Історія розвитку мережі Internet

Економіка розвитку

На перший погляд мережа Internet подібна до звичайних глобальних мереж. Але насправді вона має ряд абсолютно специфічних особливостей і унікальну структуру. Якщо звичайна глобальна комп'ютерна мережа може розглядатися як сукупність територіально розподілених локальних обчислювальних мереж, які, як правило, комутуються між собою за допомогою телефонної мережі, супутникових каналів зв'язку тощо і повністю підтримуються і керуються однією групою фахівців з єдиного центру, то мережа Internet складається з багатьох сотень вільно з'єднаних мереж. При цьому не існує єдиного центру управління, що відповідає за розвиток і функціонування Internet. Тому будь-яке підприємство або установа, маючи свою власну незалежну локальну комп'ютерну мережу, може безперешкодно мати вихід у загальний інформаційний простір, який називаємо Internet. Для отримання такого виходу немає потреби змінювати внутрішню мережну структуру, досить виконати ряд вимог щодо підключення до Internet і організації внутрішнього мережного адресного простору.

Internet - це унікальний конгломерат локальних, територіальних, глобальних та інших комп'ютерних мереж, з'єднаних в єдиний інформаційний простір, для якого не має значення ні структура, ні методи об'єднання його локальних складових.

Кожна з таких мереж підключається до Internet за допомогою спеціального апаратного забезпечення - маршрутизатора (router). Даний пристрій у загальному випадку виконує безліч функцій, серед яких потрібно особливо відмітити здатність направляти безпосередньо за місцем призначення інформацію, яка функціонує в Internet. При побудові територіальних і глобальних мереж, що об'єднують локальні обчислювальні мережі з однаковою технологією передачі даних (Ethernet, ARCNet та ін.), використовуються інші апаратні пристрої - мости. До функцій таких пристроїв належить аналіз всіх пакетів даних, що функціонують у міжмережному з'єднанні з метою їх доставки за заздалегідь указаною мережною адресою від однієї локальної мережі до іншої.

На відміну від моста, маршрутизатор - це пристрій, який дозволяє не тільки з'єднувати мережі з однаковою технологією передачі інформації, але й організовувати об'єднання найрізноманітніших мереж, що мають різну топологію і специфічні технології обміну даними.

Маршрутизатори є однією з найважливіших складових Internet. Вони використовуються практично в кожному міжмережному з'єднанні Internet для того, щоб обмежити і впорядкувати мережний трафік, визначити найбільш ефективний спосіб доставки пакетів інформації до місця призначення.

Щоб скласти більш повне уявлення про Internet стосовно її технічної і технологічної суті, а також про методи і перспективи її використання, було б корисно коротко зупинитися на історії виникнення і розвитку Internet.

Наприкінці 60-х років XX століття в Міністерстві оборони США були проведені перспективні дослідження з питань створення і використання з військовою метою комп'ютерних мереж, які мали б достатній запас технологічної міцності для того, щоб функціонувати у воєнний час. Концепція побудови таких мереж, яка була розроблена в рамках даних досліджень, сьогодні лежить в основі побудови більшості глобальних мереж, у тому числі і в основі Internet. У рамках даного проекту була розроблена мережа ARPAnet (Advanced Research Projects Agency) - мережа Агентства перспективних наукових проектів. Головним завданням при проектуванні та створенні даної мережі було завдання забезпечення необхідних для роботи в особливих умовах надійності і гнучкості, що дозволило б за потреби замінювати комп'ютери в мережі без додаткових перенастройок самої мережі.

У міру роботи над реалізацією даного проекту були визначені найбільш важливі складові нової мережі. Особлива увага при цьому була приділена способам оптимізації можливого шляху доставки повідомлень, методам побудови служби електронної пошти і служб поширення екстрених новин. Жодна з нових можливостей мережі не розроблялася як комерційний продукт. В основу програмних і технічних рішень, що розроблялися, спочатку закладався принцип відкритих стандартів, якими за необхідності могли користуватися всі бажаючі.

Саме завдяки тому, що концепція, технологія і стандарти інформаційного обміну (за винятком лише деяких засекречених елементів) мали і мають відкритий характер, дана мережа і набула такої широкої популярності. Основна ідея відкритості мережі полягала в тому, що подібний підхід до проектування і розробки такого масштабного програмно-технічного комплексу забезпечував максимальну стабільність і надійність усієї мережі, робив її більш доступною і корисною.

