Розділ 7. ЛОГІСТИКА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

7.1. Чинники розвитку міжнародного туризму

Туризм увійшов у повсякденне життя сотень мільйонів людей, став невід'ємною частиною сучасного способу життя. За винятково високі темпи його часто називають феноменом другої половини XX - початку XXI ст. У 2006 р. Світова туристична організація (СТО) зареєструвала майже 1 млрд міжнародних туристичних прибуттів, що в 40 раз більше, ніж у 1950 р. У багатьох країнах міжнародний туризм перетворився на одну з провідних галузей економіки та надійне джерело поповнення бюджету. Іноземний туризм як високоефективна основа валютних доходів і найвигідніша форма експорту послуг дає змогу вирішувати багато соціально-економічних проблем у країнах, які активно розвивають цю галузь (рис. 7.1). Частка доходів від загальної світової торгівлі туристичними послугами становить близько 7 %. При цьому в абсолютному вираженні вони поступаються тільки доходам від торгівлі на світовому ринку нафтою і нафтопродуктами й автоекспорту, майже вдвічі перевищуючи доходи від торгівлі металовиробами, майже втричі - від торгівлі теле- і радіоапаратурою, понад втричі - від торгівлі зерном і газом. За міжнародними даними доходи від іноземного туризму за період з 1998 до 2008 р. мають подвоїтися.

На лондонській туристичній біржі зареєстровано майже 5 тис. фірм. Практика свідчить, що зростання ролі міжнародного туризму - відображення розширення зовнішньоекономічних зв'язків у світовій системі. Це стосується й України, де розвиток іноземного туризму набирає все більших темпів.

Отже, на початку XXI ст. міжнародний туризм набув всесвітнього характеру. В результаті утворився світовий ринок туризму, в якому беруть участь всі країни світу. В середньому 65 % міжнародних туристичних поїздок здійснюють у країни Європи, 20 - в Америку, 15 % - в інші регіони.

Головні чинники, що впливають на розвиток виїзного туризму в розвинених країнах, - економічні та соціальні, насамперед, збільшення особистих доходів громадян (потенційних туристів) вище меж, що є достатніми для задоволення необхідних потреб. До суб'єктивних причин належать діяльність державних органів, що регулюють порядок в'їзду/виїзду та перебування на її території іноземних громадян. Розвиток іноземного туризму в країні, що переважно приймає туристів, зумовлений бажанням збільшити приплив іноземної валюти та створити нові робочі місця. Багато країн шляхом розвитку міжнародного туризму намагаються вирішити проблеми платіжного балансу. За даними СТО, частка туризму становить 10,1 % у валовій світовій продукції та 10,5 % робочих місць. Унаслідок витрат іноземних туристів у країні перебування збільшуються доходи фірм, зайнятих в туристичному бізнесі (прямий ефект); також підвищується попит з боку туристичного сектору економіки на товари і послуги постачальників, що спричинює зростання доходу в усіх секторах економіки (побічний ефект); збільшуються доходи населення, безпосередньо або опосередковано пов'язаного з туристичним бізнесом, що зумовлює зростання споживчого попиту (вимушений ефект). Разом побічний і вимушений ефекти утворюють вторинний ефект. Такі причини зумовлюють значне збільшення ролі міжнародного туризму, на який нині припадає 30 % світової торгівлі послугами, 7 - світових інвестицій, кожне 10-те робоче місце у світі, 11 - споживчих витрат, 5 % - податкових надходжень. Темпи розвитку міжнародного туризму подано в табл. 7.1.

Висока ефективність міжнародного туристичного бізнесу забезпечується за допомогою (рис. 7.2):

1) створення значної кількості нових робочих місць для економічно активного населення;

2) формування в нових районах мережі об'єктів туристичної інфраструктури, що забезпечує потреби туристів у різноманітних платних і безоплатних послугах;

3) зміцнення політичних і економічних зв'язків держав - членів Світового Співтовариства на нових позиціях, в основу яких закладено принципи ООН та загальносвітові цінності.

Таблиця 7.1. Темпи розвитку міжнародного туризму

До чинників розвитку міжнародного туристичного бізнесу належать: політичні, економічні, соціально-демографічні, культурні, науково-технічний прогрес. Значення політичних чинників зумовлюється, насамперед, тим, що необхідною умовою здійснення туристичного бізнесу є стабільна політична ситуація. Також важливе значення мають:

- тип міжнародних відносин з іншими державами;

- стан торговельного і платіжного балансів країни та її партнерів;

- міжнародне становище у світі та регіоні. Економічні чинники пов'язані зі збільшенням доходів населення, що дає змогу спрямувати більше коштів на подорожі.

Рис. 7.2. Вплив міжнародного туризму па соціально-економічний розвиток країни та її регіонів

Попит на туристичні послуги мають в основному представники середнього класу (40-60 % у західноєвропейських країнах) та з високими доходами (попит на тури до екзотичних країн та висококомфортний відпочинок). За показниками витрат на туристичні послуги країни світу поділяють на три групи (табл. 7.2).

На розвиток туризму істотний вплив мають зовнішньоекономічна діяльність держав, процеси інтеграції та глобалізації, адже це сприяє зростанню ділової активності населення, отже, появі різноманітних нових видів ділового туризму. Водночас, стримувальний вплив на міжнародний туризм здійснюють процес вирішення питання щодо загострення митних формальностей, фінансова нестабільність у країні (інфляція, стагнація), економічні страйки.

Таблиця 7.2. Середньорічні витрати на туризм у розрахунку за одного мешканця, дол. США

Соціально-демографічні чинники впливають на розвиток туризму, насамперед, шляхом збільшення властиві чисельності населення, особливо міського. Для "міського" стилю життя характеризується такі ознаки, як стрес, напруженість, неможливість постійно перебувати на природі, анонімність, брак зв'язків між людьми. Сучасне суспільство характеризується зростанням інтенсивності праці під час зменшення обсягу робочого часу та збільшення вільного. Зі збільшенням вільного часу виявляються дві тенденції, суттєві для туристичного бізнесу: 1) поділ відпустки на частини; 2) зростання кількості нетривалих поїздок. Крім того, важливою соціальною ознакою сучасного суспільства є його старіння (відповідно СТО пропонує розвивати так званий туризм третього віку, який нині охоплює 0,6 млрд туристів), а також більш пізні шлюби, зростання показника кількості одинаків, жінок, які працюють, бездітних пар, відкладення народження дитини. Туристичні організації мають реагувати на ці особливості. Наприклад, у готелі "Нью-Отані" в Токіо виділено окремий спеціальний поверх для обслуговування жінок, а в Росії в 2007 р. запровадили окремі вагони (купе) для жінок.