Формування асортименту в непродовольчих магазинах

Організація торгівлі

Якщо потреби в харчових продуктах мають у підсумку межі, обумовлені фізіологічними нормами харчування, то потреби в непродовольчих товарах практично необмежені. їх межі в кожний даний момент визначаються купівельною спроможністю споживача. У міру зростання виробництва товарів, підвищення матеріального добробуту населення потреби і загальний обсяг попиту на непродовольчі товари зростає безмежно. Змінюється лише загальна структура попиту. Із задоволенням основних потреб в одязі, взутті попит частково переключається на предмети тривалого користування, предмети мистецтва і т. п.

На відміну від продовольчих товарів, що належать у своїй більшості до товарів повсякденного і частого попиту, попиту на непродовольчі товари властива періодичність. Періодичність купівель яких-небудь виробів пов'язана з термінами споживання (фізичного чи морального зносу) і з поповненням та розширенням гардеробу. Періодичність купівель товарів споживачами коливається від кількох тижнів (панчохи, носки) до кількох років (меблі, хутра, годинники, велосипеди та ін.). Чим більший період між купівлями того чи іншого товару, тим більшою мірою змінюється попит. По товарах тривалого користування (телевізори, радіоприймачі, побутові машини, мотоцикли тощо) розвиток попиту і зміна асортименту значною мірою диктуються технічним прогресом у виробництві. Замість вибулого зі споживання виробу купується виріб нової конструкції, моделі, марки.

Узагалі попит на непродовольчі товари умовно можна поділити на три види:

• 1) спеціальний (твердо сформований) попит, що висувається як пряма вимога, яка не допускає заміни необхідного товару яким-небудь іншим однорідним (електробритва "Харків", парфуми "Червоний Мак");

• 2) альтернативний попит (попит на вибір), що остаточно формується після попереднього ознайомлення з товарами і на основі їх вибору;

• 3) імпульсивний попит, що складається під впливом пропозиції товару. Спеціальний попит звичайно буває масовим і стійким, цілорічним або сезонним. Однак він може мати і поодинокий характер (наприклад на фотоапарати певних марок).

Під час формування асортименту товарів у непродовольчих магазинах слід ураховувати, що виникнення потреби і придбання того чи іншого товару супроводжується різним ступенем визначеності, чіткості і формулювання попиту. В одних випадках покупець приходить у магазин з чітко визначеними вимогами до товару (розмір, фасон, ціна, колір тощо), в інших — не зовсім ясно уявляє собі багато ознак товару, котрий хоче придбати, визначивши тільки деякі загальні вимоги до товару (розмір і ціна костюма). Виникнення альтернативного попиту в процесі кінцевого вибору покупцями товарів являє собою дуже важливий чинник формування асортименту товарів у непродовольчих магазинах. Взаємозамінність товарів — один з найважливіших принципів формування асортименту більшої частини непродовольчих товарів. Він дає можливість відмовитися від необхідності мати в магазині набір виробів буквально всіх моделей, фасонів, кольорів, малюнків, матеріалів тощо і разом з тим задовольняти попит покупців.

Як відомо, мати в магазині повний асортимент, наприклад одягу чи взуття, включаючи всі моделі, фасони, кольори, розміри і т. д., практично неможливо. Майстерність у підборі товарів і в техніці їх продажу і полягає в тому, щоб, використовуючи можливості альтернативного попиту, задовольняти запити основної маси покупців, маючи в магазині відносно обмежений асортимент товарів.

Пропозиція товару може служити імпульсом до виникнення попиту. У ряді випадків потреба в придбанні товару усвідомлюється покупцем лише тоді, коли він бачить цей товар. Найбільш характерно це проявляється при продажу товарів нових моделей, фасонів, малюнків тощо: спочатку виникає імпульсивний попит під впливом пропозиції (показу товарів, поради продавця, реклами), і лише надалі попит на ці товари здобуває певну ступінь стійкості.

Особливості формування попиту на непродовольчі товари відбиваються на підборі товарів.

Асортимент більшості непродовольчих товарів умовно можна розділити на дві частини — постійну і перемінну. Постійна частина відповідає наявності спеціального попиту. Товари масового спеціального попиту обов'язково повинні бути в складі асортименту. Відсутність цих товарів породжує незадоволений попит. З іншого боку, з перемінною частиною асортименту пов'язаний альтернативний та імпульсивний попит. Особливості цих видів попиту потребують максимальної розмаїтості асортименту, систематичного його оновлення. Покупці охоче відвідують магазини, в яких постійно з'являється що-небудь нове, цікаве для вибору. Однак при зміні асортименту повинні зберігатися у відповідній структурі постійні, незмінні ознаки товарів: розміри, рости, повноти, діапазон цін. Правильне поєднання постійної і перемінної частин асортименту створює умови для максимально повного задоволення попиту покупців.

