Організація розміщування товарів на складі

Організація торгівлі

Необхідною передумовою успішного зберігання товарів є розробка певної системи їх розміщування за сортами, розмірами, місцями укладання з урахуванням частоти потреби в них, оборотності товарних запасів, забезпечення рівномірності та потоковості їх перемішування. Чіткий порядок розміщування товарів дає можливість швидко знаходити необхідні товари при відпусканні їх оптовим покупцям або вільне місце для розміщування нової партії товарів. Він полегшує облік, сприяє впровадженню автоматизації управління складським процесом, полегшенню складської вантажопереробки.

Розробка системи розміщування товарів передбачає розрахунок необхідної площі для зберігання окремих груп товарів з урахуванням обсягів та порядку надходження товарів на склад і їх реалізації, визначення дільниць для зберігання окремих груп товарів за умови забезпечення правильного товарного сусідства і можливості постійного нагляду за їх збереженням, закріплення постійних місць зберігання (секцій, дільниць, стелажів, полиць, комірок) за товарами певних груп, підгруп і різновидів (найменувань). При цьому проводять групування товарів за асортиментною ознакою та однорідністю режимів зберігання, визначають перелік товарів, які потребують спеціальних приміщень з урахуванням специфічних властивостей товару (вологість, здатність сприймати сторонні запахи, товарне сусідство, черговість відпускання).

Першим етапом під час розробки системи розміщування товарів є групування товарів за асортиментною ознакою та однорідністю режимів зберігання. Це передбачає розподіл усієї товарної маси за фізико-хімічними та біологічними властивостями товарів, характером впливу на них навколишнього середовища, за приміщеннями різних видів (неопалюваних, утеплених, опалюваних, охолоджуваних, підвальних, спеціальних). Так, наприклад: м'ясо, рибу потрібно зберігати в холодильних камерах; фарби та хімікати в бочках і ящиках, скло віконне, скляний посуд, скобяні вироби — в не утеплених приміщеннях; борошно, крупи, вина, пилососи, швейні та пральні машини, мотоцикли — в утеплених приміщеннях; цукор, кондитерські вироби, більшість непродовольчих товарів (тканини, одяг, головні убори, галантерея, парфумерія, радіотовари) — в опалюваних приміщеннях. Товари, які не реагують на різкі температурні коливання та атмосферні опади (чавунні труби, круглий ліс і т.п.), розташовують на відкритих складських майданчиках.

При розміщуванні товарів у визначеному в такий спосіб складському приміщенні необхідно додержуватись таких вимог:

> максимально використовувати площу та міс к їсть складу, вантаж-несучу спроможність обладнання для зберігання товарів;

> найбільш раціонально розташовувати і використовувати обладнання для зберігання з метою зручності переукладання, оновлення і перевірки товарів, що зберігаються;

> використовувати малогабаритні та високопродуктивні механізми мінімальної кількості видів і типів для всього комплексу навантажувально-розвантажувальних і транспортно-складських робіт на одному складі.

Важливими факторами, які потрібно враховувати під час розробки системи розміщування товарів на складі, є мінімізація вантажопотоків, зокрема тонно-метражу внутрішньо-складського переміщування товарів, а також урахування термінів зберігання товарів. Це досягається завдяки більш близькому розташуванню до пунктів завантажування чи розвантажування важких і громіздких товарів, а також товарів з високою оборотністю. З цією самою метою товари з великими обсягами надходження і реалізації розташовують, як правило, поблизу виходу і зони комплектування замовлень, і, навпаки, товари, які довго зберігаються на складі чи відносно рідко надходять на склад, розташовують дальше від входів та виходів.

Важливою умовою під час проектування та організації процесів зберігання товарів є дотримання товарного сусідства. Тому товари, котрі можуть шкідливо вплинути на інші (наприклад передати запах, вологу і т.п.), потрібно зберігати ізольовано від інших товарів, котрі легко сприймають вологу і сторонні запахи. Так, не можна зберігати поряд тканини чи одяг і хімічні товари або парфумерні вироби з гострим запахом, а товари з високою гігроскопічністю (борошно, цукор) — біля продуктів, які виділяють вологу (oB04it фрукти і т.п.). Особливу увагу потрібно звергати на необхідність ізольованого зберігання горючих та легкозаймистих товарів.

Закріплення постійних місць зберігання за товарами окремих видів, груп, підгруп дає можливість забезпечити порядок у розташуванні товарів на складі, забезпечити взаємозв'язок між розташуванням товарів на місцях зберігання і послідовністю розташування позицій цих самих товарів у відбірних листках і рахунках-фактурах, автоматизувати складські операції.

