Міжнародні фінансові інститути

Економіка розвитку

Велику роль у становленні Європейської фінансово-кредитної системи відіграло Європейське економічне співтовариство, засноване у 1957 р. в Римі. Його мета - вільна торгівля між державами-учасницями, введення загальних митних тарифів у торгівлі з третіми країнами, створення валютного союзу, розробка принципів економічної політики, уніфікація податкових систем тощо.

На виконання цих заходів у 1959 р. почала діяти Європейська валютна угода, яка замінила Європейський платіжний союз, де грошовою одиницею був встановлений ЕКЮ, що за золотим вмістом прирівнювався до долара. Угода стала основою введення європейської валютної одиниці - ЕКЮ. ЕКЮ, на відміну від СДР, була забезпечена реальними активами країн - учасниць ЄВУ, тобто вони виділяли по 20% фактичних доларових резервів і 20% фактичних запасів золота кожна.

Забезпечення ЕКЮ реальними активами зробило її повністю незалежною від долара і надало можливість регулювати валютні зв'язки, короткострокове кредитування і багатосторонні взаємні розрахунки. Зростає роль ЕКЮ і на міжнародному рівні як сталої і чітко визначеної різновидності світових грошей за рахунок надання кредитів країнам-членам МВФ при дефіциті платіжного балансу тощо.

У 1957 р. шість держав - учасниць ЄЕТ (ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди і Люксембург) створили Європейський інвестиційний банк. Статутний фонд ЄІБ сформований за рахунок фактичних внесків держав-учасниць (по 25% золотом і 75% національною валютою). Банк розміщує займи, фінансує малорозвинуті райони держав-учасниць, вкладає кошти у модернізацію виробництва та будівництво доріг. Пізніше кредитування поширилось і на інші держави, як правило, довгострокове - на 20-25 років.

У 1991 р. 40 держав створили Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), капітал якого становив 10 млрд. екю. Статутний капітал поділений на акції оплачувані та акції, які підлягають оплаті за вимогою. Причому 51% капіталу банку належить державам - членам ЄС.

ЄБРР, як і інші банки, надає кредити, консультації, технічну допомогу, розміщує цінні папери та інвестиції для розвитку інфраструктури малорозвинутих в економічному плані держав.

Підписаний 7 лютого 1992 р. і такий, що набрав чинності 1 листопада 1993 p., Маастріхтський договір став черговою віхою на шляху європейської економічної інтеграції. Згідно з цим договором європейська валютно-фінансова система набула якісно нових рис: центральні банки 11 держав добровільно відмовилися від використання національних грошових одиниць на користь нової єдиної валюти - євро і передали свої повноваження з розробки і реалізації грошово-кредитної політики створеному наднаціональному Європейському центральному банку (ЄЦБ), що ввійшов у Європейську систему центральних банків (ЄСЦБ).

Однак ряд країн - членів ЄС з політичних, економічних і значною мірою психологічних причин зберегли валютну незалежність. У склад євро не увійшли англійський фунт, шведська і датська крони, грецька драхма. Немало проблем має бути вирішено і всередині створеного на основі Маастріхтського договору Економічного і валютного союзу (ЕВС).

Проте вже сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що ЕВС - один із найбільш глобальних валютно-фінансових проектів другої половини XX ст. - відбувся. У зв'язку з цим значний інтерес для фахівців становить вживаний ЄЦБ інструментарій грошово-кредитної політики, що став результатом конвергенції механізмів 11 країн ЕВС, що не тільки реально функціонували, але й накопичений у цій сфері світовий досвід, який увібрав у себе цей інструментарій.

На думку більшості міжнародних фінансових експертів, розв'язання питання про інтеграцію інструментів грошово-кредитної політики центральних банків країн ЕВС могло бути одним із найбільш болісних при створенні ефективно функціонуючої ЄСЦБ.

Для розв'язання виявленої проблеми фахівці ЄЦБ пішли по шляху компромісу, максимально враховуючи побажання учасників ЕВС. При цьому важливою особливістю інструментарію ЄЦБ є наявність досить жорсткої з погляду методології структури, що ґрунтується на трьох базових блоках: обов'язкові резерви, постійно діючі механізми, операції на відкритому ринку.

