Розділ «2.2. Комерційні посередники в інфраструктурі товарного ринку»

Якщо в дорученні не встановлено термін його дії, то комітент має право у будь-який момент відмовитися від доручення, а якщо термін зазначено, то попередити комісіонера не менш ніж за 30 днів. У будь-якому випадку комітент зобов'язаний відшкодувати комісіонеру збитки і сплатити йому винагороду за укладені до зазначеного терміну угоди.

Комітент зобов'язаний виплачувати комісіонерові винагороду відповідно до загальних принципів. Ту частину винагороди, що стосується виконання комісіонером основних зобов'язань — продати товар комітента, можна визначити так:

1. За випадків, коли комісіонером згідно з угодою передбачене передання комітентові копії підписаного контракту купівлі-продажу, винагороду комісіонерові можна встановити у відсотках до загальної суми контракту. У цьому випадку комісіонер не зможе привласнити собі різницю цін, якщо така є.

2. Якщо комітент у своєму дорученні комісіонеру вказує мінімально припустиму ціну реалізації, а комісіонер продає товар за вищими цінами, то в угоді необхідно передбачити умови, які визначають, що додатковий виторг, отриманий за рахунок різниці ціни продажу і мінімально припустимої ціни товару, поділяється між комітентом і комісіонером навпіл.

3. Комбінований спосіб можна застосовувати за встановлення комітентом мінімально припустимої ціни товару. При цьому розмір винагороди визначається у відсотках до загальної суми контракту, а якщо фактична ціна продажу перевищує мінімально припустиму, — шляхом розподілу додаткового виторгу, але тільки не навпіл, а в більш вигідному для комітента співвідношенні.

Винагороду за цільові доручення — додаткові послуги комісіонера, такі як маркетингові дослідження, проведення рекламних заходів, гарантійне обслуговування, картання делькредере та ін., ефективніше сплачувати за системою "вартість плюс винагорода".

З метою стимулювання комісіонера в здійсненні закупівель найефективнішим способом винагороди є виплата йому половини заощаджень, що отримані під час закупівель товарів за цінами, нижчими за встановлений комітентом мінімум.

У тих випадках, коли комісійний договір не було виконано з вини комітента (порушення термінів постачання, відхилення від якості, некомплектність виробів і т. ін.), комісіонер зберігає право на винагороду чи компенсацію витрат та упущеної вигоди.

Щоб гарантувати своєчасне отримання винагороди, комісіонер повинен передбачити в угоді умову, за якої виторг за комерційною угодою надходить від покупця на рахунок комітента, що зобов'язаний перевести її на рахунок комісіонера, віднявши суму винагороди й інші витрати, здійснені ним у зв'язку з виконанням доручень комітента. Якщо таку умову комісіонеру не вдається включити в угоду і він сумнівається в зобов'язанні комітента, йому необхідно наполягати на включенні в угоду банківської гарантії комітента з виплати винагороди.

Якщо комітент просить комісіонера проавансувати витрати, пов'язані з товарорухом (транспортування, страхування, митний огляд вантажу та ін.), комісіонер може погодитися на це за виконання двох умов: сума винагороди повинна бути підвищена на величину "витрати плюс винагорода", комітент повинен погодитись надати комісіонеру гарантії платежу.

З метою захисту інтересів комітента йому необхідно включити в угоду зобов'язання комісіонера передавати один з оригіналів або копію підписаного комісіонером контракту. Отримавши такий оригінал, комітент має проаналізувати його у найменший термін і в разі виявлення умов, що суперечать його комерційним інтересам, звернутися до комісіонера з проханням спробувати погодити з третьою стороною можливість зміни умов контракту.

Якщо комітент недостатньо впевнений у комісіонері, то повинен спробувати включити в угоду умову, що покупець за угодою, котра укладається комісіонером, повинний усю суму виторгу переводити на рахунок не комісіонера, а комітента. Це дозволить комітентові захищати свої інтереси в разі зазнавання збитку від контракту.

Консигнація — це доручення однією стороною (консигнантом) іншій (консигнаторові) продати від свого імені, але за рахунок консигнанта товари зі складу, що знаходяться за кордоном (рис 2.6). Консигнатори — різновид посередників-комісіонерів, тому всі положення розглянуто для консигнаційних угод, однак з урахуванням окремих особливостей, а саме:

— консигнаційні угоди укладаються тільки на реалізацію товарів;

— у консигнаційній угоді визначається термін консигнації, протягом якого має бути реалізована партія товарів на встановлену суму (наприклад, холодильники на суму 300 тис. дол., термін консигнації 1 рік);

— платежі за реалізовані на ринку товари переводяться консигнатором консигнантові після одержання виторгу від покупців за календарними періодами (наприклад, раз на місяць, на квартал);

— ця угода зобов'язує консигнатора застрахувати товар, що зберігається на складі;

— консигнаційна угода уточнює, який саме спосіб консигнації приймають сторони: безповоротну, частково поворотну чи поворотну.

Безповоротна консигнація передбачає, що якщо певна частина товарів, обумовлених консигнаційною угодою, не буде реалізована консигнатором, то він зобов'язаний їх купити в консигнанта. Але на такі умови угод консигнатори, як правило, погоджуються дуже рідко.

Рис. 2.6. Схема консигнаційних операцій