5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів

Організація торгівлі


Види спеціальних складів


Специфічні фізико-хімічні властивості деяких товарів і відповідний режим їх зберігання обумовлюють особливості містко-планувальних і конструктивних рішень складських будівель і споруд, призначених для їх зберігання і технологічної обробки. До спеціальних складів відносять холодильники, плодоовочесховища, сховища для олії, солі, склади лісових і будівельних матеріалів.

Холодильники — це підприємства, в яких здійснюється охолодження, заморожування і зберігання продуктів у охолодженому або замороженому стані. Холодильники споруджують у вигляді окремих одноповерхових і багатоповерхових будівель. Будівлі холодильників мають у плані прямокутну, а іноді квадратну форму. У будівлях прямокутної форми ширший фронт вантажно-розвантажувальних робіт.

Оптимальне відношення ширини холодильника до його довжини — 1:2. Сітки колон можуть бути 6 х 6,6 х 12,6 х 18 і 6 х 24 м.

Багатоповерхові холодильники із залізобетонним каркасом мають пристінні колони і безбалочні міжповерхові перекриття з допустимим навантаженням на підлогу від 1 до 2 т/м2. На одноповерхових холодильниках таке навантаження становить 4 т/м2. Будівництво одноповерхових холодильників має низку переваг перед багатоповерховими: коштує на 7—8 % дешевше, здійснюється вдвічі швидше, затрати металу і цементу на 8—10 % менші. Висота одноповерхових холодильників може бути до 7—7,5 м. На деяких сучасних одноповерхових холодильниках покрівля виконана у вигляді ванни з водою. Така конструкція покрівлі дозволяє затримувати до 90 % сонячного тепла, що знижує витрату холоду.


Оперативно-складські приміщення холодильника


До оперативно-складських приміщень холодильників відносять: експедиції для приймання і відпускання; камери для зберігання продуктів, що не потребують заморожування; камери для морожених продуктів; морозильні камери і дефростер; камеру для дефектних товарів; фасовочні; камери для зберігання фасованих товарів. Для приймання і відпускання вантажів слугують експедиції, залізничні й автомобільні платформи. Експедиції розміщують головним чином у центрі камер для зберігання товарів. На великих холодильниках улаштовують закриті залізничні і авторефрижераторні платформи (дебаркадери), які оснащують холодильним обладнанням і використовують для короткотермінового зберігання швидкопсувних продуктів і виконання операцій з приймання, сортування і відпускання товарів. Двері на холодильниках переважно стулчасті. Для створення термоізолюючого повітряного прошарку біля дверей холодильних камер роблять тамбури. У дверей камер і воріт дебаркадерів можуть улаштовуватись повітряні завіси, що створюються вентилятором з дифузором, які при відкриванні дверей автоматично включаються.

Основною частиною холодильника є холодильні камери — ізольовані приміщення без вікон, в яких установлено охолоджувальне обладнання, що підтримує певний температурний режим. Камери також обладнані стелажами, вішалами, гаками, підвісними шляхами.

При плануванні приміщень основну увагу звертають на їх правильне розташування. Виробничі і підсобні приміщення повинні блокуватися для скорочення площі будівель; зниження вартості будівництва. Блокування повинно забезпечити поточність технологічних процесів і вантажних потоків, санітарно-гігієнічні умови і виконання протипожежних вимог. Дуже важливо при поверховому розміщенні врахувати температуру кожного з приміщень. У підвальних приміщеннях з підлогами, розміщеними на ґрунті, розташовують камери для зберігання охолоджених вантажів при температурі не нижче від 0°С.

На першому поверсі (за наявності підвалу) розміщують морозильні камери, приміщення для приймання, підготовки до зберігання і видачі продуктів, а також камери для зберігання дефектних вантажів. На другому, третьому та інших поверхах розташовують камери зберігання морожених вантажів.

Дефростер — це спеціальна камера холодильника, яка має опалення і підсилену циркуляцію повітря. У дефростері відбувається повільне розморожування м'яса, риби й отеплення деяких продуктів (яєць, фруктів, ягід тощо). При повільному розморожуванні м'ясо, риба краще зберігають свою первинну якість. Отеплення продуктів перед вивантаженням з холодильника запобігає їх поверхневому зволоженню, яке виникає за різкої зміни температури навколишнього повітря.