Істотним фактором формування асортименту є ціна товару, оскільки рівень купівельної спроможності різних груп населення визначає не тільки загальний обсяг попиту, але й особливості попиту залежно від ціни виробів.

Покупець обов'язково визначає для себе граничну ціну чи діапазон цін, у межах якого він збирається здійснити придбання товару. Тому одним із критеріїв правильної побудови асортименту товарів у магазині служить підбір товарів за розрядами цін. Частка товарів окремих розрядів цін залежить від типу магазина і його розташування. Невеликі магазини з вузьким асортиментом торгують зазвичай відносно недорогими товарами. У великих універсальних і спеціалізованих магазинах, особливо розмішених у центральній частині міста, збільшується частка товарів з більш високими цінами. При підборі асортименту товарів для конкретних магазинів варто виявити два-три розряди найбільш популярних (ходових) цін і в межах цих розрядів забезпечити максимально різноманітний асортимент виробів.

Для продажу цілого ряду непродовольчих товарів характерні чітко виражені сезонні коливання попиту, які необхідно враховувати при формуванні асортименту товарів. Особливо різким сезонним коливанням піддається попит на одяг і взуття. У продажу цих товарів розрізняють два сезони (зимовий і літній) і два демісезони (весняний і осінній). У ці періоди відбувається масове придбання населенням товарів відповідного сезону. Сезонною значною мірою є також торгівля спортивними товарами, будівельними матеріалами, сільськогосподарськими добривами, садово-городнім інвентарем. З певними періодами року пов'язана також торгівля підручниками, шкільно-письмовим приладдям, ялинковими прикрасами.

Відповідність товарного асортименту сезонним коливанням попиту досягається за допомогою: а) розширення чи скорочення асортименту окремих товарних груп (наприклад шкіряного і гумового взуття) і б) тимчасового включення в асортимент товарів виключно сезонного попиту (наприклад валяного і спортивного взуття). Необхідна повнота асортименту сезонних товарів створюється на початку сезонної торгівлі, а, як відомо, сезонну торгівлю розгортають трохи раніше настання відповідного періоду року. З огляду на те, що частина покупців купує товари задовго до настання сезону, припустимо мати в асортименті найбільш ходові товари наступного сезону. Для планування сезонної торгівлі і своєчасного нагромадження запасів товарів доцільно складати сезонний календар торгівлі, в якому по кожній групі товарів зазначати: а) час надходження в торгову мережу перших партій товарів; б) період найбільшого пожвавлення торгівлі; в) термін припинення завезення в магазини сезонних товарів. При цьому варто мати на увазі, що періоди сезонної торгівлі розпочинаються для різних товарних груп не одночасно. Наприклад, сезонний продаж головних уборів розпочинається пізніше, ніж сезонний продаж пальто.

Дуже істотним фактором зміни попиту виступає зміна моди. Найбільшому впливу моди піддається попит на одяг, взуття і речі туалету.

Мода відіграє важливу роль у формуванні попиту покупців. Вона примушує споживачів купувати нові товари задовго до моменту зносу наявних у них речей.

Недооцінка ролі моди у формуванні попиту населення приводить до негативних наслідків: товари застарілих моделей і фасонів перестають користуватися попитом, осідають у вигляді неходових запасів товарів у магазинах і на складах. Водночас попит На нові моделі і фасони часом залишається незадоволеним. Нова мода як масове явище спочатку виникає в столичних містах і великих промислових центрах, поширюючись надалі на інші міста і проникаючи на село. Швидкість зміни моди залежить від цілого ряду факторів. Мода на одяг і головні убори змінюється звичайно по сезонах. Зміна моди на чоловічий одяг і головні убори відбувається повільніше, ніж на жіночу. Більш повільно, ніж на одяг, змінюється мода на інші види виробів (предмети прикрас, речі домашньої обстановки).

Зміна моди, як правило, не охоплює попиту відразу всіх споживачів. По багатьох видах товарів поряд з попитом на вироби нової моди довгий час зберігається попит на вироби минулої моди. Люди похилого віку здебільшого неохоче слідують новій моді і виявляють попит на моделі, до яких вони звикли.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація торгівлі» автора Апопій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування асортименту в непродовольчих магазинах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ ЯК ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ

  • 1.2. Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція

  • 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі"

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

  • 2.2. Зміст організації торгівлі

  • 2.3. Синергетика та організація торгівлі

  • Умови і механізми синергізму

  • 2.4. Закони організації

  • 2.5. Основні принципи організації в торгівлі

  • ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ В СИСТЕМІ ТОРГІВЛІ

  • Ресурси системи

  • 3.2. Види суб'єктів торговельної діяльності

  • 3.3. Організаційні моделі у сфері торгівлі

  • СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА ТОРГІВЛІ

  • 4.2. Перебудова функціональної структури

  • 4.3. Перебудова територіальної структури торгівлі

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

  • Оптовий ринок як сукупність його об'єктів і суб'єктів

  • 5.2. Суть і завдання оптової торгівлі — основного складового елементу оптового ринку

