Основні напрями грошово-кредитних відносин

Економіка розвитку

Регулювання зазначеного фонду починаючи з 01.05.1993 р. здійснювалось (станом на 1 та 16 число місяця) у централізованому порядку в Національному банку в цілому по великих банках (Промбудбанк, Соцбанк, Агропромбанк, Ексімбанк, Ощадний банк), а щодо інших комерційних банків - регіональними управліннями Національного банку за місцем їх знаходження.

Резервування коштів комерційними банками на окремому рахунку в Національному банку через нерозуміння призначення обов'язкових резервів призводило до постійних намагань з боку окремих урядових структур та комерційних банків спрямовувати акумульовані кошти на кредитування загальнодержавних програм.

З метою більш ефективного управління грошовою масою в обігу та використання комерційними банками кредитних ресурсів протягом робочого дня в умовах функціонування універсальної платіжної системи з 1 березня 1994 р. введено новий порядок формування обов'язкових резервів із встановленням норми резервування в розмірі 15% від залучених банками коштів з утриманням їх на коррахунку в Національному банку України. За коштами, залученими банками в іноземній валюті, було встановлено норму резервування: з січня 1995 р. - 2%; з листопада 1996 р. - 5% ; з грудня 1996 р.

- 7% ; з 01.01.1997 р. - 9%.

Починаючи з листопада 1996 р. було дозволено комерційним банкам, за їхнім бажанням формувати обов'язкові резерви в іноземній валюті на окремому рахунку Національного банку України в банку Mees Pierson Amsterdam. В Ощадному банку України було введено порядок формування обов'язкових резервів з 01.06.1995 р. в розмірі 7,5% від суми залучених коштів населення на строкові вклади та вклади "до запитання".

Починаючи з 01.04.1997 р. встановлено єдину для всієї банківської системи норму формування обов'язкових резервів від суми залучених коштів як у національній, так і в іноземній валюті на коррахунку в Національному банку України в розмірі: 11% - з 01.04.1997 p.; 15% - з 01.12.1997 p.; 16,5% - з 01.09.1998 p.; 15% - з 01.01.1999 p.; 17% - з третьої декади лютого 1999 p., але вже з грудня 2001 р. обов'язкові резерви почали формуватись залежно від видів залучених коштів.

У цей період Правлінням приймались окремі рішення про:

внесення до джерел покриття обов'язкових резервів або вилучення з них у визначених Правлінням розмірах залишків готівки у касах банків та коштів, розміщених банками в ОВДП;

зміну періодів регулювання обов'язкових резервів: декада, 15 днів, місяць, щоденно (вересень - жовтень 1998 p.).

Національним банком через систему формування обов'язкових резервів проводилась і політика впровадження в практичну діяльність фінансових інструментів. Так, у 1996 р., в період відповідної економічної стабільності, з метою сприяння залученню комерційних банків до фондового ринку державних цінних паперів дозволялось у покриття обов'язкових резервів зараховувати придбані державні цінні папери.

У період фінансової кризи, яка виникала періодично в 1997,1998,1999 pp., Національний банк через посилення вимог до комерційних банків щодо забезпечення формування обов'язкових резервів, збільшення норми резервування, вилучення з покриття обов'язкових резервів активів (вкладень у державні цінні папери та готівки), зменшення періоду резервування забезпечував відносно стабільну основу для функціонування грошово-кредитного ринку, зменшення тиску на національну валюту, стабільне функціонування банківської системи.

Так, з метою послаблення негативних впливів на грошово-кредитний ринок внаслідок кризи в Росії (серпень 1998 р.) Національний банк України ввів щоденний контроль за формуванням комерційними банками обов'язкових резервів, підвищивши норму їх із 15% до 16,5%. Це надало можливість досягти керованості грошово-кредитного ринку та зберегти банківську систему. За період з 03.09.1998 по 01.08.1999 рік значно зменшилась кількість комерційних банків, що не забезпечували формування обов'язкових резервів та суму недорезервування.

При здійсненні контролю за формуванням комерційними банками обов'язкових резервів перед Національним банком виникла проблема застосування штрафних санкцій. Штраф за недорезервування коштів можна було стягнути за рішенням арбітражного суду з виконанням затяжних процедур оформлення. У зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національний банк України" відповідно до статті 25 було розроблено Положення про нормативи обов'язкового резервування коштів банківською системою за принципово новими методами.

