Розділ «2.5. Класифікаційні форми економічного контролю в Україні»

Функції економічного контролю поширюються на економічну діяльність всіх сфер народного господарства. За організаційними формами економічний контроль в Україні поділяють на державний, муніципальний, незалежний і контроль власника.

Державні органи, які виконують функції економічного контролю: Рахункова палата Верховної Ради України, Державна податкова адміністрація України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України (два останніх підпорядковуються Міністерству фінансів України), Фонд державного майна України, Міністерство економіки України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державний комітет статистики України, Антимонопольний комітет України, Національний банк України.

Спеціалізовані органи контролю — Державний комітет України зі стандартизації, метрології і сертифікації якості продукції (Держстандарт України), Державний митний комітет України, Державна інспекція України у справах захисту прав споживачів (Держспоживзахист), Державна автомобільна інспекція, Державна пожежна інспекція, Державна санітарна інспекція та ін.

Муніципальний контроль — місцеві ради народних депутатів та їх комісії. Незалежний контроль — аудиторський, створюється на госпрозрахункових основах. Контроль власника — внутрішньосистемний, внутрішньогосподарський.

Рахункова палата Верховної Ради України, створена відповідно до Конституції України, є постійно діючим вищим органом державного фінансово-економічного контролю. Вона діє самостійно, незалежно від будь-яких інших державних органів. Завдання Рахункової палати:

— організація і контроль за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частин Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів у обсягах, за структурою і їх цільовим призначенням;

— контроль за створенням і погашенням внутрішнього та зовнішнього боргу України, визначення ефективності й доцільності витрат державних коштів, валютних і кредитно-фінансових ресурсів;

— контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони навколишнього середовища, використання об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації;

— контроль за дотриманням законності при наданні Україною позик, економічної та іншої допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, а також при укладанні договорів про державні позики і кредити; здійснення контролю за використанням кредитів, отриманих Україною від іноземних держав, банків і міжнародних організацій, та позик, не передбачених Державним бюджетом України;

— контроль за законністю і своєчасністю руху коштів із Державного бюджету України, а також позабюджетних фондів в установах Національного банку України і уповноважених банків;

— здійснення контролю за грошовою емісією, використанням золотого запасу, дорогоцінних металів, каміння, наданням кредитів і здійсненням операцій з розміщення золотого та валютного резервів;

— аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України і підготовка пропозицій щодо їх усунення, а також вдосконалення бюджетного процесу в цілому;

— регулярне інформування Верховної Ради України, її підрозділів про хід виконання Державного бюджету України і стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргів України, про результати здійснення інших контрольних функцій.

Окрім перерахованих завдань, Рахункова палата виконує інші доручення Верховної Ради України, що мають контрольний характер. Рахункова палата здійснює фінансово-економічний контроль на основі законності, плановості, об'єктивності, незалежності і гласності.

Правова основа організації та діяльності Рахункової палати визначається Конституцією України і Законом України "Про Рахункову палату", іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до задач, поставлених перед Рахунковою палатою, вона виконує такі функції:

— контролює виконання законів і Державного бюджету України, фінансування загальнодержавних програм, збереження і використання державного майна органами державної виконавчої влади і посадовцями, які обираються або затверджуються Верховною Радою України;

— за дорученням Верховної Ради України перевіряє використання органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових і позабюджетних фондів;

— контролює ефективність управління коштами Державного бюджету України Державним казначейством України, законність і своєчасність руху коштів загальнодержавних цільових фондів у Національному банку України, уповноважених банках і кредитних установах;