15.4. Холодильне обладнання

Організація торгівлі


15.4.1. Значення холоду в торгівлі та оснащення її холодильним обладнанням


Багато продовольчих товарів, які перебувають в оптовій і роздрібній торгівлі, є швидкопсувними. Під дією мікроорганізмів, а також унаслідок біохімічних процесів, що відбуваються в продуктах, їхня якість може погіршуватися. При температурі повітря нижче 0 °С життєдіяльність мікроорганізмів уповільнюється і біохімічні процеси протікають повільніше. Тому при зберіганні продовольчих товарів використовують холод. Його застосування дає можливість зберігати первісну якість харчових продуктів і підвищувати тривалість їх зберігання, створювати необхідні товарні запаси на базах і складах оптової та роздрібної торгівлі. Використання холоду дає змогу послабити сезонність реалізації тваринного масла, молочних продуктів, риби, овочів; забезпечувати тривалу збереженість продуктів після виробництва чи заготівлі; розширювати асортимент швидкопсувних товарів для продажу населенню; перевозити продукти на далекі відстані.

Якість продовольчих товарів при застосуванні холоду в певний період лишається без зміни, вони не втрачають природного вигляду, властивого їм смаку й поживності.

У стаціонарних холодильниках охолоджують і заморожують, зберігають і відпускають в роздрібні торговельні підприємства швидкопсувні продукти.

Сутність охолодження

Охолодження досягається зменшенням вмісту теплоти у твердому тілі, рідині або газі. Фізична природа холоду й теплоти однакова: залежить від швидкості руху молекул, з яких складається фізична речовина. Охолодження — процес віднімання теплоти, який приводить до зниження температури або зміни агрегатного стану фізичного тіла. Охолодження нагрітого тіла до температури навколишнього середовища відбувається природно, без затрати енергії.

Одним із завдань холодильної техніки є забезпечення охолодження речовин до температури, яка була б нижчою від температури навколишнього середовища. Таке охолодження називається штучним. Воно забезпечується холодильними машинами або пристроями, принцип дії яких ґрунтується на використанні фізичних процесів пароутворення, розширення газів, плавлення, сублімації. Для штучного охолодження необхідно затратити енергію, завдяки чому теплота від менш нагрітого тіла передається до більш нагрітого.

За Міжнародною системою одиниць (СІ) кількість теплоти, а отже, і холоду виражають у джоулях (Дж). Позасистемна одиниця теплоти — калорія (1 кал = 4,1868 Дж).

Прискорення розвитку холодильного господарства, створення єдиного холодильного ланцюга на всьому шляху переміщення, переробки, зберігання і реалізації сировини, готової продукції і товарів, підвищення забезпеченості холодом кооперативних підприємств торгівлі, громадського харчування, заготівель, промисловості й транспорту є актуальним завданням для споживчої кооперації України.


15.4.2. Основи машинного охолодження



Сутність машинного охолодження


Утворення штучного холоду за допомогою холодильної машини називають машинним охолодженням. У кооперативній торгівлі воно набуває все більшого застосування завдяки таким перевагам, як невелика трудомісткість при експлуатації, простота підтримання потрібних температурних режимів. Машинне охолодження найдосконаліше в санітарно-гігієнічному плані і дає змогу створювати найсприятливіші умови зберігання швидкопсувних товарів порівняно з іншими методами охолодження.

Машинне охолодження ґрунтується на використанні властивостей деяких речовин (холодильних агентів) кипіти при низьких температурах, поглинаючи при цьому тепло з навколишнього середовища. Найпоширенішими холодильними агентами є аміак і хладон (фтористі і хлористі похідні вуглеводнів).

Аміак — газ без кольору з задушливим різким запахом. Газоподібний аміак легший за повітря, рідкий проводить електричний струм. Температура кипіння аміаку при атмосферному тиску становить -33,4 °С, температура замерзання -77,7 °С. Аміак має відносно вищу об'ємну холодопродуктивність, ніж хладон — 518 ккал/м3. Це доступний і дешевий холодильний агент. Він використовується в середніх і великих холодильних машинах для температур кипіння до -65 °С. Аміак горючий і вибухонебезпечний. При концентрації аміаку в повітрі від 16 до 28,8 % за наявності відкритого полум'я може статися вибух.