Основу принципів цього положення становлять обов'язкові резерви як один з основних монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк здійснює регулювання грошово-кредитного ринку та грошової маси в обігу. Для всіх комерційних банків передбачено встановлення єдиного нормативу формування обов'язкових резервів від суми залучених коштів як у національній, так і в іноземній валюті.

Формування обов'язкових резервів здійснюється в процентному відношенні до зобов'язань у цілому за консолідованим балансом комерційного банку - юридичної особи та іншої фінансової установи, у т.ч. їхніх філій, і відповідна сума коштів обов'язкових резервів має бути на кореспондентському рахунку комерційного банку за певний період регулювання.

Покриття сум обов'язкових резервів будь-якими видами активів комерційного банку не допускається. Норма резервування та період, протягом якого здійснюється контроль за формуванням обов'язкових резервів, визначається окремими рішеннями Правління, з урахуванням стану виконання грошової політики чи ситуації на грошово-кредитному ринку. Формування обов'язкових резервів здійснюється лише в національній валюті на кореспондентському рахунку комерційного банку в Національному банку України. Формування обов'язкових резервів з використанням кореспондентського рахунку та визначення обсягу формування обов'язкових резервів за формулою середньоарифметичної дає можливість комерційним банкам більш ефективно управляти кредитними ресурсами. Для підтримання на певному рівні грошової маси в обігу Національний банк України використовує обов'язкові резерви для комерційних банків через дію грошового мультиплікатора. На підставі цього і встановлено, що недотримання комерційним банком норм обов'язкового резервування є нічим іншим, як використанням коштів Національного банку, тобто здійсненням комерційним банком несанкціонованої кредитної емісії. За кожний випадок здійснення несанкціонованої кредитної емісії, тобто використання коштів Національного банку, комерційний банк сплачує Національному банку плату в розмірі облікової чи ломбардної ставки, залежно від причин недорезервування. Сплата відсотків за використання коштів обов'язкових резервів (опосередкованої кредитної емісії НБУ) відповідно до Закону України "Про оподаткування підприємств" відносилась до складу валових витрат комерційного банку.

Використання комерційним банком обов'язкових резервів як кредитної емісії Національного банку зі сплатою процентів за кредит НБУ дозволялось комерційним банкам не більше трьох разів на півріччя. У разі несплати, невчасної сплати процентів у розмірі, визначеному Національним банком України, за користування коштами обов'язкових резервів або порушення вимог щодо можливого використання обов'язкових резервів до комерційного банку застосовуються засоби впливу, передбачені статтею 62 Закону України "Про Національний банк України", у т.ч. і стягнення штрафу, який відноситься безпосередньо на прибуток банку. Проценти за залишками коштів обов'язкових резервів, що перебували на кореспондентське му рахунку комерційного банку, у Національному банку не нараховувались.

У період становлення Національного банку його взаємовідносини з комерційними банками будувались за дуже спрощеною схемою через укладення кредитних угод з надання кредитів комерційним банкам. Першу кредитну емісію Національним банком було здійснено 31 березня 1992 р. відповідно до п. З Постанови Верховної Ради України від 05.03.1992 p. № 2165-ХІ: "Прийняти пропозицію Національного банку про надання банкам емісійних кредитів терміном до 1 листопада ц. р. в сумі 20 млрд. карбованців для проведення міжбанківського заліку. Кредит на завершення заліку було видано 31.03.1992 р. комерційним банкам 10 областей на загальну суму 14,5 млрд. крб. за сплату 13% річних строком до 1 листопада 1992 року", У цей же період (1992 р.) було започатковано і надання кредиту Національним банком Міністерству фінансів на фінансування видатків, що не покриваються доходами.

Постановою Верховної Ради України від 09.04.1992 р. .№ 2259-ХІІ було передбачено:

Надання дозволу Національному банку України на кредитну емісію в загальній сумі 100 млрд. крб., з них 50 млрд. крб. на фінансування видатків бюджету, що не покриваються доходами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні напрями грошово-кредитних відносин“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Історія реформування промисловості і сільського господарства в період 1900-1917 pp.

