Фінансування управління банків провадиться відповідно до кошторисів видатків на рік з їх поквартальною розбивкою, але кошторис як основний фінансовий план банку реальний при стабільній роботі банку, при збитковій роботі банку є не реальним, а лише припущенням про надходження доходів і напрямків їх використання. Нереальність запланованих надходжень доходів потребує скорочення видатків на утримання банку.
Важливими розрахунками до проекту для одержання видатків є обґрунтування через фінансові розрахунки доходів і видатків по кожному виду видатків і в цілому по господарству банку.
Такий кошторис є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження і поквартальний розподіл коштів установи. Його формування здійснюється на підставі показників лімітної довідки про основні дані фінансово-господарської діяльності, яку вищестояща організація направляє усім підпорядкованим установам у двотижневий термін після її затвердження, з якого й починає провадитися фінансування установи банку.
Кошторис складається усіма установами на календарний рік і затверджується керівниками вищестоящих організацій не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного кошторису головного банку, з якого провадиться фінансування установи. Водночас із кошторисом на затвердження вищестоящою організацією подається штатний розпис установи.
Кошторис складається з двох розділів - доходів і видатків. Дохідна частина складається з усіх дохідних джерел банківської діяльності. Видаткова містить видатки, які провадяться за рахунок асигнувань, і видатки, які фінансуються за рахунок надходжень, з виділенням видатків, які провадяться установами за рахунок прибутку, що залишається у їх розпорядженні. Для прикладу розглянемо процес формування кошторису Центрального банку або банку банків.
При виконанні основної функції центрального банку - забезпечення стабільності грошової одиниці держави - Національний банк, з одного боку, несе витрати, а можливо, і збитки. З іншого - він має безоплатні ресурси, що теоретично надає можливість отримувати прибутки, хоча прибутковість для Національного банку має другорядне значення, тому що він виконує функції, які не приносять доходів: здійснення банківського регулювання та нагляду, розроблення грошово-кредитної політики, складання, аналіз, прогнозування платіжного балансу, виготовлення банкнот та обігових монет України, організація та проведення експертизи грошей тощо.
Вищезазначене, а також відповідальність банку перед суспільством обґрунтовує потребу здійснення ефективного управлінського контролю через планування фінансової діяльності, тобто організованого безперервного процесу, який забезпечує управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю банку та взаємозв'язок необхідних для існування та розвитку банку видатків з наявними джерелами їх покриття.
Процес планування фінансової діяльності сприяє участі всіх підрозділів банку у визначенні конкретних цілей, дає змогу складати плани, які не мають внутрішніх суперечностей, та забезпечувати безперебійність роботи в разі кадрових змін.
Цілями кошторисного процесу в банку є;
забезпечення контролю насамперед за витратами;
створення умов для відповідального ставлення до справи і підтримання дисципліни;
створення стимулів і підвищення уваги до поліпшення загальних економічних результатів.
Кошторисний процес банку ґрунтується на таких принципах:
• цілісності кошторисної системи, яка забезпечується єдиною політикою банку щодо проведення економної та ефективної господарсько-фінансової діяльності банку, єдиною національною валютою, єдиною кошторисною класифікацією доходів і видатків, порядком бухгалтерського обліку та звітності. При плануванні доходів і видатків застосовується принцип обліку за методом "нарахування", який означає, що доходи і видатки відображаються в кошторисі на час їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
• збалансованості кошторису - означає, що кошторис банку має бути збалансованим за доходами і видатками.
Існують суттєві відмінності між НБУ та банками у формуванні кошторисів, адже в разі затвердження напрямів грошово-кредитної політики та прийняття Верховною Радою України законодавчих актів на обмеження одержання доходів; покладання на Національний банк функцій чи завдань, виконання яких призведе до зменшення грошових надходжень; скорочення (обмеження) окремих видів його діяльності, які були джерелом поповнення фінансових ресурсів банку та після проведення цілеспрямованої роботи щодо скорочення адміністративно-управлінських витрат, а також вжиття заходів щодо перебудови структури центрального апарату, територіальних управлінь і установ Національного банку, підвищення ефективності витрачання кошторисних коштів, Рада Національного банку може прийняти рішення про складання прогнозних показників загального кошторису Національного банку із перевищенням видатків над доходами.
Згідно з чинним законодавством України у разі перевищення за підсумками року затверджених видатків Національного банку над одержаними доходами дефіцит покривається за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року. Далі йдуть принципи:
періодичності кошторису - означає, що кошторис доходів і видатків Національного банку затверджується щорічно;
повноти включення доходів і видатків до кошторисів - до кошторису включаються всі доходи та видатки (як надходження та видатки від основної діяльності Національного банку, так і від інших операцій) усіх організаційних структур, що входять до системи Національного банку;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кошторисне фінансування витрат на утримання банків“ на сторінці 1. Приємного читання.