Питання про необхідність включення обов'язкових резервних вимог до складу інструментів грошово-кредитної політики спочатку викликало досить пожвавлену дискусію між представниками центральних банків країн - членів ЕВС. Загальновідомо, що більшість центральних банків економічно розвинених країн, з одного боку, схиляється якщо не до повного скасування, то принаймні до мінімізації ролі механізмів обов'язкових резервів, мотивуючи це наполовину адміністративним, податковим характером даного інструмента, що істотно збільшує витрати кредитних інститутів. Вважається, що значно більшу ефективність і гнучкість у процесі реалізації грошово-кредитної політики здатні забезпечити центральному банку операції на відкритому ринку, можливість проведення яких у країнах із розвиненими фінансовими системами практично нічим не обмежена.

Під постійно діючими механізмами потрібно розуміти сукупність короткострокових операцій по наданню або вилученню ліквідності на грошовому ринку євро, що проводяться виключно з ініціативи кредитних інститутів. Постійно діючі механізми поділяються на кредитні і депозитні механізми ЄЦБ.

Для вилучення з грошового ринку надмірної ліквідності національні центральні банки надають кредитним інститутам право розміщувати тимчасово вільні грошові кошти (надмірні резерви) у депозити ЄЦБ терміном на один операційний день без встановлення різного роду квот і лімітів на участь у даних операціях. Процедура депонування, яке здійснюється протягом ЗО хвилин після завершення роботи загальноєвропейської розрахункової системи TARGET, передбачає, що депозити овернайт ЄЦБ є привабливими виключно для кредитних інститутів, що не мають альтернативних варіантів управління короткими грошима. У зв'язку з цим процентна ставка по даному інструменту формує нижню межу одноденних міжбанківських кредитів грошового ринку євро і є мінімальною базовою ставкою в системі процентних ставок ЄЦБ.

З погляду надання грошовому ринку додаткової ліквідності будь-якого з 11 національних центральних банків, що входять до ЄСЦБ, існує право організувати систему рефінансування кредитних інститутів на короткостроковій основі. Звичайно таке рефінансування здійснюється шляхом надання кредитному інституту можливості допускати овердрафт за власним операційним рахунком у національному центральному банку (який після закінчення операційного дня автоматично перетворюється в кредит овернайт), що загалом дозволяє забезпечувати безперебійне проведення розрахунків в євро в рамках національних систем валових розрахунків і системи TARGET.

Інша форма надання національними центральними банками ЄСЦБ кредитів на термін в один операційний день полягає в рефінансуванні кредитних інститутів на прохання останніх до моменту завершення роботи системи TARGET. Отримані таким чином грошові кошти можуть, зокрема, використовуватися кредитними інститутами для виконання обов'язкових резервних вимог у разі неможливості покриття дефіциту ліквідності шляхом позик на міжбанківському ринку.

Постійно діючі кредитні механізми, безперечно, відіграли значну роль у період становлення грошовою ринку євро. Однак уже до середини 1999 р. наслідком процесу стабілізації ставки короткострокових міжбанківських кредитів стало різке скорочення обсягу надання кредитним інститутам такого роду кредитів рефінансування, що не перевищують у цей час 1 млрд. євро щодня.

Операції на відкритому ринку покликані відіграти головну роль у процесі реалізації грошово-кредитної політики ЄЦБ, виконуючи як мінімум три основні функції.

По-перше, дії ЄЦБ на відкритому ринку повинні забезпечувати необхідні коригування короткострокової процентної ставки грошового ринку євро, що є одним із базових цільових показників грошово-кредитної політики. По-друге, ринкова інтервенція ЄЦБ має бути необхідна для регулювання надмірної або, навпаки, недостатньої ліквідності кредитних інститутів. Нарешті, по-третє, враховуючи значення впливу будь-яких дій і рішень ЄЦБ на очікування учасників ринку, операції на відкритому ринку повинні містити для них достатні інформативні відомості про можливі (або такі, що вже відбуваються) зміни ринкової кон'юнктури.

У цей час до складу інструментів грошово-кредитної політики ЄЦБ входять такі види операцій на відкритому ринку:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародні фінансові інститути“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Історія реформування промисловості і сільського господарства в період 1900-1917 pp.