З метою прискорення робіт з розміщування товарів при надходженні і відбору їх при комплектуванні та відпусканні місця зберігання товарів на складах кодуються (індексуються), і для більшої наочності прийняті рішення оформляються у вигляді схем розміщування товарів (на великих висотних складах — планів-карт). Під час їх розробки мас враховуватися спеціалізація місць зберігання і забезпечуватись максимальне використання складських площ та місткостей, а також можливість механізації навантажувально-розвантажувальних і складських робіт. Індексація місць зберігання відбивається у картках кількісного обліку і безпосередньо на складському обладнанні. Як правило, на кожному стелажі з боку центрального проходу кріпиться таблиця з номером стелажа та зазначенням товару. Схема розмішування товарів з зазначенням їх виду вивішується на складі у зоні приймання.

Схема розміщування товарів — це план складу, на котрому нанесені цифрові або літерно-цифрові позначення місць зберігання, відведених для кожної групи товарів. Кожному місцю зберігання присвоюється індекс або кол, який означає номер стелажа чи штабеля, номер секції, номер ярусу, комірки тощо.

Іноді проставляється також умовний шифр товарної групи для зберігання, напр. А-4152, де А — вид товару, 4 — товарна секція, 1 — стелаж, 5 — полиця, 2 — комірка. Номери стелажів, секцій, ярусів наносяться на конструкціях стелажів яскравою фарбою. Для штабелів білою фарбою, що не змивається, на підлозі складу розкреслюють сітку гнізд розмірами, як правило, 5 м х 3,5 м (що дозволяє розмістити вміст одного повного двоосного вагона при висоті укладання в штабелі 2 м.). Клітки для штабелів нумеруються, на кожен штабель виготовляється бірка (на якій надалі вказують дату надходження вантажу, масу, кількість місць, найменування товарів).

Схеми розташування стелажів та штабелів з зазначенням індексів (кодів) вивішуються на складах і в залі товарних зразків, індекси, проставлені на місцях зберігання, присвоюють розташованим на цих місцях товарам (матеріалам) і вказують у карточках кількісного складського обліку. Завдяки цьому індексація місць зберігання значно полегшує також і роботу з відбору товарів.

Планкарти — це більш масштабні документи, які доцільно застосовувати при розміщуванні товарів у високих стелажах з великою кількістю комірок.

При виокремленні спеціалізованих дільниць зберігання товарів у разі зменшення обсягів товарних запасів по окремих товарних групах місткість складських приміщень та їх площа можуть використовуватись нераціонально. Тому рекомендується передбачати можливості вільного вибору місць зберігання товарів, що дозволяє більш ефективно маневрувати складською площею.

Товари, які надходять на склади, можуть розміщуватись у встановлених місцях для зберігання на основі застосування номенклатурного, комплектного, партійного; сортового та інших способів розміщування товарів у складських приміщеннях.

Зокрема, для забезпечення раціонального використання складської площі товари, які потребують приблизно однакового режиму зберігання, можуть розміщуватись на відносно великих масивах складської площі без надання відокремлених секцій. На це також спрямоване виділення резервних зон зберігання товарів, а також розміщування товарів на тимчасово вільних місцях зберігання (необхідною умовою для цього є використання комп'ютерів). При останньому варіанті в ЕОМ вносять інформацію про надходження товару, а комп'ютер видруковує етикетку, на якій указуються тривимірні координати вибраного місця зберігання. Після цього товар направляється на зберігання (надалі при отриманні замовлення на товар запит надсилається в ЕОМ, яка протягом кількох секунд видає інформацію з зазначенням координат місця зберігання даного товару).

Номенклатурний (або сортовий) спосіб розміщування товарів найбільш часто застосовується під час зберігання товарів зі складним асортиментом і невеликими обсягами зберігання, а також продукції виробничо-технічного призначення з великою кількістю асортиментних ознак.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація торгівлі» автора Апопій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація розміщування товарів на складі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ ЯК ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ

  • 1.2. Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція

  • 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі"

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

  • 2.2. Зміст організації торгівлі

  • 2.3. Синергетика та організація торгівлі

  • Умови і механізми синергізму

  • 2.4. Закони організації

  • 2.5. Основні принципи організації в торгівлі

  • ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ В СИСТЕМІ ТОРГІВЛІ

  • Ресурси системи

  • 3.2. Види суб'єктів торговельної діяльності

  • 3.3. Організаційні моделі у сфері торгівлі

  • СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА ТОРГІВЛІ

  • 4.2. Перебудова функціональної структури

  • 4.3. Перебудова територіальної структури торгівлі

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

  • Оптовий ринок як сукупність його об'єктів і суб'єктів

  • 5.2. Суть і завдання оптової торгівлі — основного складового елементу оптового ринку

