Розділ 7. ЛОГІСТИКА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

Культурні фактори розвитку міжнародного туризму виявляються шляхом задоволення культурних, освітніх та естетичних потреб, що сприяє розвитку прагнення у людей до пізнання, дослідження життя, традицій, культури, історії інших країн і народів. Прихильність до певного виду організації відпочинку та задоволення власних культурних потреб свідчать про суттєві відмінності маж країнами. Так, значна частина мешканців Великої Британії, Бельгії, Німеччини (35-45 %) надають перевагу відпочинку біля теплого моря; а японцям, іспанцям, французам (30-50 %) подобається відпочинок у містах; італійцям, французам (33-45 % ) подорожі; бельгійці, німці, голландці (10-17 %) переважно відпочивають у передмісті.

Чинник науково-технічного прогресу в туризмі виявляється: у появі нових прогресивних видів туризму, що передбачають зменшення часу в дорозі та збільшення кількості туристів на далекі подорожі; широкому застосуванні в туристичному бізнесі комп'ютерних технологій, глобальних мереж бронювання готелів, авіарейсів, що дає змогу сформувати турпродукт для клієнта за короткий проміжок часу з урахуванням різних тарифів та пільг для постійних клієнтів. Подальший розвиток туризму передбачає будівництво нових та реконструкцію діючих об'єктів туризму з урахуванням останніх досягнень науки і техніки; підвищення культури та поліпшення якості обслуговування на основі індустріалізації, технологізації та комп'ютеризації туристичного бізнесу; раціональне використання матеріальних ресурсів; застосування сучасних технологій обслуговування туристів. Розвиток міжнародного туризму істотно залежить від поінформованості туристів про можливі місця відпочинку та подорожі. За допомогою засобів масової інформації та їх можливостей туристичні організації пропагують як туризм в цілому, такі окремі туристичні продукти та послуги.

Отже, весь комплекс чинників, що впливають на розвиток міжнародного туристичного бізнесу, поділяють на дві групи:

1) фактори, що діють незалежно від діяльності організацій індустрії туризму (політичні, економічні, соціально-демографічні, культурні);

2) чинники, що сприяють розвитку туризму. їх активно застосовують туристичні організації у своїй діяльності (спорудження нових об'єктів туризму, підвищення кваліфікації персоналу, технічне вдосконалення матеріальної бази, раціональне використання матеріальних ресурсів, об'єктів, маршрутів тощо).

Передбачають, що у найближчі 50 років туризм залишиться найбільшим джерелом створення нових робочих місць у низці регіонів світу. Прогнозують подальшу диференціацію пропозицій туристичного продукту з метою ширшого охоплення споживачів з різноманітними можливостями і потребами. Продовжиться процес концентрації капіталів, формування великих міжнародних компаній і корпорацій; збережеться тенденція інтеграційних процесів в індустрії туризму; збільшиться гуманітарне значення міжнародного туризму, який є засобом поліпшення якості життя народів, чинником зміцнення миру та міжнародного взаємопорозуміння на Землі. За значущістю в житті населення, за впливом на національну економіку, роллю в зближенні людей різних етносів, соціальних груп і культур міжнародний туризм фактично займає одне з головних місць серед суспільно-економічних факторів світового розвитку. За прогнозами СТО, XXI ст. буде століттям туризму.

7.2. Туристопотоки за макрорегіонами світу

Міжнародний туристичний ринок почав розвиватися з 1950-х років (див. табл. 7.3). Цьому значно сприяли такі чинники:

- державна підтримка туристичної галузі (податкові пільги, спрощення прикордонно-митного режиму, створення сприятливих умов для інвестицій, збільшення бюджетних асигнувань на розвиток туристичної інфраструктури, реклама на закордонних ринках, підготовка кадрів);

- зростання суспільної заможності та доходів населення (нині у світі в середньому виділяється 12-19 % на подорожі й туризм);

- скорочення тривалості робочого періоду з одночасним підвищенням інтенсивності праці;

- урбанізація (концентрація населення в містах, неможливість постійно перебувати на природі);

- нові пріоритети в системі духовних цінностей суспільства (споживання матеріальних благ замінюють духовні цінності, зокрема збільшуються потреби в подорожах);

- зміна престижних пріоритетів (на сьогодні престижні не тільки дорогі машини, квартири, одяг, а й закордонні подорожі).

Однак поряд із позитивними факторами за останні півстоліття на туризм негативний вплив мала низка різних чинників, серед яких природні катастрофи, соціальні потрясіння, війни, економічні кризи, терористичні акти. Незважаючи на це, з 1950 р. (початок регулярного обліку туристичних потоків) не спостерігалося жодного значного спаду темпів зростання міжнародного туризму, який за період останніх 15 років щороку збільшувався на понад 4 %. У 2000 р. відбувся туристичний бум (зростання 7%), у 2001 р. - деякий спад, що пов'язано, зокрема, з терактом 11 вересня, проте у 2002 р. було зафіксовано 703 млн туристських прибуттів, тобто на 16 млн більше, ніж у 2000 р., та на 19 млн - у 2001 р. У 2003 р. знову простежувався незначний спад, зате у 2004-2006 рр. - зростання, незважаючи па такі негативні явища, як тайфун в Індійському океані, теракти в Лондоні, Шарм-ель-Шейху (Єгипет), на курортах Туреччини.

Для сучасного міжнародного туризму характерна значна просторова нерівномірність. У загальному вигляді вона відображає різні соціально-економічні рівні країн світу: на розвинені країни припадає 57 % туристських прибуттів, на країни, що розвиваються, - 30 %, на країни транзитивної економіки - 13 %. Враховуючи подібну регіональну структуру туристських прибуттів і доходів, визначають шість туристичних макрорівнів світу:

1) Європейський, до складу якого входять країни Західної, Північної, Південної, Центральної та Східної Європи, також держави Східного Середземномор'я - Ізраїль, Кіпр, Туреччина);

2) Американський, що охоплює країни Північної, Південної, Центральної Америки, острівні держави І території Карибського басейну;

3) Азійсько-Тихоокеанський, до котрого належать країни Східної та Південно-Східної Азії, Австралія та Океанія;

4) Африканський, що включає країни Африки, крім Єгипту та Лівії;