  • Економічне зростання незалежної України -в ефективності виробництва, розвитку фінансів і банківської системи

  • Необхідність управління стабілізаційними процесами в економіці України

  • Глава 2. Методологічні аспекти впливу інфляційних процесів на розвиток економіки

  • Вплив на інфляційні процеси введення національної валюти

  • Формування системи управління інфляційними процесами

  • Глава 3.Формування економіки територій

  • Формування системного механізму державного управління територіями

  • Методологія становлення і розвитку територій

  • Розділ 2. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І АПК

  • Форми господарювання в АПК

  • Процеси реформування економічних відносин в аграрному секторі

  • Іпотечне кредитування - запорука успіху в реформуванні сільського господарства

  • Глава 2. Стратегія ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва

  • Визначення засад ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва

  • Ефективний аудит - гарантія безризикової діяльності підприємств

  • Розділ 3. ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАТИКА

  • Прикладне програмне забезпечення.

  • Огляд операційних систем персональних комп'ютерів

  • Програмна оболонка Windows.

  • Сімейство операційних систем Microsoft Windows.

  • Операційна система Windows NT.

  • Операційна система Windows СЕ.

  • Глава 2. Локальні обчислювальні мережі

  • Класифікація комп'ютерних мереж

  • Мережні операційні системи і загальні принципи управління комп'ютерними мережами

  • Глава 3. Глобальні обчислювальні мережі. Internet

  • Історія розвитку мережі Internet

  • Організаційно-технологічні принципи побудови мережі Internet

  • Інформаційний сервіс мережі Internet

  • Можливості практичного використання мережі Internet

  • Основні напрямки розвитку Internet

  • Глава 4. Інформатика, інформаційні технології як передумови розвитку економіки

  • Інформаційне забезпечення управлінської діяльності

  • Інформаційно-технологічне забезпечення економічної діяльності

  • Перспективи впровадження інформаційних технологій в Україні

  • Глава 5. Інформаційне забезпечення управління та обліку

  • Перспективи розвитку інформаційного забезпечення документообігу

  • Форми організації фінансової роботи

  • Принципи організації і основні види обліку

  • Бюджетний облік

  • Розділ 4. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТА ЗВІТНІСТЬ

  • Планування і звітність - основа визначення завдань діяльності користувача та контроль їх виконання у системі SAP

  • Глава 2. Впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - логічний етап розвитку економіки

  • Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - вимога часу

  • Глава 3. Підвищення ефективності фінансової бухгалтерії в умовах роботи в системі SAP R/3

  • Відображення операцій фінансової бухгалтерії в Головній книзі . . ,

  • Введення спеціальних регістрів для забезпечення бухгалтерією чіткого аналізу і звітності

  • Операції з матеріальними і нематеріальними цінностями

  • Розділ 5. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯАЬНОСТІ В УКРАЇНІ

  • Забезпечення розвитку економіки через стійку національну валюту і чітку монетарну політику

  • Стабільність національної валюти - основа поступального розвитку економіки

  • Основні напрями грошово-кредитних відносин
  • Поняття і суть кредиту

  • Стратегія і тактика розвитку банківської системи України

  • Кошторисне фінансування витрат на утримання банків

  • Удосконалення фінансового аналізу банківських операцій

  • Глава 2. Банківська звітність

  • Вимоги до складання звітності

  • Упорядкування форм фінансової та статистичної звітності

  • Економічний аналіз діяльності комерційного банку

  • Розділ 6. СКЛАДОВІ РОЗВИТКУ І ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЦВІТАННЯ

  • Прогнозування - необхідна умова економічного зростання

  • Економічні стимулятори виробництва

  • Міжнародні фінансові інститути

  • Перспективи економічного розвитку України

  • Глава 2. Теоретичні і економічні основи інвестиційної діяльності

  • Переваги інвестиційного проектування

  • Фінансові аспекти активізації інвестиційного процесу в Україні

  • Лізинг основних засобів

  • Глава 3. Економіка підприємництва

  • Ефективність роботи підприємств у технічному прогресі

  • Через мале підприємництво до середнього, а від них - до благополуччя і процвітання

  • Фінанси підприємств

  • Необхідність удосконалення управління акціонерними товариствами

  • Економічний аналіз господарської діяльності підприємств

  • Контроль і аудит фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій

  • Глава 4. Валютне регулювання та вдосконалення валютних операцій

  • Виконання банками функцій агентів валютного контролю

  • Організація та перспективи валютного регулювання (з урахуванням світового досвіду і особливостей економічного розвитку України)

  • Післямова

  • Список літератури