — це площа торгового залу, яка використана для встановлення на ній торговельно-технологічного обладнання (прилавків, гірок, контейнерів, холодильних вітрин тощо) і піддонів, на котрих розміщений робочий запас товарів, а також великогабаритних товарів (холодильників, пральних машин, газових штат та ін.), які розміщені безпосередньо на підлозі. У загальну заставлену площу при цьому включається як площа, зайнята обладнанням для показу товарів, так і площа, зайнята обладнанням, яке використовується в процесі вибору товарів (при-міряльні кабіни, дзеркала-трильяжі і т. п.).

Розмір заставленої площі визначається як сума площ основ торгово-технологічного обладнання та/або його проекцій на площу підлоги за формулою:

де Sзаст — заставлена площа одиниці обладнання певного виду, м2; п — кількість одиниць обладнання даного виду.

Заставлену площу одиниці обладнання визначають множенням довжини його основи на ширину. Для окремих видів обладнання, габарити яких виходять за межі основи, заставлену площу визначають як розмір проекції даного обладнання на площу торгового залу.

Демонстраційна площа (експозиційна площа, площа викладки) — це площа всіх елементів торгово-технологічного обладнання, які використовуються для викладання товарів. Розмір демонстраційної площі визначається як сума площ усіх полиць, касет, панелей, перфорованих щитів, корзин, контейнерів тощо, на яких можуть бути викладай і товари, а також площі, використаної для встановлення великогабаритних товарів.

Демонстраційна площа острівних або пристінних універсальних гірок визначається додаванням площі всіх полиць такого обладнання; демонстраційна площа вішаків для одягу визначається як добуток довжини кронштейна на висоту демонстрованих товарів (для одноярусних вішаків береться 1 м, для двоярусних — 2 м; демонстраційна площа перфорованих щитів з кронштейнами розраховується як добуток довжини кронштейна і його умовної ширини (береться 0,2 м) на загальну кількість кронштейнів, установлених на обладнанні; для подіумів, столів і яток демонстраційна площа розраховується як добуток ЇХ довжини на ширину. Демонстраційна площа використовуваних у торговому залі контейнерів (тари-обладнання) визначається двома способами: 1) як добуток площі їх основи на висоту, поділений на 0,3 м (де 0,3 м — умовна середня відстань між полицями); 2) як добуток площі їх основи на кількість полиць у контейнері. Демонстраційна площа корзин або інших товароносіїв, які мають круглий переріз, розраховується як площа круга по середньому діаметру.

У свою чергу, розмір демонстраційної площі залежить від коефіцієнта місткості демонстраційного обладнання (він розраховується діленням демонстраційної площі одиниці обладнання на його заставлену площу). Коефіцієнт місткості обладнання залежно від його типу традиційно становить 2,2—3,0 (в окремих випадках і більше), і чим вищим є дане співвідношення, тим більше товарів за інших рівних умов може поміститися на даному обладнанні.

Розміри заставленої та демонстраційної площі служать базою для розрахунку основних техніко-технологічних показників, які характеризують ефективність використання торгової площі магазинів — коефіцієнтів заставленої та демонстраційної площі

Коефіцієнт заставленої площі показує, яку частину площі торгового залу ви користано для встановлення обладнання під розміщення робочого запасу товару. Розрахунок коефіцієнта заставленої площі здійснюють за формулою:

де Кзаст — коефіцієнт заставленої площі;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація торгівлі» автора Апопій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ ЯК ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ

  • 1.2. Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція

  • 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі"

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

  • 2.2. Зміст організації торгівлі

  • 2.3. Синергетика та організація торгівлі

  • Умови і механізми синергізму

  • 2.4. Закони організації

  • 2.5. Основні принципи організації в торгівлі

  • ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ В СИСТЕМІ ТОРГІВЛІ

  • Ресурси системи

  • 3.2. Види суб'єктів торговельної діяльності

  • 3.3. Організаційні моделі у сфері торгівлі

  • СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА ТОРГІВЛІ

  • 4.2. Перебудова функціональної структури

  • 4.3. Перебудова територіальної структури торгівлі

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

  • Оптовий ринок як сукупність його об'єктів і суб'єктів

  • 5.2. Суть і завдання оптової торгівлі — основного складового елементу оптового ринку

