Розділ 7. ЛОГІСТИКА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

5) Близькосхідний, до складу якого входять країни Західної та Південно-Західної Азії, Єгипет і Лівія;

6) Південноазійський, що охоплює країни Південної Азії.

Для всіх макрорегіонів властива поступова динаміка розвитку, але неоднакові темпи. Ще у 1970-х роках у світі вирізняли два великі туристичні регіони - Європу та Північну Америку, котрі приймали 94 % усіх міжнародних туристів, а в 1990-х роках до них приєднався третій регіон, Азійсько-Тихоокеанський, де спостерігалися найвищі темпи зростання. У 2005 р. на ці три регіони припадало понад 93 % світових туристських прибуттів (у тому числі Європа - 58 %, Америка - 17, Азійсько-Тихоокеанський регіон - більше 18) та 95 % усіх грошових надходжень від туризму (див. рис. 7.3).

Головним туристичним макрорегіоном світу продовжує залишатися Європа, незважаючи на деяке зменшення її частки. Це пояснюється: надзвичайно різноманітними туристичними ресурсами (природні, культурно-історичні, рекреаційні); сприятливими для туризму соціально-економічними та інфраструктурними чинниками (високий рівень життя, урбанізація, розвинутий транспорт). Дуже важливим є фактор географічного положення, насамперед сусідство більшості країн. Одна з найважливіших ознак регіону - переважання внутрішньорегіонального обміну туристських потоків (37 % іноземних туристів, які подорожують Європою, - це громадяни європейських держав). Однак Європа за 2000-2005 рр. досягла лише помірних темпів зростання (+2%), відчуваючи наслідки скорочення далеких поїздок та недостатньої кон'юнктури на її основних внутрішньорегіональних генеруючих ринках. Усі європейські субрегіони мають позитивні результати. Лідером є Південно-Середземноморська Європа (Іспанія, Італія, Греція), частка якої становить понад 20% світового

Рис. 7.3. Зрушення в регіональній структурі міжнародних туристичних прибуттів

ринку. Західна Європа відстає лише на піввідсотка, однак темпи зростання туристських прибутків тут нижчі середньосвітового показника (1,8 %). У Центральній та Східній Європі такі темпи значно вищі (+3,9 %).

Другу позицію нині посідає Азійсько-Тихоокеанський регіон, який, починаючи з 2002 р., випереджає Американський. Динаміка туристських потоків в Європі та Америці за останні 50 років подібна до середньосвітової (6,6 та 5,9 % у рік), тоді як "молоді" туристичні регіони Азійсько-Тихоокеанський, Близькосхідний та Африканський розвиваються значно швидше. В окремі роки темпи зростання туристських прибуттів у них виражалися двозначними цифрами (тобто понад 10 %). Водночас вони менш стійкі щодо впливу негативних політичних та економічних чинників. Періоди прискореного розвитку туризму змінюються на стагнацію і спад. За останнє десятиріччя найдинамічнішим був Азійсько-Тихоокеанський регіон, де середні темпи зростання в 10 разів випереджали середньосвітові. Нині цей туристичний регіон характеризується не тільки унікальними рекреаційними ресурсами та екзотикою, а й найвищим рівнем сервісу, за менших витрат і цін, ніж в Європі та Америці. Чисельність міжнародних туристів з 1970 р. збільшилась тут у 17 разів, а доходи - у 75. При цьому, як в Європі, переважає внутрішньорегіональний туризм (80 % ). У 2003-2005 рр. у регіоні спостерігається 130 млн міжнародних туристських прибуттів (+8 % річних). Лідером є Північ-но-Східна Азія (+12 %), потім - Південно-Східна Азія (+4 %) та Південна Азія (+2 %). Отже, справджується прогноз СТО, яка декілька років тому заявила, що Китай (із Гонконгом та Макао) перетвориться на туристичну наддержаву. Справді, за 2003-2005 рр. Китай увійшов до числа п'яти провідних держав світу за показником туристичних прибуттів і доходів (після Франції, Іспанії, США, Італії). Також темпи вищі, ніж середні, спостерігаються в Ірані, Мальдивах, Шрі-Ланці, а в Індії- 7%.

Деяке зменшення частки американського макрорегіону в міжнародному прибутті та доходах від туризму пояснюється не втратою його привабливості, а швидшими темпами розвитку туристичного бізнесу в деяких інших макрорегіонах. Окрім

того, негативно вплинули теракти у вересні 2001 р. в США, тому за 2001-2003 рр. було зафіксовано скорочення туристичного потоку (-3 %). При цьому Північна Америка була єдиним субрегіоном, де спостерігалося зменшення туристських прибуттів, у той час як у Карибському субрегіоні та в Південній Америці у 2003 р. зростання становило відповідно +8 та +2 %. Загалом в американському макрорегіоні теж переважає внутрішньорегіональний туризм (75 % прибуттів), а головними центрами тяжіння туристів є, насамперед, США, а також Канада, Мексика. Незважаючи на скорочення обсягів міжнародного туризму в цьому субрегіоні, на Північну Америку і на сьогодні припадає значна частка світового туристичного ринку- 12% (у 1995 р. - 14,6%).