Тому мережа ARPAnet, що спочатку розроблялася виключно для військових цілей, уже в середині 1970-х років стала частіше використовуватися в мирних цілях. Саме в цей час вона набуває загальноосвітнього напряму. В основній своїй масі користувачами даної мережі стали університетські наукові центри та університетські вчені. Однак найбільш вражаючі зміни у способах і методах використання нової глобальної мережі сталися в останнє десятиріччя. Повсюдна комерціалізація мережі дозволяє сьогодні всім бажаючим купити доступ у світовий інформаційний простір, отримуючи при цьому повний спектр інформаційних, рекламних, розважальних та інших послуг, що надаються найрізноманітнішими компаніями і фірмами.

У 1990-ті роки мережа, відома вже як Internet, зазнала найбільших змін і почала охоплювати справді глобальні простори, розповсюджуючись по всьому світу і надаючи користувачам все нові види інформаційних джерел і послуг. Відпала необхідність нагляду за розвитком і використанням мережі з боку Агентства перспективних наукових проектів США. За перспективний розвиток і підтримку Internet взялася група організацій, таких, як US National Science Foundation - Національне наукове товариство США. Але навіть після цих, здавалося б, принципових перетворень, здатних докорінно змінити саму суть мережі, основні, базові елементи, закладені як технічні та організаційні основи при створенні мережі ARPAnet, залишилися без змін.

Найістотнішою відмінністю Internet від інших територіальних і глобальних комп'ютерних мереж, як уже зазначалося, є те, що не існує єдиного пункту управління даною мережею, який би координував її роботу на правах певного диспетчерського центру. З погляду технічної та організаційної структури, Internet - це вся сукупність комп'ютерів і окремих локальних обчислювальних мереж, сукупність телекомунікаційного обладнання (телефонні мережі, супутники зв'язку, виділені канали зв'язку і т.ін.), пов'язана в єдиний інформаційний простір по всьому світу. Будь-який персональний комп'ютер, будь-який користувач може по праву вважатися невід'ємною частиною єдиного кіберпростору, що охоплює з кожним днем все більші території і залучає до своєї сфери все більшу кількість користувачів.

Ще одним важливим аспектом існування і розвитку Internet є той факт, що в цій мережі немає і не може бути єдиного власника, який розпоряджається всією мережею цілком на правах власності. Будь-яка компанія, що надає інформаційні послуги в Internet, будь-який науковий або навчальний центр мають тільки певну, дуже обмежену частину даної мережі у вигляді апаратного і програмного забезпечення, що відповідає за об'єднання розрізнених комп'ютерів в єдине ціле. З точки зору інформаційного змісту Internet слід зауважити, що вся інформація, яка циркулює в надрах даної мережі, не має власника і розповсюджується абсолютно вільно.

Але сказане зовсім не означає, що мережа Internet є безглуздим нагромадженням інформаційного забруднення, серед якого важко відшукати корисні і необхідні дані. Тим більш неправильне уявлення про Internet як про стихійне об'єднання величезної кількості комп'ютерів, яке неможливо впорядкувати та організувати. Існують спеціалізовані добровільні і суспільні об'єднання та організації, що спостерігають за розвитком мережі і координують її роботу. Основна група таких ентузіастів Internet - це Internet Society або ISOC - Товариство прихильників Internet. Дана організація не має офіційних повноважень щодо управління мережею, проте стала неофіційним центром, що визначає основні напрями розвитку і вдосконалення Internet. Неофіційним інженерно-технічним центром Internet, що займається розробкою, розвитком, упровадженням і супроводом нових технологій, специфікацій і стандартів Internet є Internet Engineering1 Task Force -IETF, або Інженерні сили Internet. Основні функції даного центру можна сформулювати таким чином:

розв'язання невідкладних технічних і технологічних проблем функціонування Internet;

розробка правил використання мережних протоколів;

розробка і стандартизація термінології для розв'язання технічних проблем функціонування Internet;

вироблення рекомендацій, пов'язаних зі стандартизацією протоколів обміну даними в Internet;

значне поширення нових технологій в Internet;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Історія розвитку мережі Internet“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Історія реформування промисловості і сільського господарства в період 1900-1917 pp.