  • Основні функції оптової торгівлі

  • 5.3. Структура та інфраструктура оптової торгівлі

  • Інфраструктура оптової торгівлі

  • 5.4. види оптових підприємств та їх класифікація

  • 5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства

  • Завдання розвитку складського господарства

  • 5.6.2. Класифікація товарних складів

  • 5.6.3. Вимоги до будови та влаштування складів

  • 5.6.4. Будова і технологічне планування загально-товарних складів

  • Конструктивні елементи складських споруд

  • 5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів

  • 5.6.6. Розрахунок потреби в складській площі і місткості

  • Техніко-економічні показники використання складів

  • 5.7. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ТОВАРІВ ТА ЇХ ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ

  • Класифікація господарських зв'язків

  • 6.2. Суть оптових закупівель, їх види. Планування закупівельної роботи

  • 6.3. Маркетингове забезпечення оптових закупівель товарів

  • Вибір постачальників товарів

  • 6.4. Форми і методи закупівель товарів у вітчизняного виробництва

  • Закупівлі товарів на ярмарках

  • Закупівлі товарів на біржах

  • 6.5. Порядок укладання договорів

  • Укладання договорів способом електронного обміну даними

  • 6.6. Зміст договору поставки товарів і обґрунтування його умов

  • 6.7. Закупівля товарів за державні кошти

  • Розгляд пропозицій

  • Запит цінових пропозицій

  • 6.8. Особливості закупівель товарів у іноземних фірм

  • Укладення зовнішньоторговельного контракту

  • Організація виконання контракту

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

  • 7.2. Технологія розвантажування і внутрішньо-складського переміщування товарів

  • Особливості організацій і технології розвантажування транспортних засобів

  • 7.3. Організація і технологія приймання товарів на складі

  • Організація приймання товарів за кількістю

  • Організація приймання товарів за якістю

  • 7.4. Організація і технологія розміщування та зберігання товарів на складах

  • Організація розміщування товарів на складі

  • Технологія укладання товарів на зберігання

  • Заходи зі збереження товарів на складах

  • 7.5. Організація і технологія відбору та відпуску товарів зі складу

  • Організація і технологія відпуску товарів зі складу

  • 7.6. Механізація й автоматизація технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі

  • 7.7. Управління торгово-технологічним процесом і наукова організація праці на складі

  • Організація управління операціями торгово-технологічного на складі

  • Організація праці на складі

  • 7.8. Організація оперативного обліку і контролю за рухом товарів на складі

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОГО ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • 8.2. Організація продажу товарів зі складу

  • Продаж за телефонними замовленнями

  • 8.3. Організація транзитної поставки товарів

  • Дрібнооптовий продаж на оптових ринках

  • 8.5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів

  • Стимулювання оптового продажу

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРОПОСТАЧАННЯ І ДОСТАВКИ ТОВАРІВ ОПТОВИМ ПОКУПЦЯМ

  • Вимоги і принципи організації товаропостачання

  • 9.2. Джерела товаропостачання та їх вибір

  • Методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі

  • 9.3. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення

  • Визначення точки замовлення

  • Оформлення замовлення на завезення товарів

  • 9.4. Організація централізованого завезення товарів

  • Оптимізація маршрутів завезення товарів

  • 9.5. Технологічні аспекти організації процесу товаропостачання

  • Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі

  • ТРАНСПОРТНЕ, ТАРНЕ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ОПТОВІЙ ТОРГІВЛІ

  • Основні види транспортних засобів для перевезень вантажів

  • Організація перевезень вантажів залізничним транспортом

  • Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом

  • 10.2. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів, основні вимоги, види, якість тари

  • Вимоги та якість тари

  • 10.3. Організація тарних операцій у торговельних підприємствах

  • Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі

  • 10.4. Обладнання для пакетування і зберігання товарів на оптових підприємствах

  • Стелажі

  • Роботосистеми

  • 10.5. Підйомно-транспортне обладнання складів та його використання для механізації складських операцій

  • Транспортувальні машини і механізми

  • 10.5.3. Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому

  • 10.5.4. Експлуатація підйомно-транспортного обладнання

  • 10.6. Обладнання для фасування та пакування товарів

  • ПОНЯТТЯ, СКЛАД І СТРУКТУРА СУБ'ЄКТІВ СИСТЕМИ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

  • 11.2. Фази і порядок створення роздрібного торговельного підприємства

  • 11.3. Організаційна побудова роздрібних торговців

  • Організаційна структура роздрібних торговців

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОБУДОВА І РОЗВИТОК РОЗДРІБНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

