Організація закупівель товарів у інофірм
Важливим джерелом формування товарних ресурсів підприємств торгівлі с імпорт товарів. Під імпортом розуміють закупівлю товарів чи послуг у іноземного контрагента з увезенням їх з-за кордону н дальшою їх реалізацією покупцям на внутрішньому ринку. При цьому ввезений по імпорту товар може бути готовою продукцією чи може бути підданий переробці на вітчизняних підприємствах, якщо як товар була завезена сировина чи напівфабрикати. До імпорту товарів удаються в тих випадках, коли їх виробництво у державі не покриває потреб внутрішнього ринку або коли рівень цін на імпортовані товари значно нижчий, ніж на аналогічні вітчизняного виробництва, що дозволяє підприємствам торгівлі отримувати більше прибутку.
Імпорт товарів здійснюється на підставі укладення міжнародної торгової угоди. Під міжнародною торговою угодою розуміється договір, контракт, угода між двома чи кількома сторонами, що перебувають в різних країнах, на постачання встановленої кількості і якості товарних одиниць і/чи надання послуг відповідно з узгодженими сторонами умовами. Отже, термін "торгова угода" включає всі види угод, пов'язаних з обміном товарами в матеріально-речовій формі і таких, що наданням основних і забезпечують міжнародний оборот, послуг.
У міжнародній торговельній практиці укладання торговельних угод здійснюється прямилі і непрямим методами. Прямий метод передбачає, що товари закуповуються в самостійного товаровиробника на підставі угоди купівлі-продажу і постачаються безпосередньо кінцевому споживачеві. При непрямому методі закупівля і продаж товарів здійснюється через посередників, з якими укладаються спеціальні угоди.
З запровадженням принципів ринкової економіки в Україні правом виходу на міжнародний ринок може скористатися будь-яке торговельне підприємство, яке має дозвіл на зовнішньоекономічну діяльність. Однак при цьому варто враховувати, що тільки великі підприємства здатні захистити свої інтереси за кордоном, не залучаючи посередників. Укладання угод на постачання товарів з іноземними фірмами потребує також знання правил міжнародної торгівлі, діючих в інших країнах митних обмежень. Крім того, закупівля товарів у інофірм, їх перевезення пов'язані з великими витратами і підвищеним ризиком.
Міжнародна практика здійснення імпортних операцій передбачає, що укладення і виконання міжнародних угод здійснюється в три етапи:
• підготовка до укладення контракту купівлі-продажу товарів;
• укладення контракту;
• організація виконання контракту.
Підготовка до укладення контракту
Підготовка до укладення контракту визначається рівнем розвитку зв'язків імпортерів з контрагентами. З потенційними партнерами можуть бути використані такі способи встановлення контактів:
• надсилання потенційному продавцю замовлення на необхідний товар;
• розсилання запитів виробникам і продавцям необхідного товару;
• установлення комерційних контактів на основі отриманих рекламно-інформаційних матеріалів, комерційних листів або оферт;
• участь у міжнародних оптових ярмарках, виставках і салонах;
• організація міжнародних торгів або тендерів на необхідний обсяг товарів;
Якщо між імпортером і експортером налагоджені ділові зв'язки, то імпортер надсилає потенційному продавцю замовлення на необхідний товар. Замовлення в міжнародній торгівлі — це спрощена форма проекту контракту, що надсилається покупцем (імпортером) продавцю (експортеру) і містить детальний опис необхідного товару та основні умови майбутнього контракту, крім ціни. У міжнародній торговельній практиці ціну повинен назвати продавець товару. Якщо замовлення імпортера приймається продавцем, він висилає йому підтвердження замовлення — перед контрактний комерційний документ, який засвідчує безумовне прийняття замовлення до виконання.
За браку ділових зв'язків з потенційними експортерами імпортер надсилає їм запит або замовлення. Запит — це комерційне звернення потенційного покупця до експортера з проханням надіслати йому поточну оферту. Оферта — це письмова пропозиція продавця, відправлена потенційному покупцеві щодо продажу партії товарів па визначених продавцем умовах. У міжнародній практиці розрізняють тверду і вільну оферти. Тверда оферта зазвичай направляється постійному покупцеві. У ній зазначається, протягом якого часу продавець зобов'язується не робити аналогічних пропозицій іншим покупцям. Якщо покупець погоджується з усіма умовами оферти, він надсилає продавцеві письмовий акцепт. Вільна оферта (лист про продаж), на відміну від твердої оферти, має більш загальний характер і призначена для встановлення контактів із широким колом покупців. Вона містить основні положення майбутнього контракту: характеристику товару, ціну, умови платежу і постачання, характер упаковки, а також види перевезення і страхування.
Установленню ділових контактів між контрагентами сприяє участь у міжнародних оптових ярмарках, виставках і салонах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація торгівлі» автора Апопій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6.8. Особливості закупівель товарів у іноземних фірм“ на сторінці 1. Приємного читання.