  • Економічне зростання незалежної України -в ефективності виробництва, розвитку фінансів і банківської системи

  • Необхідність управління стабілізаційними процесами в економіці України

  • Глава 2. Методологічні аспекти впливу інфляційних процесів на розвиток економіки

  • Вплив на інфляційні процеси введення національної валюти

  • Формування системи управління інфляційними процесами

  • Глава 3.Формування економіки територій

  • Формування системного механізму державного управління територіями

  • Методологія становлення і розвитку територій

  • Розділ 2. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І АПК

  • Форми господарювання в АПК

  • Процеси реформування економічних відносин в аграрному секторі

  • Іпотечне кредитування - запорука успіху в реформуванні сільського господарства

  • Глава 2. Стратегія ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва

  • Визначення засад ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва

  • Ефективний аудит - гарантія безризикової діяльності підприємств

  • Розділ 3. ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАТИКА

  • Прикладне програмне забезпечення.

  • Огляд операційних систем персональних комп'ютерів

  • Програмна оболонка Windows.

  • Сімейство операційних систем Microsoft Windows.

  • Операційна система Windows NT.

  • Операційна система Windows СЕ.

  • Глава 2. Локальні обчислювальні мережі

  • Класифікація комп'ютерних мереж

  • Мережні операційні системи і загальні принципи управління комп'ютерними мережами

  • Глава 3. Глобальні обчислювальні мережі. Internet

  • Історія розвитку мережі Internet
  • Організаційно-технологічні принципи побудови мережі Internet

  • Інформаційний сервіс мережі Internet

  • Можливості практичного використання мережі Internet

  • Основні напрямки розвитку Internet

  • Глава 4. Інформатика, інформаційні технології як передумови розвитку економіки

  • Інформаційне забезпечення управлінської діяльності

  • Інформаційно-технологічне забезпечення економічної діяльності

  • Перспективи впровадження інформаційних технологій в Україні

  • Глава 5. Інформаційне забезпечення управління та обліку

  • Перспективи розвитку інформаційного забезпечення документообігу

  • Форми організації фінансової роботи

  • Принципи організації і основні види обліку

  • Бюджетний облік

  • Розділ 4. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТА ЗВІТНІСТЬ

  • Планування і звітність - основа визначення завдань діяльності користувача та контроль їх виконання у системі SAP

  • Глава 2. Впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - логічний етап розвитку економіки

  • Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - вимога часу

  • Глава 3. Підвищення ефективності фінансової бухгалтерії в умовах роботи в системі SAP R/3

  • Відображення операцій фінансової бухгалтерії в Головній книзі . . ,

  • Введення спеціальних регістрів для забезпечення бухгалтерією чіткого аналізу і звітності

  • Операції з матеріальними і нематеріальними цінностями

  • Розділ 5. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯАЬНОСТІ В УКРАЇНІ

  • Забезпечення розвитку економіки через стійку національну валюту і чітку монетарну політику

  • Стабільність національної валюти - основа поступального розвитку економіки

  • Основні напрями грошово-кредитних відносин

  • Поняття і суть кредиту

  • Стратегія і тактика розвитку банківської системи України

  • Кошторисне фінансування витрат на утримання банків

  • Удосконалення фінансового аналізу банківських операцій

  • Глава 2. Банківська звітність

  • Вимоги до складання звітності

  • Упорядкування форм фінансової та статистичної звітності

  • Економічний аналіз діяльності комерційного банку

  • Розділ 6. СКЛАДОВІ РОЗВИТКУ І ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЦВІТАННЯ

  • Прогнозування - необхідна умова економічного зростання

  • Економічні стимулятори виробництва

  • Міжнародні фінансові інститути

  • Перспективи економічного розвитку України

  • Глава 2. Теоретичні і економічні основи інвестиційної діяльності

  • Переваги інвестиційного проектування

  • Фінансові аспекти активізації інвестиційного процесу в Україні

  • Лізинг основних засобів

  • Глава 3. Економіка підприємництва

  • Ефективність роботи підприємств у технічному прогресі

  • Через мале підприємництво до середнього, а від них - до благополуччя і процвітання

  • Фінанси підприємств

  • Необхідність удосконалення управління акціонерними товариствами

  • Економічний аналіз господарської діяльності підприємств

  • Контроль і аудит фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій

  • Глава 4. Валютне регулювання та вдосконалення валютних операцій

  • Виконання банками функцій агентів валютного контролю

  • Організація та перспективи валютного регулювання (з урахуванням світового досвіду і особливостей економічного розвитку України)

  • Післямова

  • Список літератури