  • Економічне зростання незалежної України -в ефективності виробництва, розвитку фінансів і банківської системи

  • Необхідність управління стабілізаційними процесами в економіці України

  • Глава 2. Методологічні аспекти впливу інфляційних процесів на розвиток економіки

  • Вплив на інфляційні процеси введення національної валюти

  • Формування системи управління інфляційними процесами

  • Глава 3.Формування економіки територій

  • Формування системного механізму державного управління територіями

  • Методологія становлення і розвитку територій

  • Розділ 2. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І АПК

  • Форми господарювання в АПК

  • Процеси реформування економічних відносин в аграрному секторі

  • Іпотечне кредитування - запорука успіху в реформуванні сільського господарства

  • Глава 2. Стратегія ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва

  • Визначення засад ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва

  • Ефективний аудит - гарантія безризикової діяльності підприємств

  • Розділ 3. ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАТИКА

  • Прикладне програмне забезпечення.

  • Огляд операційних систем персональних комп'ютерів

  • Програмна оболонка Windows.

  • Сімейство операційних систем Microsoft Windows.

  • Операційна система Windows NT.

  • Операційна система Windows СЕ.

  • Глава 2. Локальні обчислювальні мережі

  • Класифікація комп'ютерних мереж

  • Мережні операційні системи і загальні принципи управління комп'ютерними мережами

  • Глава 3. Глобальні обчислювальні мережі. Internet

  • Історія розвитку мережі Internet

  • Організаційно-технологічні принципи побудови мережі Internet

  • Інформаційний сервіс мережі Internet

  • Можливості практичного використання мережі Internet

  • Основні напрямки розвитку Internet

  • Глава 4. Інформатика, інформаційні технології як передумови розвитку економіки

  • Інформаційне забезпечення управлінської діяльності

  • Інформаційно-технологічне забезпечення економічної діяльності

  • Перспективи впровадження інформаційних технологій в Україні

  • Глава 5. Інформаційне забезпечення управління та обліку

  • Перспективи розвитку інформаційного забезпечення документообігу

  • Форми організації фінансової роботи

  • Принципи організації і основні види обліку

  • Бюджетний облік

  • Розділ 4. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТА ЗВІТНІСТЬ

  • Планування і звітність - основа визначення завдань діяльності користувача та контроль їх виконання у системі SAP

  • Глава 2. Впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - логічний етап розвитку економіки

  • Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - вимога часу

  • Глава 3. Підвищення ефективності фінансової бухгалтерії в умовах роботи в системі SAP R/3

  • Відображення операцій фінансової бухгалтерії в Головній книзі . . ,

  • Введення спеціальних регістрів для забезпечення бухгалтерією чіткого аналізу і звітності

  • Операції з матеріальними і нематеріальними цінностями

  • Розділ 5. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯАЬНОСТІ В УКРАЇНІ

  • Забезпечення розвитку економіки через стійку національну валюту і чітку монетарну політику

  • Стабільність національної валюти - основа поступального розвитку економіки

  • Основні напрями грошово-кредитних відносин

  • Поняття і суть кредиту

  • Стратегія і тактика розвитку банківської системи України

  • Кошторисне фінансування витрат на утримання банків

  • Удосконалення фінансового аналізу банківських операцій

  • Глава 2. Банківська звітність

  • Вимоги до складання звітності

  • Упорядкування форм фінансової та статистичної звітності

  • Економічний аналіз діяльності комерційного банку

  • Розділ 6. СКЛАДОВІ РОЗВИТКУ І ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЦВІТАННЯ

  • Прогнозування - необхідна умова економічного зростання

  • Економічні стимулятори виробництва

  • Міжнародні фінансові інститути
  • Перспективи економічного розвитку України

  • Глава 2. Теоретичні і економічні основи інвестиційної діяльності

  • Переваги інвестиційного проектування

  • Фінансові аспекти активізації інвестиційного процесу в Україні

  • Лізинг основних засобів

  • Глава 3. Економіка підприємництва

  • Ефективність роботи підприємств у технічному прогресі

  • Через мале підприємництво до середнього, а від них - до благополуччя і процвітання

  • Фінанси підприємств

  • Необхідність удосконалення управління акціонерними товариствами

  • Економічний аналіз господарської діяльності підприємств

  • Контроль і аудит фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій

  • Глава 4. Валютне регулювання та вдосконалення валютних операцій

  • Виконання банками функцій агентів валютного контролю

  • Організація та перспективи валютного регулювання (з урахуванням світового досвіду і особливостей економічного розвитку України)

  • Післямова

  • Список літератури