Розділ «2.2. Комерційні посередники в інфраструктурі товарного ринку»

Частково поворотна консигнація означає, що консигнатор зобов'язується реалізувати товари на визначену частину встановленої суми, а товари, що залишилися, якщо вони не будуть реалізовані, повернути консигнантові. Припустимо, із загальної суми консигнації 300 тис. дол. взято товарів на суму 250 тис. дол. на умовах безповоротної консигнації. За цей період консигнатором реалізовано товарів на суму 230 тис. дол., тоді товари на суму 50 тис. дол. повертаються консигнантові, а на суму 20 тис. дол. купуються й оплачуються самим консигнатором.

Поворотна консигнація — це коли всі нереалізовані товари підлягають поверненню консигнантові. Одним із варіантів є продовження терміну консигнації з можливим наданням збільшених знижок.

При цьому варто порівняти розміри знижок з витратами на повернення товарів. Договір консигнації дає можливість консигнаторові активно впливати на рівень цін на ринку, збільшуючи їх у період підвищення попиту і знижуючи в період поганої реалізації (див. рис. 2.6).

Принципи встановлення винагороди консигнаторові аналогічні тим, що були рекомендовані для комісіонерів. До основної частини винагороди зазвичай входить оплата головних обов'язків консигнаторів: утримувати склад, знаходити покупців, укладати з ними контракти, забезпечувати систему товаропостачання, проводити рекламну діяльність. В угоді необхідно точно визначити вид, розмір і порядок виплати винагороди консигнаторові. Найпрогресивнішим є нарахування відсотків на реальну ціну реалізації товару на ринку, але в цьому випадку консигнант повинен включати в угоду зобов'язання консигнатора надавати разом з періодичним платежем копії укладених з покупцями контрактів або рахунків-фактур, виставлених консигнатором покупцям. Це необхідно для того, щоб запобігти зловживанню консигнатора — присвоєнню сум різниці цін. Менш ефективний спосіб винагороди — залишення консигнаторові різниці між призначеною консигнантом ціною і більш вигідною ціною, за якою консигнатор здійснює операцію.

Найчастіше винагорода виплачується як визначений відсоток від вартості товару, проданого з консигнаційного складу. У деяких угодах, крім основної винагороди, передбачається виплата додаткової також у визначеному відсотку від вартості. Наприклад, під час продажу консигнатором товару понад кількість, що підлягає продажу протягом терміну консигнації, чи тоді, коли консигнатор реалізує товар за цінами вище мінімальних, установлених для нього консигнантом. В угоді може бути передбачено проведення консигнатором маркетингових досліджень ринку нових товарів, цільових рекламних кампаній, гарантійного обслуговування та інших, винагорода за які встановлюється за системою "вартість плюс винагорода". В угоді встановлюється, з якого моменту консигнатор одержує право на отримання винагороди. Зазвичай консигнатор має право на одержання винагороди тільки після надходження виручених сум на рахунок консигнанта.

До основних обов'язків консигнатора входять:

— підготовка приміщення для консигнаційного складу, наймання обслуговуючого персоналу для роботи на ньому, одержання дозволу на ввезення товару до своєї країни (імпортної ліцензії);

— забезпечення повної цілісності, кількості та якості товарів під час перебування їх на консигнаційному складі (наприклад, підтримання необхідного температурно-вологового режиму для зберігання швидкопсувних товарів і хутра). У випадку псування, нестачі або ушкодження товару консигнатор повинен відшкодувати консигнантові всі пов'язані з цим збитки;

— оплата всіх витрат, пов'язаних з торговельно-оперативною діяльністю складу, з наступним відшкодуванням йому виплачених сум консигнантом;

— страхування товарів, що перебувають на консигнаційному складі, в авторитетному страховому товаристві за свій рахунок на користь консигнанта і своєчасне передання йому страхових документів;

— вчасне надання звітів консигнантові про перебіг реалізації та про запаси товарів на складі, а також інформації про стан кон'юнктури ринку і рівня цін на аналогічні товари у конкурентів.

Обов'язки консигнанта зазвичай включають:

— постачання до встановленого терміну на консигнаційний склад товарів в обумовлених асортименті й кількості та подальшу підтримку запасів товарів на визначеному рівні;

— оплата всіх витрат з утримання приміщення консигнаційного складу.

В угоді необхідно передбачити умову про те, хто і якою мірою здійснює витрати з повернення товару у випадку, якщо він не буде проданий протягом встановленого терміну консигнації. Найпоширеніша умова — повернення товару консигнатором на умовах "франко-кордон" чи ФОБ (порт своєї країни). Подальші витрати на перевезення товарів здійснює консигнант.

Торговельні агенти або агенти-повірники за дорученням принципала виконують дії, пов'язані з продажем чи закупівлею на конкретній обумовленій території, в погоджений період, від імені та за рахунок принципала або від свого імені, але за рахунок принципала. Торговельний агент залежно від повноважень може виконувати обов'язки, подібні до обов'язків комісіонера чи повірника.

Агентською угодою, як і іншими видами посередницьких угод, агентові може надаватися право бути простим, переважним чи монопольним. Агент зацікавлений у одержанні монопольного (виняткового) права, тому що йому вигідно бути єдиним представником на визначеній території та не конкурувати на ринку з іншими фірмами, що пропонують товар такої самої марки. Принципал, як правило, надає монопольне право агенту лише після того, як переконається в його сумлінності й умінні успішно вести справи.

Інколи до агентської угоди вносяться зовнішньотериторіальні застереження — умова про надання агентові права продавати товари принципала поза встановленою для агента територією. Агенту може бути надане право безпосереднього одержання грошових сум із покупця та вживання заходів із забезпечення платежу за випадку крайньої необхідності. Перелік зобов'язань агентів може бути розширений і включати складування, передпродажну доробку, технічне обслуговування товарів, рекламу товарів і послуг тощо.

Звичайна угода укладається на певний період (від одного до п'яти років), і в ній передбачається можливість пролонгування до тих пір, поки одна зі сторін не заявить про своє бажання припинити договірні відносини.

Питання винагородження агента — одне з найсуттєвіших при укладанні угоди, тому його обговорення має торкатися низки умов. В угоді вказується, коли винагорода агента вважається заробленою і підлягає сплаті: після постачання товару; після акценту принципалом замовлення, отриманого через агента; після одержання принципалом оплати товару, проданого за посередництвом агента. Агент, як правило, наділений правом на винагороду з угод, не виконаних із вини принципала. Агент із монопольним правом має підставу на одержання винагороди за всіма угодами, укладеними принципалом на його території, у тому числі тими, що укладалися без участі агента.