Розділ 4. МАКРООРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

2) недостатня професійна підготовка в оптовій торгівлі;

3) забезпечення власними відділеннями збуту більш раціональних і швидких сервісних послуг для клієнтів;

4) доцільність для великих підприємств прямих контактів з клієнтами;

5) забезпечення та збереження якості товарів;

6) унікальність товарів;

7) гнучкіші умови при переговорах про ціни;

8) регіонально обмежена сфера збуту.

При відомих відмінностях у побудові торгово-посередницьких структур в окремих зарубіжних країнах мають місце і загальні особливості, які полягають у такому:

1. Зростання кількості видів посередницьких організацій, поєднання ними різних функцій, універсалізація і спеціалізація.

2. Зростання ролі торгово-посередницьких структур у забезпеченні постачальників і споживачів логістичними послугами зі складської переробки продукції; розукрупнення, сортування та пакування партій продукції.

3. Підвищення ролі закупівельно-збутових служб виробничих споживачів і виробників та поступове згладжування відмінностей у призначенні комерційних підрозділів промислових фірм і незалежних посередницьких організацій, а також посилення їх взаємодії відповідно до інтересів виробників і споживачів. Так, наприклад, японські фірми, що виготовляють автомобілі, стали розвивати регіональну мережу посередників (дистриб’юторів) у складі своїх збутових компаній і філіалів. У США паралельно із збутовими філіалами промислових фірм стала формуватися мережа незалежних підприємств-дистриб’юторів.

4. Розвиток інтеграційних форм функціонування посередницьких структур, які утворюються на договірній або акціонерній основі, що мають короткочасний або тривалий характер і охоплюють окремі або більшість послуг, що надаються посередницькими організаціями. Так, у Швеції утворена єдина багатогалузева спілка оптовиків »Шведська торгівля».

5. Участь в оптово-посередницькій діяльності посередників і промислових фірм державних органів управління, що виражається у використанні фінансово-кредитних важелів, у централізації координаційних функцій через державні центри й укладенні державних контрактів, пов’язаних з виконанням цільових програм. Розробка таких програм, організація їх реалізації й освоєння ринків збуту покладаються на господарські стратегічні центри, які стали створюватися в США, Японії за останні 15-20 років. Широка мережа державних організацій, що займаються питаннями оптової торгівлі, існує у Франції, зокрема, Генеральна дирекція внутрішньої торгівлі Міністерства промисловості і торгівлі.

Контрольні питання

1. Розкрийте етапи трансформації категорії »оптова торгівля».

2. В чому полягає суть оптової торгівлі? Охарактеризуйте роль і значення оптової торгівлі в ринковій економіці.

3. Вкажіть об’єктивну необхідність оптової торгівлі й обґрунтуйте причини її розвитку.

4. Перерахуйте функції оптової торгівлі.

5. Назвіть організаційні форми оптової торгівлі.

6. Вкажіть переваги і недоліки прямої форми оптової реалізації товарів.