  • Основні функції оптової торгівлі

  • 5.3. Структура та інфраструктура оптової торгівлі

  • Інфраструктура оптової торгівлі

  • 5.4. види оптових підприємств та їх класифікація

  • 5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства

  • Завдання розвитку складського господарства

  • 5.6.2. Класифікація товарних складів

  • 5.6.3. Вимоги до будови та влаштування складів

  • 5.6.4. Будова і технологічне планування загально-товарних складів

  • Конструктивні елементи складських споруд

  • 5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів

  • 5.6.6. Розрахунок потреби в складській площі і місткості

  • Техніко-економічні показники використання складів

  • 5.7. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ТОВАРІВ ТА ЇХ ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ

  • Класифікація господарських зв'язків

  • 6.2. Суть оптових закупівель, їх види. Планування закупівельної роботи

  • 6.3. Маркетингове забезпечення оптових закупівель товарів

  • Вибір постачальників товарів

  • 6.4. Форми і методи закупівель товарів у вітчизняного виробництва

  • Закупівлі товарів на ярмарках

  • Закупівлі товарів на біржах

  • 6.5. Порядок укладання договорів

  • Укладання договорів способом електронного обміну даними

  • 6.6. Зміст договору поставки товарів і обґрунтування його умов

  • 6.7. Закупівля товарів за державні кошти

  • Розгляд пропозицій

  • Запит цінових пропозицій

  • 6.8. Особливості закупівель товарів у іноземних фірм

  • Укладення зовнішньоторговельного контракту

  • Організація виконання контракту

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

  • 7.2. Технологія розвантажування і внутрішньо-складського переміщування товарів

  • Особливості організацій і технології розвантажування транспортних засобів

  • 7.3. Організація і технологія приймання товарів на складі

  • Організація приймання товарів за кількістю

  • Організація приймання товарів за якістю

  • 7.4. Організація і технологія розміщування та зберігання товарів на складах

  • Організація розміщування товарів на складі
  • Технологія укладання товарів на зберігання

  • Заходи зі збереження товарів на складах

  • 7.5. Організація і технологія відбору та відпуску товарів зі складу

  • Організація і технологія відпуску товарів зі складу

  • 7.6. Механізація й автоматизація технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі

  • 7.7. Управління торгово-технологічним процесом і наукова організація праці на складі

  • Організація управління операціями торгово-технологічного на складі

  • Організація праці на складі

  • 7.8. Організація оперативного обліку і контролю за рухом товарів на складі

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОГО ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • 8.2. Організація продажу товарів зі складу

  • Продаж за телефонними замовленнями

  • 8.3. Організація транзитної поставки товарів

  • Дрібнооптовий продаж на оптових ринках

  • 8.5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів

  • Стимулювання оптового продажу

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРОПОСТАЧАННЯ І ДОСТАВКИ ТОВАРІВ ОПТОВИМ ПОКУПЦЯМ

  • Вимоги і принципи організації товаропостачання

  • 9.2. Джерела товаропостачання та їх вибір

  • Методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі

  • 9.3. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення

  • Визначення точки замовлення

  • Оформлення замовлення на завезення товарів

  • 9.4. Організація централізованого завезення товарів

  • Оптимізація маршрутів завезення товарів

  • 9.5. Технологічні аспекти організації процесу товаропостачання

  • Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі

  • ТРАНСПОРТНЕ, ТАРНЕ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ОПТОВІЙ ТОРГІВЛІ

  • Основні види транспортних засобів для перевезень вантажів

  • Організація перевезень вантажів залізничним транспортом

  • Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом

  • 10.2. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів, основні вимоги, види, якість тари

  • Вимоги та якість тари

  • 10.3. Організація тарних операцій у торговельних підприємствах

  • Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі

  • 10.4. Обладнання для пакетування і зберігання товарів на оптових підприємствах

  • Стелажі

  • Роботосистеми

  • 10.5. Підйомно-транспортне обладнання складів та його використання для механізації складських операцій

  • Транспортувальні машини і механізми

  • 10.5.3. Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому

  • 10.5.4. Експлуатація підйомно-транспортного обладнання

  • 10.6. Обладнання для фасування та пакування товарів

  • ПОНЯТТЯ, СКЛАД І СТРУКТУРА СУБ'ЄКТІВ СИСТЕМИ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

  • 11.2. Фази і порядок створення роздрібного торговельного підприємства

  • 11.3. Організаційна побудова роздрібних торговців

  • Організаційна структура роздрібних торговців

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОБУДОВА І РОЗВИТОК РОЗДРІБНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