Карантинна камера для короткотермінового зберігання дефектних товарів розміщується ізольовано.

Приміщення для фасування товарів у багатоповерхових холодильниках можуть займати підвальний, перший і другий поверхи. До них примикають камери для зберігання фасованих товарів.

Адміністративно-побутові і підсобно-технічні приміщення розміщують в одній будівлі з оперативно-складськими. До оперативно-складських приміщень можуть примикати кімнати для експедиторів і товарознавців. У деяких холодильниках великої місткості (до 10 000 т) адміністративно-побутові приміщення розташовані в окремому корпусі.

Машинне відділення холодильника розміщують ближче до блоку охолоджувальних камер. Воно має тільки один вихід назовні з дверима, що відкриваються в бік виходу. Над приміщенням машинного відділення і холодильними камерами з безпосереднім випаровуванням аміаку, а також суміжних з ними приміщеннями не можна розташовувати кімнати, в яких перебувають люди.

Плодоовочесховища бувають стаціонарного типу (склади-будівлі) і тимчасового (бурти і траншеї). Плоди зберігають тільки в стаціонарних спорудах. Сховища стаціонарного типу для овочів і плодів класифікують за спеціалізацією, місткістю, ступенем заглиблення в землю і наявністю огороджу вальних пристроїв. До спеціалізованих складів відносять овочесховища і фруктосховища; до вузькоспеціалізованих — сховища для картоплі, капусти, цибулі тощо.

Спеціалізовані і вузькоспеціалізовані сховища можуть бути малої місткості — до 500 т, середньої місткості — від 500 до 2 тис. т, великої місткості — понад 2 тис. т. Великі плодоовочеві бази (на 40—80 тис. т), як правило, є універсальними і призначаються не тільки для зберігання картоплі, овочів, фруктів, а й для квасіння, соління овочів, маринування, фасування продуктів, виробництва різних плодоовочевих готових виробів.

Будівлі плодоовочесховищ бувають наземні і заземлені. Заземлені сховища порівняно з наземними більш зручні для підтримання необхідної температури, вологості і виконання завантажувальних операцій безпосередньо із залізничних вагонів або автомашин через люки.

Плодоовочесховища можуть бути не охолоджувані і охолоджувані (з природними або штучними джерелами холоду).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація торгівлі» автора Апопій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ ЯК ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ

  • 1.2. Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція

  • 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі"

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

  • 2.2. Зміст організації торгівлі

  • 2.3. Синергетика та організація торгівлі

  • Умови і механізми синергізму

  • 2.4. Закони організації

  • 2.5. Основні принципи організації в торгівлі

  • ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ В СИСТЕМІ ТОРГІВЛІ

  • Ресурси системи

  • 3.2. Види суб'єктів торговельної діяльності

  • 3.3. Організаційні моделі у сфері торгівлі

  • СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА ТОРГІВЛІ

  • 4.2. Перебудова функціональної структури

  • 4.3. Перебудова територіальної структури торгівлі

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

  • Оптовий ринок як сукупність його об'єктів і суб'єктів

  • 5.2. Суть і завдання оптової торгівлі — основного складового елементу оптового ринку

  • Основні функції оптової торгівлі

  • 5.3. Структура та інфраструктура оптової торгівлі

  • Інфраструктура оптової торгівлі

  • 5.4. види оптових підприємств та їх класифікація

  • 5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства

  • Завдання розвитку складського господарства

  • 5.6.2. Класифікація товарних складів

  • 5.6.3. Вимоги до будови та влаштування складів

  • 5.6.4. Будова і технологічне планування загально-товарних складів

  • Конструктивні елементи складських споруд

  • 5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів
  • 5.6.6. Розрахунок потреби в складській площі і місткості

  • Техніко-економічні показники використання складів

  • 5.7. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ТОВАРІВ ТА ЇХ ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ

  • Класифікація господарських зв'язків

  • 6.2. Суть оптових закупівель, їх види. Планування закупівельної роботи

  • 6.3. Маркетингове забезпечення оптових закупівель товарів

  • Вибір постачальників товарів

  • 6.4. Форми і методи закупівель товарів у вітчизняного виробництва

  • Закупівлі товарів на ярмарках

  • Закупівлі товарів на біржах

  • 6.5. Порядок укладання договорів

  • Укладання договорів способом електронного обміну даними

  • 6.6. Зміст договору поставки товарів і обґрунтування його умов

  • 6.7. Закупівля товарів за державні кошти

  • Розгляд пропозицій

  • Запит цінових пропозицій

  • 6.8. Особливості закупівель товарів у іноземних фірм

  • Укладення зовнішньоторговельного контракту

  • Організація виконання контракту

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

  • 7.2. Технологія розвантажування і внутрішньо-складського переміщування товарів

  • Особливості організацій і технології розвантажування транспортних засобів

  • 7.3. Організація і технологія приймання товарів на складі

  • Організація приймання товарів за кількістю

  • Організація приймання товарів за якістю

  • 7.4. Організація і технологія розміщування та зберігання товарів на складах

  • Організація розміщування товарів на складі

  • Технологія укладання товарів на зберігання

  • Заходи зі збереження товарів на складах

  • 7.5. Організація і технологія відбору та відпуску товарів зі складу

  • Організація і технологія відпуску товарів зі складу

  • 7.6. Механізація й автоматизація технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі

  • 7.7. Управління торгово-технологічним процесом і наукова організація праці на складі

  • Організація управління операціями торгово-технологічного на складі

  • Організація праці на складі

  • 7.8. Організація оперативного обліку і контролю за рухом товарів на складі

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОГО ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • 8.2. Організація продажу товарів зі складу

  • Продаж за телефонними замовленнями

  • 8.3. Організація транзитної поставки товарів

  • Дрібнооптовий продаж на оптових ринках

  • 8.5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів

  • Стимулювання оптового продажу

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРОПОСТАЧАННЯ І ДОСТАВКИ ТОВАРІВ ОПТОВИМ ПОКУПЦЯМ

  • Вимоги і принципи організації товаропостачання

  • 9.2. Джерела товаропостачання та їх вибір

  • Методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі

  • 9.3. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення

  • Визначення точки замовлення

  • Оформлення замовлення на завезення товарів

  • 9.4. Організація централізованого завезення товарів

  • Оптимізація маршрутів завезення товарів

  • 9.5. Технологічні аспекти організації процесу товаропостачання

  • Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі

  • ТРАНСПОРТНЕ, ТАРНЕ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ОПТОВІЙ ТОРГІВЛІ

  • Основні види транспортних засобів для перевезень вантажів

  • Організація перевезень вантажів залізничним транспортом

  • Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом

  • 10.2. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів, основні вимоги, види, якість тари

  • Вимоги та якість тари

  • 10.3. Організація тарних операцій у торговельних підприємствах

  • Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі

  • 10.4. Обладнання для пакетування і зберігання товарів на оптових підприємствах

  • Стелажі

  • Роботосистеми

  • 10.5. Підйомно-транспортне обладнання складів та його використання для механізації складських операцій

  • Транспортувальні машини і механізми

  • 10.5.3. Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому

  • 10.5.4. Експлуатація підйомно-транспортного обладнання

  • 10.6. Обладнання для фасування та пакування товарів

  • ПОНЯТТЯ, СКЛАД І СТРУКТУРА СУБ'ЄКТІВ СИСТЕМИ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

  • 11.2. Фази і порядок створення роздрібного торговельного підприємства

  • 11.3. Організаційна побудова роздрібних торговців

  • Організаційна структура роздрібних торговців

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОБУДОВА І РОЗВИТОК РОЗДРІБНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

  • Соціально-економічно значення роздрібної торговельної мережі

  • 12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців

  • Типи роздрібних торговців

  • Поняття формату роздрібного торговця

  • 12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі

  • 12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі

  • Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств

  • Вибір місця розташування роздрібного торговця

  • 12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі

  • Оптимізація розмірів підприємств

  • Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі

  • БУДОВА, УЛАШТУВАННЯ І ПРОЕКТУВАННЯ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • 13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень

  • Зона викладки товарів

  • Вузол розрахунку

  • 13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень

  • 13.4. Дизайн та імідж магазину

  • Інтер'єр магазину

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ В МАГАЗИНІ

  • 14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах

  • Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю

  • Організація і технологія зберігання товарів у магазинах

  • Особливості зберігання окремих товарів

  • Підготовка товарів до продажу

  • 14.3. Розміщування і викладання товарів

  • Суть і принципи організації викладання товарів

  • 14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів

  • ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОЗДРІБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • 15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання

  • 15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів

  • 15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації

  • 15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів

  • 15.2.3. Принципи будови ЕККА

  • 15.2.4. Порядок реєстрації ЕККА

  • 15.2.5. Правила експлуатації ЕККА

  • 15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання

  • Вимоги до вагів

  • 15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів

  • 15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них

  • Добір вагів

  • 15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації

  • 15.4. Холодильне обладнання

  • Основні вузли компресійної холодильної машини

  • 15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання

  • 15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання

  • 15.5. інвентар роздрібного торгового підприємства

  • ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА УПРАВЛІННЯ НИМ У МАГАЗИНІ

  • 16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту

  • Стратегії формування асортименту

  • 16.3. Формування асортименту товарів у магазинах

  • Формування асортименту у продовольчих магазинах

  • Формування асортименту в непродовольчих магазинах

  • Асортиментні переліки для магазинів

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ У МАГАЗИНАХ

  • 17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність

  • Організація продажу товарів за методом самообслуговування

  • Інші методи продажу товарів у магазинах

  • 17.3. Психологічні аспекти процесу продажу товарів

  • Етапи продажу

  • Вислуховування покупця

  • Демонстрування товару

  • Укладення угоди

  • 17.4. Дослідження поведінки покупців

  • Типи темпераменту

  • Причини конфліктів

  • Розвиток конфлікту

  • 17.5. Методи активізації продажу товарів

  • Продаж товарів зі знижкою ціни

  • МЕРЧЕНДАЙЗИНГ

  • 18.2. Комплекс мерчендайзингу як загальний процес управління продажем товарів

  • 18.3. Методологічні основи впровадження технологій мерчендайзингу

  • Методи управління потоками покупців

  • 18.4. Рекламно-інформаційна робота в магазині як елемент мерчендайзингу

  • 18.5. Управління комплексом мерчендайзингу

  • Суть, зміст і порядок розробки Стандартів мерчендайзингу

  • ПОЗАМАГАЗИННІ ФОРМИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі

  • Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі

  • 19.2. Організація пересувної торгівлі

  • Організація роботи автомагазинів

  • Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців

  • Порядок продажу товарів на замовлення покупців

  • 19.3. Ярмарково-базарна торгівля

  • 19.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів

  • ОСОБЛИВІ ФОРМИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • 20.2. Продаж товарів у розстрочку

  • 20.3. Роздрібні аукціони

  • 20.4. Продаж товарів поштою

  • ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ

  • 21.2. Системи і форми електронної торгівлі

  • 21.3. Організація Інтернет-магазину

  • 21.4. Функціонування Інтернет-магазину

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ НА РИНКАХ

  • 22.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів

  • Організаційно-економічний статус підприємств ринків

  • 22.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках

  • 22.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків

  • Особливості організації роботи продовольчих ринків

  • Особливості організації роботи непродовольчих ринків

  • СИСТЕМА ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Основні види послуг у торгівлі

  • 23.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі

  • 23.3. Організація надання окремих видів послуг

  • ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НА РИНКУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

  • 24.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування

  • Конкуренти в роздрібному торговельному середовищі

  • 24.3. Культура торгівлі та показники її рівня

  • Культура обслуговування покупців

  • 24.4. Якість обслуговування та її оцінка

  • РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ

  • 25.1.2. Органи захисту прав споживачів

  • Місцеві органи Держспоживстандарту України

  • Держцінінспекція

  • 25.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

  • 25.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування

  • 25.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами

  • Послідовність контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами

  • 25.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції

  • 25.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій

  • 25.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки

  • 25.4. Опломбування виробничих, складських, торгових приміщень і вимірювальних приладів

  • 25.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг

  • ЛІТЕРАТУРА