Розділ 4. МАКРООРГАНІЗАЦІЯ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

• комерційно-посередницькі фірми;

• комерційно-посередницькі компанії;

• дистриб’ютори.

Оптові організації виступають у ролі сполучної ланки між виробником і численними споживачами, допомагають підприємствам-виробникам проникати на нові ринки збуту. Оптові організації займаються реалізацією стандартних видів промислової продукції, що не вимагає технічного обслуговування. Більшість великих оптових фірм видають власні каталоги, мають власні демонстраційні зали. Оптові організації продають товари в основному підприємствам роздрібної торгівлі, а посередницькі - конкретним покупцям. Дистриб’ютори товарів виробничо-технічного призначення продають товари, переважно, підприємствам-споживачам. (

4.2. Основні види оптових посередників

Серед маркетингових посередників провідне місце на товарному ринку займають оптові посередники. Основні типи оптових посередників - це дистриб’ютори, збутові агенти, комісіонери, товарні брокери, консигнатори, повірені, дилери, незалежні оптовики-купці та ін.

У товарному забезпеченні суб’єктів ринку помітну роль відіграють дистриб’ютори (від англ. distributor - розподільник), що займаються розпродажем товарів.

Дистриб’ютор отримує виняткове право на закупівлю, зберігання, продаж, визначення переліку товарів і послуг на конкретному ринку.

Дистриб’юторські фірми - це незалежні відносно великі комерційно-посередницькі організації, що мають у своєму розпорядженні свої або орендовані складські площі, які здійснюють збут товарів на основі оптових закупівель за свій рахунок товарної продукції безпосередньо у виробників, завезення її на склад, організацію зберігання та відвантаження (відпуск) покупцям.

Дистриб’юторська фірма тісно пов’язана з товаровиробником, але не є його дочірньою організацією, хоч і розділяє з ним певний комерційний ризик. Можливий варіант існування генеральної дистриб’юторської фірми, яка організує збут товару через власну низову дистриб’юторську мережу. Суб’єкти товарного ринку нерідко використовують дистриб’юторські фірми для активного просування на ринки збуту своєї продукції, особливо в інші регіони.

Дистриб’ютори умовно поділяються на дві групи:

1) дистриб’ютори »регулярного типу» - здійснюють повний набір послуг як комерційно-посередницького, так і виробничого характеру;

2) дистриб’ютори »нерегулярного типу» - здійснюють обмежений перелік комерційно-посередницьких послуг. Такі дистриб’ютори в основному працюють з дрібними і середніми торговцями, підприємствами побутового обслуговування, населенням, що купує товари у невеликих обсягах.

Дистриб’юторські фірми поширюють товарну продукцію двома способами:

1) методом прямого продажу;

2) методом багаторівневого (мережевого) маркетингу. У цьому випадку дистриб’ютор повинен бути не тільки продавцем, але і виступати в ролі психолога, консультанта, організатора та наставника.

Дистриб’юторська фірма, що здійснює свою діяльність на основі виключного розподілу товарів виробника в певній ринковій зоні, називається ексклюзивним (генеральним) дистриб’ютором.

З точки зору економічної ефективності для дистриб’юторів характерний високий рівень спеціалізації, що дозволяє створювати і раціонально використовувати відповідні засоби для зберігання і перевезення товарної продукції.

Залежно від характеру товарної спеціалізації виділяють:

1) багатотоварних дистриб’юторів - таких, що не мають строго певної спеціалізації і реалізують багатопрофільну продукцію;