  • Основні функції оптової торгівлі

  • 5.3. Структура та інфраструктура оптової торгівлі

  • Інфраструктура оптової торгівлі

  • 5.4. види оптових підприємств та їх класифікація

  • 5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства

  • Завдання розвитку складського господарства

  • 5.6.2. Класифікація товарних складів

  • 5.6.3. Вимоги до будови та влаштування складів

  • 5.6.4. Будова і технологічне планування загально-товарних складів

  • Конструктивні елементи складських споруд

  • 5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів

  • 5.6.6. Розрахунок потреби в складській площі і місткості

  • Техніко-економічні показники використання складів

  • 5.7. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ТОВАРІВ ТА ЇХ ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ

  • Класифікація господарських зв'язків

  • 6.2. Суть оптових закупівель, їх види. Планування закупівельної роботи

  • 6.3. Маркетингове забезпечення оптових закупівель товарів

  • Вибір постачальників товарів

  • 6.4. Форми і методи закупівель товарів у вітчизняного виробництва

  • Закупівлі товарів на ярмарках

  • Закупівлі товарів на біржах

  • 6.5. Порядок укладання договорів

  • Укладання договорів способом електронного обміну даними

  • 6.6. Зміст договору поставки товарів і обґрунтування його умов

  • 6.7. Закупівля товарів за державні кошти

  • Розгляд пропозицій

  • Запит цінових пропозицій

  • 6.8. Особливості закупівель товарів у іноземних фірм

  • Укладення зовнішньоторговельного контракту

  • Організація виконання контракту

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

  • 7.2. Технологія розвантажування і внутрішньо-складського переміщування товарів

  • Особливості організацій і технології розвантажування транспортних засобів

  • 7.3. Організація і технологія приймання товарів на складі

  • Організація приймання товарів за кількістю

  • Організація приймання товарів за якістю

  • 7.4. Організація і технологія розміщування та зберігання товарів на складах

  • Організація розміщування товарів на складі

  • Технологія укладання товарів на зберігання

  • Заходи зі збереження товарів на складах

  • 7.5. Організація і технологія відбору та відпуску товарів зі складу

  • Організація і технологія відпуску товарів зі складу

  • 7.6. Механізація й автоматизація технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі

  • 7.7. Управління торгово-технологічним процесом і наукова організація праці на складі

  • Організація управління операціями торгово-технологічного на складі

  • Організація праці на складі

  • 7.8. Організація оперативного обліку і контролю за рухом товарів на складі

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОГО ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • 8.2. Організація продажу товарів зі складу

  • Продаж за телефонними замовленнями

  • 8.3. Організація транзитної поставки товарів

  • Дрібнооптовий продаж на оптових ринках

  • 8.5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів

  • Стимулювання оптового продажу

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРОПОСТАЧАННЯ І ДОСТАВКИ ТОВАРІВ ОПТОВИМ ПОКУПЦЯМ

  • Вимоги і принципи організації товаропостачання

  • 9.2. Джерела товаропостачання та їх вибір

  • Методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі

  • 9.3. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення

  • Визначення точки замовлення

  • Оформлення замовлення на завезення товарів

  • 9.4. Організація централізованого завезення товарів

  • Оптимізація маршрутів завезення товарів

  • 9.5. Технологічні аспекти організації процесу товаропостачання

  • Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі

  • ТРАНСПОРТНЕ, ТАРНЕ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ОПТОВІЙ ТОРГІВЛІ

  • Основні види транспортних засобів для перевезень вантажів

  • Організація перевезень вантажів залізничним транспортом

  • Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом

  • 10.2. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів, основні вимоги, види, якість тари

  • Вимоги та якість тари

  • 10.3. Організація тарних операцій у торговельних підприємствах

  • Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі

  • 10.4. Обладнання для пакетування і зберігання товарів на оптових підприємствах

  • Стелажі

  • Роботосистеми

  • 10.5. Підйомно-транспортне обладнання складів та його використання для механізації складських операцій

  • Транспортувальні машини і механізми

  • 10.5.3. Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому

  • 10.5.4. Експлуатація підйомно-транспортного обладнання

  • 10.6. Обладнання для фасування та пакування товарів

  • ПОНЯТТЯ, СКЛАД І СТРУКТУРА СУБ'ЄКТІВ СИСТЕМИ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

  • 11.2. Фази і порядок створення роздрібного торговельного підприємства

  • 11.3. Організаційна побудова роздрібних торговців

  • Організаційна структура роздрібних торговців

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОБУДОВА І РОЗВИТОК РОЗДРІБНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