  • Соціально-економічно значення роздрібної торговельної мережі

  • 12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців

  • Типи роздрібних торговців

  • Поняття формату роздрібного торговця

  • 12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі

  • 12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі

  • Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств

  • Вибір місця розташування роздрібного торговця

  • 12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі

  • Оптимізація розмірів підприємств

  • Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі

  • БУДОВА, УЛАШТУВАННЯ І ПРОЕКТУВАННЯ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • 13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень

  • Зона викладки товарів

  • Вузол розрахунку

  • 13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень

  • 13.4. Дизайн та імідж магазину

  • Інтер'єр магазину

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ В МАГАЗИНІ

  • 14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах

  • Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю

  • Організація і технологія зберігання товарів у магазинах

  • Особливості зберігання окремих товарів

  • Підготовка товарів до продажу

  • 14.3. Розміщування і викладання товарів

  • Суть і принципи організації викладання товарів

  • 14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів

  • ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОЗДРІБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • 15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання

  • 15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів

  • 15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації

  • 15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів

  • 15.2.3. Принципи будови ЕККА

  • 15.2.4. Порядок реєстрації ЕККА

  • 15.2.5. Правила експлуатації ЕККА

  • 15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання

  • Вимоги до вагів

  • 15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів

  • 15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них

  • Добір вагів

  • 15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації

  • 15.4. Холодильне обладнання

  • Основні вузли компресійної холодильної машини

  • 15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання

  • 15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання

  • 15.5. інвентар роздрібного торгового підприємства

  • ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА УПРАВЛІННЯ НИМ У МАГАЗИНІ

  • 16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту

  • Стратегії формування асортименту

  • 16.3. Формування асортименту товарів у магазинах

  • Формування асортименту у продовольчих магазинах

  • Формування асортименту в непродовольчих магазинах

  • Асортиментні переліки для магазинів

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ У МАГАЗИНАХ

  • 17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність

  • Організація продажу товарів за методом самообслуговування

  • Інші методи продажу товарів у магазинах

  • 17.3. Психологічні аспекти процесу продажу товарів

  • Етапи продажу

  • Вислуховування покупця

  • Демонстрування товару

  • Укладення угоди

  • 17.4. Дослідження поведінки покупців

  • Типи темпераменту

  • Причини конфліктів

  • Розвиток конфлікту

  • 17.5. Методи активізації продажу товарів

  • Продаж товарів зі знижкою ціни

  • МЕРЧЕНДАЙЗИНГ

  • 18.2. Комплекс мерчендайзингу як загальний процес управління продажем товарів

  • 18.3. Методологічні основи впровадження технологій мерчендайзингу

  • Методи управління потоками покупців

  • 18.4. Рекламно-інформаційна робота в магазині як елемент мерчендайзингу

  • 18.5. Управління комплексом мерчендайзингу

  • Суть, зміст і порядок розробки Стандартів мерчендайзингу

  • ПОЗАМАГАЗИННІ ФОРМИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі

  • Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі

  • 19.2. Організація пересувної торгівлі

  • Організація роботи автомагазинів

  • Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців

  • Порядок продажу товарів на замовлення покупців

  • 19.3. Ярмарково-базарна торгівля

  • 19.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів

  • ОСОБЛИВІ ФОРМИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • 20.2. Продаж товарів у розстрочку

  • 20.3. Роздрібні аукціони

  • 20.4. Продаж товарів поштою

  • ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ

  • 21.2. Системи і форми електронної торгівлі

  • 21.3. Організація Інтернет-магазину

  • 21.4. Функціонування Інтернет-магазину

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ НА РИНКАХ

  • 22.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів

  • Організаційно-економічний статус підприємств ринків

  • 22.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках

  • 22.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків

  • Особливості організації роботи продовольчих ринків

  • Особливості організації роботи непродовольчих ринків

  • СИСТЕМА ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Основні види послуг у торгівлі

  • 23.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі

  • 23.3. Організація надання окремих видів послуг

  • ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НА РИНКУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

  • 24.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування

  • Конкуренти в роздрібному торговельному середовищі

  • 24.3. Культура торгівлі та показники її рівня

  • Культура обслуговування покупців

  • 24.4. Якість обслуговування та її оцінка

  • РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ

  • 25.1.2. Органи захисту прав споживачів

  • Місцеві органи Держспоживстандарту України

  • Держцінінспекція

  • 25.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

  • 25.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування

  • 25.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами

  • Послідовність контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами

  • 25.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції

  • 25.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій

  • 25.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки

  • 25.4. Опломбування виробничих, складських, торгових приміщень і вимірювальних приладів

  • 25.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг

  • ЛІТЕРАТУРА