Кабінету Міністрів України повернути наданий кредит на фінансування видатків бюджету, що не покриваються доходами, не пізніше І кварталу 1993 р.
Як показала практика, кредит не було погашено вчасно, а заборгованість уряду перед Національним банком з року в рік зростала. Верховна Рада України своїми Постановами від 14.05.1992 р. та від 15.05.1992 р. № 2335-ХІІ і № 2349-ХІІ прийняла рішення:
Дати дозвіл Національному банку України на кредитну емісію в сумі 15 млрд. крб., які спрямувати через комерційні банки на поповнення власних оборотних коштів організаціям будівельного комплексу.
Зобов'язати підприємства та організації будівельного комплексу після проведення індексації основних фондів і оборотних коштів забезпечити повернення наданого кредиту, але не пізніше IV кварталу 1992 року.
Національному банку України забезпечити надання вказаного кредиту під 14% річних.
Надати Національному банку 260 млрд. крб. кредиту для тимчасового поповнення оборотних коштів державних підприємств та організацій під 15 відсотків річних з наступним віднесенням на внутрішній державний борг.
Постановою Верховної Ради України від 02.07.1992 p. № 2396-ХІІ передбачено: "Для забезпечення індексації нормативів оборотних коштів в чотири рази дозволити Національному банку України додатково надати тимчасовий кредит у сумі 92 млрд. крб. з наступним віднесенням на внутрішній державний борг".
Усього протягом 1992 р. Національний банк України здійснив кредитну емісію на суму 1 трлн. крб., із яких було погашено 430 млрд. крб. Залишок погашеної заборгованості складав на 01.01.1993 р. 570 млрд. карбованців.
7 листопада 1992 р. було видано Указ Президента України "Про реформу грошової системи України". Відповідно до цього Указу Кабінет Міністрів України і Національний банк України прийняли Постанову від 8 листопада 1992 р. № 610-2 "Про реформу грошової системи України". Пунктом 2 Указу Президента передбачалось, що з 16 листопада 1992 р. єдиним законним способом платежу на території України стає український карбованець, представником якого в готівковому обігу виступає купон Національного банку України.
Постанова з цього питання передбачала:
Установити, що грошові знаки (банкноти та казначейські білети і монети) в рублях використовуються в Україні як засіб платежу в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 28 грудня 1991 р. № 378 "Про заходи у зв'язку з введенням в обіг купонів багаторазового використання" (ЗП України, 1992 p., № 1, ст. 1), лише до 23-ї години 12 листопада 1992 р.
Після 23-ї години 12 листопада 1992 р. усі платежі в Україні проводяться лише в українських карбованцях (у готівковому обігу - у купонах Національного банку України та монетою в копійках), за винятком випадків, коли дозволяється використання вільно конвертованої валюти.
Установи банків, розташовані на території України, їхні філії та обмінні пункти протягом 13-15 листопада 1992 р, приймають від юридичних і фізичних осіб рублеву готівку для її обміну на купонну або зарахування на вклади та рахунки в українських карбованцях у співвідношенні один до одного без обмежень сум коштів.
Усі господарюючі суб'єкти, установи й організації, розташовані на території України, зобов'язуються протягом 13-15 листопада 1992 р. скласти акти та здати до кас установ банків усю наявну рублеву готівку з пред'явленням першого примірника акта про інвентаризацію каси станом на 15 листопада 1992 р.
Невиконання вимог цього пункту тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Ощадний банк України та інші комерційні банки не пізніше 20 листопада 1992 р. подають установам Національного банку України звіт про суму прийнятої до обміну та зарахування на рахунки рублевої готівки, а також загальну суму вилученої з обігу рублевої готівки за станом на 15 листопада 1992 р.
Установи банків, розташовані на території України, зобов'язані здійснити протягом 13-15 листопада 1992 р. переоцінку залишків на рахунках усіх юридичних і фізичних осіб з рублевого обчислення на українські карбованці у співвідношенні один до одного без обмежень сум залишків.
У такому ж співвідношенні переоцінюються залишки заборгованості, інші активи та пасиви банків.
Облік, звітність і баланси всіх господарюючих суб'єктів, установ і організацій, розташованих на території України, починаючи з 16 листопада 1992 р. проводяться тільки в українських карбованцях. Указані суб'єкти, установи й організації зобов'язані скласти баланс станом на 16 листопада 1992 року. Дебіторсько-кредиторська заборгованість і кошториси, що обліковувалися на балансах станом на 16 листопада 1992 p., переоцінюються з рублевого обчислення на українські карбованці у співвідношенні один до одного.
Відхилення суми дебіторсько-кредиторської заборгованості від реально одержаних коштів чи проведених платежів після 16 листопада 1992 р. відноситься на результати фінансової діяльності (прибутки чи збитки).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні напрями грошово-кредитних відносин“ на сторінці 3. Приємного читання.