Поступово збільшується чисельність туристів в Африці, яка перетворюється з континенту елітного, коштовного туризму на місце найдешевшого відпочинку у світі. За умови підвищення рівня сервісу потоки туристів на цей континент значно зростуть. Річний обсяг туристських прибуттів нині становить майже 30 млн (4 % світового показника) за темпів збільшення +4 % у рік. Негативний вплив на туризм в регіоні справили теракти в Тунісі, Кенії. Тому спостерігається деякий спад у Північній Африці (-4 %), у той час як показник Тропічної Африки--г9 %.

Близький Схід та Південна Азія належать до регіонів з недостатньо розвинутою туристичною інфраструктурою. Але близькість європейських країн - головних постачальників туристів, релігійні реліквії основних конфесій світу, чисте Середземне море, значна тривалість туристичного сезону створюють сприятливі передумови для активнішого освоєння туристичного потенціалу регіону. У 2003 р. зростання міжнародних прибуттів на Близькій Схід становило +10 %, при цьому особливо швидко збільшувалась кількість внутрішньорегіональних подорожей.

Стосовно міжрегіональних подорожей, то тут лідирують туристські потоки між Америкою та Європою. До інших популярних напрямків належать такі: з Європи - в Азійсько-Тихоокеанський регіон, на Близькій Схід і в Африку; з Азійсько-тихоокеанського - в Америку й Європу. У переліку найбільш відвідуваних країн визначають Францію (лідер протягом останніх 20 років), 77 млн туристів у рік, 11 % світової кількості відвідувань. Друге місце посідає Іспанія (51 млн), третє - США (45 млн, до 2002 р. були на другому місці), четверте - Італія (40 млн), п'яте - Китай (37 млн). Найвищі темпи в'їзного туризму зафіксовано в Туреччині (+20 % у рік).

Країни-лідери за кількістю туристів, які виїжджають, - Німеччина, США, Велика Британія, Японія, Італія, Франція. При цьому кількість зарубіжних поїздок німців збільшується на 5 % щорічно. За прогнозами СТО, цей показник до 2020р. зросте у 2 рази і німці становитимуть 10 % кількості туристів у світі. Високі темпи виїзного туризму спостерігаються в Японії, передбачають, що жителі цієї країни у 2020 р. займуть друге місце після німців щодо кількості зарубіжних подорожей.

7.3. Фінансові потоки в міжнародному туризмі

Регіональний розподіл надходжень під міжнародного туризму в основному збігається з географією туристських прибуттів. Протягом останніх 50 років найприбутковішим туристичним регіоном є Європа, потім Америка (їх частки відповідно становлять 49 і 29 %) (див. табл. 7.4). Однак частка Європи у загальносвітових обсягах надходжень від туризму поступово зменшується, що пояснюється швидким розвитком ринку нетривалих поїздок з відносно меншими середніми витратами на одну особу. Із середини 1990-х років спостерігається значне збільшення частки Азійсько-Тихоокеанського регіону (ATP), що характеризується найвищими річними темпами зростання доходів (18,5). Частка Америки в туристських надходженнях підвищена у зв'язку з активною туристичною політикою уряду США та інтенсивним внутрішнім регіональним обміном туристів між США, Канадою і Мексикою. Увагу слід звернути на низьку частку Африки (2,2 %), особливо порівняно з часткою у прибутті туристів (4 %). Це пов'язано із загальною економічною стагнацією регіону та переведенням за кордон значної частини своїх доходів міжнародними готельними корпораціями і туристичними агенціями, які працюють на африканському ринку.

Таблиця 7.4. Регіональний розподіл міжнародних туристичних надходжень

Список 15 найбільш дохідних туристичних дестинацій охоплюють США (100 млрд дол. США) з великим відривом від Іспанії на другому місці (50 млрд дол. США). Понад 20 % грошових доходів від туризму отримують три країни - США, Іспанія, Франція. Значного успіху досягнув Китай, який із 25-го місця у 1990 р. нині зайняв 5-те (табл. 7.5).

Надходження з одного прибуття становили в середньому 670 євро (750 дол. США)у 2001 р. За цим показником лідирував Американський регіон (1010 дол. США), потім - Південна Азія і АТР (720 дол. США). Виявили, що дохідність туризму в Європі в 2 рази нижча, ніж в Америці (580 дол. США). Мінімальний дохід від туриста отримують в Африці (410 дол. США).

За дохідністю туристичних напрямків (дестинацій) перше місце посідають країни Північної Європи (Данія - 2,3 тис. дол. США на одного туриста, Фінляндія - 2,1). США перебувають на 19-й позиції серед країн світу, а Італія, Іспанія не увійшли у список 50. При цьому прибуток від одного туриста збільшується швидше, ніж чисельність туристів та кількість прибуттів (кожен клієнт нині приносить турфірмі дохід у 7,5 раза більше, ніж 40 років тому).

Майже 60 % міжнародних туристичних витрат припадає на Європу, 25 - на Америку, 14 % - на АТР. У списку 15 країн