Виконання укладених господарських, торговельних, фінансово-кредитних та інших угод у межах України, розрахунки за якими передбачено в рублях, здійснюються в українських карбованцях, а погашення цінних паперів та виплати процентів (дивідендів) за ними - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України і Національним банком України.
Установити, що починаючи з 16 листопада 1992 р. грошові перекази та платежі за межі України проводяться в режимі валютних розрахунків через кореспондентські рахунки Національного банку України та комерційних банків.
Установити, що починаючи з 16 листопада 1992 р. рублева виручка, що надходитиме на адресу юридичних і фізичних осіб України (як резидентів, так і нерезидентів), підлягає обов'язковому продажу установам банків, які розташовані на території України. Національний банк України купує валюту за курсом покупця, що встановлюється ним на підставі попиту та пропозиції рублів. Комерційні банки мають право встановити власні курси покупця з відхиленням від курсу покупця Національного банку України в межах не більш як 2,5 процента.
Починаючи з 16 листопада 1992 р. здійснювати продаж рублів юридичним і фізичним особам установами банків, розташованими на території України, за курсом продавця, що визначається Національним банком України та встановлюється комерційними банками згідно з порядком, передбаченим пунктом 9 цієї постанови.
Національний банк України зобов'язується забезпечити купівлю та продаж рублів комерційним банкам відповідно до встановленого ним курсу.
Установити, що взаємний обмін купонної та рублевої готівки проводиться лише через установи банків та обмінні пункти, які мають ліцензію Національного банку України у визначеному ним порядку.
Міністерству внутрішніх справ у тижневий строк здійснити заходи щодо виконання порядку грошових розрахунків, установленого Указом Президента України від 7 листопада 1992 року "Про реформу грошової системи України", та забезпечити контроль за дотриманням правил торгівлі рублевого готівкою.
У зв'язку з відокремленням національної грошової системи від російського рубля було розроблено перший регламент нормативного забезпечення взаємовідносин Національного банку з комерційними банками "Про надання централізованих кредитів під цільові виробничі програми".
З метою реалізації Основ економічної політики України для фінансової підтримки цільових програм, заходів, спрямованих на модернізацію виробництва, впровадження передових технологій, збільшення виробництва товарів народного споживання та соціальний захист населення, Національний банк України створює Фонд довгострокового кредитування.
У цей час у рахунок цього фонду Національний банк України на договірних засадах надає комерційним банкам кредити під цільові програми виробничого характеру.
Також передбачалось, що комерційні банки спрямовують централізовані кредити на будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння, а також на поточні заходи підприємств із подовженим циклом виробництва.
Для отримання довгострокового цільового кредиту комерційний банк подавав заявку обласному управлінню Національного банку України із зазначенням якісних показників, які характеризують економічну та соціальну доцільність передбачених проектів. Обласне управління Національного банку аналізує доцільність надання кредиту комерційному банку на запропонований захід і подає свої пропозиції щодо доцільності кредитування та висновок про економічні можливості комерційного банку кредитувати цей захід надсилає управлінню кредитного регулювання Національного банку України. Комерційні банки Промінвестбанк, АКБ "Україна", Укрсоцбанк ці матеріали надсилають Національному банку України централізовано.
Доцільність надання таких кредитів комерційним банкам оцінювалася Кредитним комітетом Національного банку за поданням Управління кредитного регулювання.
Кредити надавалися на строк від 2 до 5 років. Розмір плати за кредит під цільові виробничі потреби визначався в кожному конкретному випадку Кредитним комітетом Національного банку України під час розгляду питання про надання централізованих ресурсів, при цьому Національний банк України визначав розмір маржі за кредитами під цільові виробничі програми.
Комерційні банки повинні були надавати кредити тільки на заходи, передбачені угодою з Національним банком України. При виявленні фактів нецільового використання комерційними банками таких кредитів вони підлягали безперечному стягненню пені в розмірі 0,3% за кожний день нецільового використання.
У цей період здійснювався процес конверсії виробництва, який вимагав кредитної підтримки. Для відповідного оформлення взаємовідносин між
Національним банком та комерційними банками з отримання кредиту під конверсійні програми було розроблено і з 15.09.1992 року запроваджено в практичну діяльність "Тимчасовий порядок довгострокового рефінансування Національним банком України комерційних банків", яким, зокрема, було передбачено:
• Національний банк України рефінансує довгостроковий кредит комерційним банкам для надання ними позичок підприємствам та організаціям на реалізацію цільових програм, пов'язаних з конверсією та модернізацією виробництва, впровадженням передових технологій, збільшенням виробництва товарів народного споживання та ін.;
для отримання довгострокового кредиту під цільову виробничу програму підприємство подає комерційному банку за місцем знаходження розрахункового рахунку або іншому банку заявку із зазначенням якісних показників, які характеризують економічну та соціальну доцільність передбачених проектів;
комерційні банки проводять всебічну експертизу запропонованої програми на предмет її ефективності і при необхідності одержання централізованих кредитних ресурсів подають заявку обласному управлінню Національного банку;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні напрями грошово-кредитних відносин“ на сторінці 4. Приємного читання.