  • Соціально-економічно значення роздрібної торговельної мережі

  • 12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців

  • Типи роздрібних торговців

  • Поняття формату роздрібного торговця

  • 12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі

  • 12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі

  • Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств

  • Вибір місця розташування роздрібного торговця

  • 12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі

  • Оптимізація розмірів підприємств

  • Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі

  • БУДОВА, УЛАШТУВАННЯ І ПРОЕКТУВАННЯ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • 13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень

  • Зона викладки товарів

  • Вузол розрахунку

  • 13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень

  • 13.4. Дизайн та імідж магазину

  • Інтер'єр магазину

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ В МАГАЗИНІ

  • 14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах

  • Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю

  • Організація і технологія зберігання товарів у магазинах

  • Особливості зберігання окремих товарів

  • Підготовка товарів до продажу

  • 14.3. Розміщування і викладання товарів

  • Суть і принципи організації викладання товарів

  • 14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів

  • ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОЗДРІБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • 15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання

  • 15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів

  • 15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації

  • 15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів

  • 15.2.3. Принципи будови ЕККА

  • 15.2.4. Порядок реєстрації ЕККА

  • 15.2.5. Правила експлуатації ЕККА

  • 15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання

  • Вимоги до вагів

  • 15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів

  • 15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них

  • Добір вагів

  • 15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації

  • 15.4. Холодильне обладнання

  • Основні вузли компресійної холодильної машини

  • 15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання

  • 15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання

  • 15.5. інвентар роздрібного торгового підприємства

  • ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА УПРАВЛІННЯ НИМ У МАГАЗИНІ

  • 16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту

  • Стратегії формування асортименту

  • 16.3. Формування асортименту товарів у магазинах

  • Формування асортименту у продовольчих магазинах

  • Формування асортименту в непродовольчих магазинах
  • Асортиментні переліки для магазинів

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ У МАГАЗИНАХ

  • 17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність

  • Організація продажу товарів за методом самообслуговування

  • Інші методи продажу товарів у магазинах

  • 17.3. Психологічні аспекти процесу продажу товарів

  • Етапи продажу

  • Вислуховування покупця

  • Демонстрування товару

  • Укладення угоди

  • 17.4. Дослідження поведінки покупців

  • Типи темпераменту

  • Причини конфліктів

  • Розвиток конфлікту

  • 17.5. Методи активізації продажу товарів

  • Продаж товарів зі знижкою ціни

  • МЕРЧЕНДАЙЗИНГ

  • 18.2. Комплекс мерчендайзингу як загальний процес управління продажем товарів

  • 18.3. Методологічні основи впровадження технологій мерчендайзингу

  • Методи управління потоками покупців

  • 18.4. Рекламно-інформаційна робота в магазині як елемент мерчендайзингу

  • 18.5. Управління комплексом мерчендайзингу

  • Суть, зміст і порядок розробки Стандартів мерчендайзингу

  • ПОЗАМАГАЗИННІ ФОРМИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі

  • Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі

  • 19.2. Організація пересувної торгівлі

  • Організація роботи автомагазинів

  • Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців

  • Порядок продажу товарів на замовлення покупців

  • 19.3. Ярмарково-базарна торгівля

  • 19.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів

  • ОСОБЛИВІ ФОРМИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • 20.2. Продаж товарів у розстрочку

  • 20.3. Роздрібні аукціони

  • 20.4. Продаж товарів поштою

  • ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ

  • 21.2. Системи і форми електронної торгівлі

  • 21.3. Організація Інтернет-магазину

  • 21.4. Функціонування Інтернет-магазину

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ НА РИНКАХ

  • 22.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів

  • Організаційно-економічний статус підприємств ринків

  • 22.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках

  • 22.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків

  • Особливості організації роботи продовольчих ринків

  • Особливості організації роботи непродовольчих ринків

  • СИСТЕМА ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Основні види послуг у торгівлі

  • 23.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі

  • 23.3. Організація надання окремих видів послуг

  • ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НА РИНКУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

  • 24.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування

  • Конкуренти в роздрібному торговельному середовищі

  • 24.3. Культура торгівлі та показники її рівня

  • Культура обслуговування покупців

  • 24.4. Якість обслуговування та її оцінка

  • РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ

  • 25.1.2. Органи захисту прав споживачів

  • Місцеві органи Держспоживстандарту України

  • Держцінінспекція

  • 25.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

  • 25.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування

  • 25.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами

  • Послідовність контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами

  • 25.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції

  • 25.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій

  • 25.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки

  • 25.4. Опломбування виробничих, складських, торгових приміщень і вимірювальних приладів

  • 25.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг

  • ЛІТЕРАТУРА