Аміак спричиняє подразнення слизової оболонки очей і дихальних шляхів у людини. Вдихання аміаку може мати такі негативні наслідки, як спазм горла, зупинка дихання, зміна кров'яного тиску, порушення серцевої діяльності. Гранично допустима концентрація його в повітрі становить до 0,02 мг/л. Аміак використовується в основному для машин середньої і великої холодопродуктивності, які встановлюються на великих холодильниках у ізольованих машинних відділеннях.

Хладон-12 — важкий газ без кольору з дуже слабким запахом, один з найменш шкідливих холодоагентів. Використовується в малих холодильних установках Нормальна температура кипіння -29,8 °С. Об'ємна холодопродуктивність (305,6 ккал/м1) значно нижча, ніж у аміаку. Хладон більш плинний і здатний проникати крізь найменші нещільності у таких місцях системи, де в рівних умовах проникнення повітря й аміаку неможливі. Його витікання дуже важко виявити: запах хладону стає помітним лише при вміст і його в повітрі понад 20 %. При зіткненні хладону з гарячою поверхнею (понад 40 °С) або дії на хладон відкритого полум'я він розкладається з утворенням отруйних газів.

Хладон-22 — важкий газ без кольору, має сприятливі експлуатаційні та фізичні властивості, вибухонебезпечний, негорючий. Об'ємна холодопродуктивність у хладону-22 вища, ніж у хладону-12. При атмосферному тиску кипить при температурі -40 °С, а замерзає при -160 °С. Використовується у низькотемпературних холодильних установках.

Машинне охолодження забезпечується зміною агрегатного стану холодильного агента, який внаслідок кипіння при низьких температурах відводить від охолоджуваного тіла або середовища необхідну для цього теплоту, а потім передає її при подальшій конденсації парів навколишньому середовищу при відносно високих температурах. Для здійснення цього процесу необхідні затрати енергії і наявність замкненого циклу, що забезпечується паровими холодильними машинами.

За способом підвищення тиску і температури парів перед їх конденсацією парові холодильні машини поділяються на компресійні, в яких пари стискаються компресором (із затратою механічної енергії"), й абсорбційні, в яких поглинання парів забезпечується абсорбентом, а випаровування йде із затратою теплової енергії.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація торгівлі» автора Апопій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „15.4. Холодильне обладнання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ ЯК ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ

  • 1.2. Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція

  • 1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі"

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

  • 2.2. Зміст організації торгівлі

  • 2.3. Синергетика та організація торгівлі

  • Умови і механізми синергізму

  • 2.4. Закони організації

  • 2.5. Основні принципи організації в торгівлі

  • ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ В СИСТЕМІ ТОРГІВЛІ

  • Ресурси системи

  • 3.2. Види суб'єктів торговельної діяльності

  • 3.3. Організаційні моделі у сфері торгівлі

  • СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА ТОРГІВЛІ

  • 4.2. Перебудова функціональної структури

  • 4.3. Перебудова територіальної структури торгівлі

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

  • Оптовий ринок як сукупність його об'єктів і суб'єктів

  • 5.2. Суть і завдання оптової торгівлі — основного складового елементу оптового ринку

  • Основні функції оптової торгівлі

  • 5.3. Структура та інфраструктура оптової торгівлі

  • Інфраструктура оптової торгівлі

  • 5.4. види оптових підприємств та їх класифікація

  • 5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства

  • Завдання розвитку складського господарства

  • 5.6.2. Класифікація товарних складів

  • 5.6.3. Вимоги до будови та влаштування складів

  • 5.6.4. Будова і технологічне планування загально-товарних складів

  • Конструктивні елементи складських споруд

  • 5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів

  • 5.6.6. Розрахунок потреби в складській площі і місткості

  • Техніко-економічні показники використання складів

  • 5.7. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ТОВАРІВ ТА ЇХ ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ

