Згідно v ст. 4 Закону "держава забезпечує громадянам як споживачам захист їх прав, налає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності" (частина перша статті 4 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2949' III (2949-14) від 10.01.2002).
Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений нейтральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи й установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи (частина друга статті 4 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 82/95-ВР від 02.03.95, в редакції Закону № 2949-111 (2949-14) від 10.01.2002).
Основні права Держспоживстандарту України
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) с спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності.
Основними завданнями Держспоживстандарту України є:
• участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю;
• здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері, державного метрологічного контролю та нагляду;
• здійснення в межах своєї компетенції державного нагляду за додержанням законодавства у сфері стандартизації та підтвердження відповідності;
• забезпечення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю. Держспоживстандарт України має право:
• давати суб'єктам господарської діяльності обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
• розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення;
• перевіряти та обстежувати відповідно до законодавства виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування та послуг;
• відбирати в установленому порядку в суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування та послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці виробництва, відвантаження тощо або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, проводити контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари;
• припиняти відвантаження та реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства с обов'язковим, технічних документів з підтвердження відповідності, технічних регламентів — до усунення суб'єктами господарської діяльності виявлених недоліків;
• забороняти суб'єктам господарської діяльності реалізовувати споживачам продукцію, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері, в разі відсутності сертифіката відповідності та/або декларації про відповідність чи свідоцтва про визнання відповідності (або копій цих документів);
приймати рішення щодо:
• припинення у сфері торгівлі, громадського харчування за послуг, продажу та виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства с обов'язковим, технічних регламентів з підтвердження відповідності — до усунення виявлених недоліків,
• тимчасового припинення діяльності підприємств торгівлі (секцій, відділів), громадського харчування, сфери послуг, складів підприємств оптової та роздрібної торгівлі й організацій незалежно від форми власності, які систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, — до усунення виявлених недоліків;
• заборони відтворення чи розповсюдження без його дозволу документів міжнародних (регіональних) організацій стандартизації, членом яких є Україна, національних стандартів, кодексів усталеної практики, класифікаторів і каталогів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація торгівлі» автора Апопій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „25.1.2. Органи захисту прав споживачів“ на сторінці 1. Приємного читання.