  • Соціально-економічно значення роздрібної торговельної мережі

  • 12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців

  • Типи роздрібних торговців

  • Поняття формату роздрібного торговця

  • 12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі

  • 12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі

  • Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств

  • Вибір місця розташування роздрібного торговця

  • 12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі

  • Оптимізація розмірів підприємств

  • Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі

  • БУДОВА, УЛАШТУВАННЯ І ПРОЕКТУВАННЯ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • 13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень

  • Зона викладки товарів

  • Вузол розрахунку

  • 13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень

  • 13.4. Дизайн та імідж магазину

  • Інтер'єр магазину

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ В МАГАЗИНІ

  • 14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах

  • Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю

  • Організація і технологія зберігання товарів у магазинах

  • Особливості зберігання окремих товарів

  • Підготовка товарів до продажу

  • 14.3. Розміщування і викладання товарів

  • Суть і принципи організації викладання товарів

  • 14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів
  • ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОЗДРІБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • 15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання

  • 15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів

  • 15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації

  • 15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів

  • 15.2.3. Принципи будови ЕККА

  • 15.2.4. Порядок реєстрації ЕККА

  • 15.2.5. Правила експлуатації ЕККА

  • 15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання

  • Вимоги до вагів

  • 15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів

  • 15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них

  • Добір вагів

  • 15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації

  • 15.4. Холодильне обладнання

  • Основні вузли компресійної холодильної машини

  • 15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання

  • 15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання

  • 15.5. інвентар роздрібного торгового підприємства

  • ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА УПРАВЛІННЯ НИМ У МАГАЗИНІ

  • 16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту

  • Стратегії формування асортименту

  • 16.3. Формування асортименту товарів у магазинах

  • Формування асортименту у продовольчих магазинах

  • Формування асортименту в непродовольчих магазинах

  • Асортиментні переліки для магазинів

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ У МАГАЗИНАХ

  • 17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність

  • Організація продажу товарів за методом самообслуговування

  • Інші методи продажу товарів у магазинах

  • 17.3. Психологічні аспекти процесу продажу товарів

  • Етапи продажу

  • Вислуховування покупця

  • Демонстрування товару

  • Укладення угоди

  • 17.4. Дослідження поведінки покупців

  • Типи темпераменту

  • Причини конфліктів

  • Розвиток конфлікту

  • 17.5. Методи активізації продажу товарів

  • Продаж товарів зі знижкою ціни

  • МЕРЧЕНДАЙЗИНГ

  • 18.2. Комплекс мерчендайзингу як загальний процес управління продажем товарів

  • 18.3. Методологічні основи впровадження технологій мерчендайзингу

  • Методи управління потоками покупців

  • 18.4. Рекламно-інформаційна робота в магазині як елемент мерчендайзингу

  • 18.5. Управління комплексом мерчендайзингу

  • Суть, зміст і порядок розробки Стандартів мерчендайзингу

  • ПОЗАМАГАЗИННІ ФОРМИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі

  • Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі

  • 19.2. Організація пересувної торгівлі

  • Організація роботи автомагазинів

  • Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців

  • Порядок продажу товарів на замовлення покупців

  • 19.3. Ярмарково-базарна торгівля

  • 19.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів

  • ОСОБЛИВІ ФОРМИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • 20.2. Продаж товарів у розстрочку

  • 20.3. Роздрібні аукціони

  • 20.4. Продаж товарів поштою

  • ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ

  • 21.2. Системи і форми електронної торгівлі

  • 21.3. Організація Інтернет-магазину

  • 21.4. Функціонування Інтернет-магазину

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ НА РИНКАХ

  • 22.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів

  • Організаційно-економічний статус підприємств ринків

  • 22.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках

  • 22.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків

  • Особливості організації роботи продовольчих ринків

  • Особливості організації роботи непродовольчих ринків

  • СИСТЕМА ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Основні види послуг у торгівлі

  • 23.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі

  • 23.3. Організація надання окремих видів послуг

  • ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НА РИНКУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

  • 24.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування

  • Конкуренти в роздрібному торговельному середовищі

  • 24.3. Культура торгівлі та показники її рівня

  • Культура обслуговування покупців

  • 24.4. Якість обслуговування та її оцінка

  • РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ

  • 25.1.2. Органи захисту прав споживачів

  • Місцеві органи Держспоживстандарту України

  • Держцінінспекція

  • 25.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

  • 25.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування

  • 25.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами

  • Послідовність контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами

  • 25.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції

  • 25.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій

  • 25.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки

  • 25.4. Опломбування виробничих, складських, торгових приміщень і вимірювальних приладів

  • 25.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг

  • ЛІТЕРАТУРА