Розділ «ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ»

Ринок олігополістичної конкуренції має найпоширенішу структуру. Кількість продавців на ньому невелика. Вони дуже чутливі до цінової політики один одного. Невелика кількість продавців пояснюється труднощами входження на ринок, пов' язаними зі складностями технологічного процесу, необхідними для виробництва даного виду продукції. Продукція у цьому випадку дуже дорога.

Ринок покупця являє собою відносини на ринку, при яких більше повноважень має споживач, а більш активними й ініціативними стають виробник та продавець.

Ринок продавця - це ситуація, коли продавець або виробник має більш влади, ніж споживач або покупець і при цьому останній є більш активним, тобто попит перевищує пропозицію.

Ринок чистої конкуренції - це ринок, на якому присутня велика кількість продавців і покупців якого-небудь схожого товарного продукту. Товари, які пропонуються на такому ринку, співпадають за техніко-експлуатаційними параметрами і для споживача, таким чином, не має принципової різниці, у якого виробника їх придбати. Жоден з окремих споживачів і виробників не в змозі сильно вплинути на рівень поточних ринкових цін. Ціни у цьому випадку встановлюються на ринковому рівні. Підвищувати чи знижувати ціни не доводиться, тому що ринок заповнений ідентичними товарами, ціни стабільні.

Ринок чистої монополії характеризується наявністю одного продавця - державної організації, приватно регульованої монополії, нерегульованої монополії.

Сегмент ринку складається зі споживачів, у яких співпадають вимоги до продукції, яку вони споживають, і які однаково реагують на одні і ті самі маркетингові стимули, спонукальні інструменти та подразники.

Сегментування ринку являє собою процес розбивки ринку на частки, а споживачів на групи, основуючись на різниці у нуждах, потребах, смаках та поведінці при купівлі та споживанні товару.

Синхромаркетинг необхідний, якщо попит нерегулярний і його необхідно стабілізувати (збут коливається на сезонній, щоденній, погодинній основі, що викликає проблему перевантаження чи недовантаження). Основні задачі маркетингу: розробка програми, яка дозволяє згладити коливання в попиті за рахунок гнучкої цінової політики, гнучкої рекламної політики і т. ін.

Скорочення товарної групи - зменшення її широти за рахунок зменшення різноманітності запропонованих предметів. Це може бути викликано невдалим вибором марки для використання її як важеля.

Спадний попит - це такий стан попиту, при якому спостерігається постійне падіння торговельних оборотів підприємства і популярності товару.

Спеціальні цінові знижки - є предметом комерційної таємниці, доходять до 8 %. Робляться для тих покупців, у яких фірма особливо зацікавлена.

Стимулюючий маркетинг - це маркетинг, який характеризує пасивний попит на товари чи послуги. Основна задача маркетингу - відшукати способи ув' язування властивих товарних вигод з природними потребами та інтересами людини.

Стратегічні цілі маркетингу - це цілі, які направлені на зростання прибутку, обсягів збуту продукції, що виробляється, та поширення займаної частки ринку у довгостроковому періоді, і передбачають розробку програми дій на перспективу відповідно до виробничих можливостей підприємства, ринкової ситуації. У зв'язку з нестабільністю економічної та ринкової обстановки стратегічний період у маркетингу приблизно складає 3-5 років.

Стратегія використання дискримінаційних цін направлена на окремі сегменти ринку, де ціни встановлюються на самому високому рівні. Це можливо здійснювати тільки зі споживачами, які погано орієнтуються у ринковій ситуації і проявляють дуже велику зацікавленість у товарі.

Стратегія глибокого проникнення на ринок спрямована на поширення частки ринку, яка належить виробнику, за рахунок використання гнучкої цінової, маркетингової і збутової політики.

Стратегія гнучких, еластичних цін пропонує управління рівнем ціни в залежності від фінансових можливостей споживачів. Ця політика прийнятна для промислової продукції та товарів тривалого використання.

Стратегія диференціальних цін будується на принципі пошуку на ринку товару, який зможе служити базою для ціноутворення за причиною співпадіння або знаходження у одному діапазоні функціонально-експлуатаційних параметрів. У цьому випадку задача ціноутворення - визначити величину різниці, яка була б прийнятна для споживачів.

Стратегія єдиних цін для усіх покупців зміцнює їх довіру до підприємства-виробника. При цьому з'являється можливість реалізації продукції шляхом використання каталогів та поштового розсилання.

Стратегія зняття вершків використовується у випадках виведення на ринок товарів прихованого попиту. Виробник утримує більшу частку загального прибутку за період одноосібного функціонування на ринку і задоволення споживачів, які згодні платити будь-яку високу ціну за товар. По мірі насичення ринку продукцією фірма знижує ціну і переходить на освоєння інших секторів.

Стратегія неокруглених цін припускає призначення ціни з непарними цифрами, що направлено на психологічне сприйняття продукту і його ціни споживачем. Так більш корисно призначити ціну на товар у розмірі 4 гривні 99 копійок, ніж 5 гривень (у покупця ціна асоціюється з цифрою чотири, а не п'ять).