  • Класифікація господарських зв'язків

  • 6.2. Суть оптових закупівель, їх види. Планування закупівельної роботи

  • 6.3. Маркетингове забезпечення оптових закупівель товарів

  • Вибір постачальників товарів

  • 6.4. Форми і методи закупівель товарів у вітчизняного виробництва

  • Закупівлі товарів на ярмарках

  • Закупівлі товарів на біржах

  • 6.5. Порядок укладання договорів

  • Укладання договорів способом електронного обміну даними

  • 6.6. Зміст договору поставки товарів і обґрунтування його умов

  • 6.7. Закупівля товарів за державні кошти

  • Розгляд пропозицій

  • Запит цінових пропозицій

  • 6.8. Особливості закупівель товарів у іноземних фірм

  • Укладення зовнішньоторговельного контракту

  • Організація виконання контракту

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

  • 7.2. Технологія розвантажування і внутрішньо-складського переміщування товарів

  • Особливості організацій і технології розвантажування транспортних засобів

  • 7.3. Організація і технологія приймання товарів на складі

  • Організація приймання товарів за кількістю

  • Організація приймання товарів за якістю

  • 7.4. Організація і технологія розміщування та зберігання товарів на складах

  • Організація розміщування товарів на складі

  • Технологія укладання товарів на зберігання

  • Заходи зі збереження товарів на складах

  • 7.5. Організація і технологія відбору та відпуску товарів зі складу

  • Організація і технологія відпуску товарів зі складу

  • 7.6. Механізація й автоматизація технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі

  • 7.7. Управління торгово-технологічним процесом і наукова організація праці на складі

  • Організація управління операціями торгово-технологічного на складі

  • Організація праці на складі

  • 7.8. Організація оперативного обліку і контролю за рухом товарів на складі

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОГО ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • 8.2. Організація продажу товарів зі складу

  • Продаж за телефонними замовленнями

  • 8.3. Організація транзитної поставки товарів

  • Дрібнооптовий продаж на оптових ринках

  • 8.5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів

  • Стимулювання оптового продажу

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРОПОСТАЧАННЯ І ДОСТАВКИ ТОВАРІВ ОПТОВИМ ПОКУПЦЯМ

  • Вимоги і принципи організації товаропостачання

  • 9.2. Джерела товаропостачання та їх вибір

  • Методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі

  • 9.3. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення

  • Визначення точки замовлення

  • Оформлення замовлення на завезення товарів

  • 9.4. Організація централізованого завезення товарів

  • Оптимізація маршрутів завезення товарів

  • 9.5. Технологічні аспекти організації процесу товаропостачання

  • Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі

  • ТРАНСПОРТНЕ, ТАРНЕ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ОПТОВІЙ ТОРГІВЛІ

  • Основні види транспортних засобів для перевезень вантажів

  • Організація перевезень вантажів залізничним транспортом

  • Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом

  • 10.2. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів, основні вимоги, види, якість тари

  • Вимоги та якість тари

  • 10.3. Організація тарних операцій у торговельних підприємствах

  • Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі

  • 10.4. Обладнання для пакетування і зберігання товарів на оптових підприємствах

  • Стелажі

  • Роботосистеми

  • 10.5. Підйомно-транспортне обладнання складів та його використання для механізації складських операцій

  • Транспортувальні машини і механізми

  • 10.5.3. Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому

  • 10.5.4. Експлуатація підйомно-транспортного обладнання

  • 10.6. Обладнання для фасування та пакування товарів

  • ПОНЯТТЯ, СКЛАД І СТРУКТУРА СУБ'ЄКТІВ СИСТЕМИ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

  • 11.2. Фази і порядок створення роздрібного торговельного підприємства

  • 11.3. Організаційна побудова роздрібних торговців

  • Організаційна структура роздрібних торговців

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОБУДОВА І РОЗВИТОК РОЗДРІБНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

  • Соціально-економічно значення роздрібної торговельної мережі

  • 12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців

  • Типи роздрібних торговців

  • Поняття формату роздрібного торговця

  • 12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі

  • 12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі

  • Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств

  • Вибір місця розташування роздрібного торговця

  • 12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі

  • Оптимізація розмірів підприємств

  • Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі

  • БУДОВА, УЛАШТУВАННЯ І ПРОЕКТУВАННЯ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • 13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень

  • Зона викладки товарів

  • Вузол розрахунку

  • 13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень

  • 13.4. Дизайн та імідж магазину

  • Інтер'єр магазину

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ В МАГАЗИНІ

  • 14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах

  • Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю

  • Організація і технологія зберігання товарів у магазинах

  • Особливості зберігання окремих товарів

  • Підготовка товарів до продажу

  • 14.3. Розміщування і викладання товарів

  • Суть і принципи організації викладання товарів

  • 14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів

  • ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОЗДРІБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • 15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання

  • 15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів

  • 15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації

  • 15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів

  • 15.2.3. Принципи будови ЕККА

  • 15.2.4. Порядок реєстрації ЕККА

  • 15.2.5. Правила експлуатації ЕККА

  • 15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання

  • Вимоги до вагів

  • 15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів

  • 15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них

  • Добір вагів

  • 15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації

  • 15.4. Холодильне обладнання
  • Основні вузли компресійної холодильної машини

  • 15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання

  • 15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання

  • 15.5. інвентар роздрібного торгового підприємства

  • ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА УПРАВЛІННЯ НИМ У МАГАЗИНІ

  • 16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту

  • Стратегії формування асортименту

  • 16.3. Формування асортименту товарів у магазинах

  • Формування асортименту у продовольчих магазинах

  • Формування асортименту в непродовольчих магазинах

  • Асортиментні переліки для магазинів

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ У МАГАЗИНАХ

  • 17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність

  • Організація продажу товарів за методом самообслуговування

  • Інші методи продажу товарів у магазинах

  • 17.3. Психологічні аспекти процесу продажу товарів

  • Етапи продажу

  • Вислуховування покупця

  • Демонстрування товару

  • Укладення угоди

  • 17.4. Дослідження поведінки покупців

  • Типи темпераменту

  • Причини конфліктів

  • Розвиток конфлікту

  • 17.5. Методи активізації продажу товарів

  • Продаж товарів зі знижкою ціни

  • МЕРЧЕНДАЙЗИНГ

  • 18.2. Комплекс мерчендайзингу як загальний процес управління продажем товарів

  • 18.3. Методологічні основи впровадження технологій мерчендайзингу

  • Методи управління потоками покупців

  • 18.4. Рекламно-інформаційна робота в магазині як елемент мерчендайзингу

  • 18.5. Управління комплексом мерчендайзингу

  • Суть, зміст і порядок розробки Стандартів мерчендайзингу

  • ПОЗАМАГАЗИННІ ФОРМИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі

  • Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі

  • 19.2. Організація пересувної торгівлі

  • Організація роботи автомагазинів

  • Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців

  • Порядок продажу товарів на замовлення покупців

  • 19.3. Ярмарково-базарна торгівля

  • 19.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів

  • ОСОБЛИВІ ФОРМИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • 20.2. Продаж товарів у розстрочку

  • 20.3. Роздрібні аукціони

  • 20.4. Продаж товарів поштою

  • ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ

  • 21.2. Системи і форми електронної торгівлі

  • 21.3. Організація Інтернет-магазину

  • 21.4. Функціонування Інтернет-магазину

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ НА РИНКАХ

  • 22.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів

  • Організаційно-економічний статус підприємств ринків

  • 22.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках

  • 22.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків

  • Особливості організації роботи продовольчих ринків

  • Особливості організації роботи непродовольчих ринків

  • СИСТЕМА ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Основні види послуг у торгівлі

  • 23.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі

  • 23.3. Організація надання окремих видів послуг

  • ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НА РИНКУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

  • 24.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування

  • Конкуренти в роздрібному торговельному середовищі

  • 24.3. Культура торгівлі та показники її рівня

  • Культура обслуговування покупців

  • 24.4. Якість обслуговування та її оцінка

  • РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ

  • 25.1.2. Органи захисту прав споживачів

  • Місцеві органи Держспоживстандарту України

  • Держцінінспекція

  • 25.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

  • 25.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування

  • 25.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами

  • Послідовність контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами

  • 25.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції

  • 25.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій

  • 25.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки

  • 25.4. Опломбування виробничих, складських, торгових приміщень і вимірювальних приладів

  • 25.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг

  • ЛІТЕРАТУРА