Розділ 12. МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ КОРИДОРИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ)

4) спорудження 38 європлатформ, тобто сучасних потужних логістичних центрів, котрі швидко перероблятимуть тисячі тонн різноманітних вантажів (у тому числі у Неаполі, Ліворно, Турині - в Італії; Марселі, Бордо, Страсбурі - у Франції; Гамбурзі, Бремені - в Німеччині; Манчестері, Глазго - у Великій Британії; Барселоні, Мадриді, Севільї, Бургосі - в Іспанії та ін.);

5) реалізація регіональних проектів L0CEU та TEDIM1.

Таблиця 12.2. Швидкісні залізничні лінії, що будуються в ЄС

Програма TINA прийнята у 1995 р. Вона передбачає участь країн-учасниць у будівництві Пан'європейських (Критських) транспортних коридорів; створення мережі євротерміналів (на зразок європлатформ) у цих країнах. Нині євротермінали активно споруджуються у Польщі (біля Варшави, Катовіце, Вроцлава тощо), Чехії ("відкриті логістичні центри" біля Праги, Брно, Градец-Кралове, Пардубіце, Зліну, Ліберця), в Литві (евротермінал - у Каунасі, логістичний центр - у Клайпеді) тощо.

Програма TIRS (прийнята 1999 р.) була орієнтована на розвиток транспортно-логістичної інфраструктури країн Південно-східної Європи - кандидатів на вступ до ЄС у у 2007 р. (Болгарія, Румунія, Хорватія, Македонія, можливо Туреччина). За цією програмою також передбачався розвиток відповідних Пан'європейських коридорів і спорудження євротерміналів (біля Софії, Варни, Бухареста, Констанци, Загреба, Рієки тощо).

Згідно з програмою РЕС (ПЄК) визначено 10 "критських коридорів" (табл. 12.3), а також трансконтинентальні транспортні коридори - Євроазійський транспортний коридор (TRACERA), "Балтика - Чорне море", "Європа - Азія" та Чорноморське транспортне кільце (ЧТК). До програми створення Пан'європейських транспортних зон (РЕТгА) належать чотири проекти: Чорноморської, Середземноморської, Адріатично-Іонічної та Баренцевої євроарктичної зон. При цьому Чорноморській транспортній зоні (або Black Sea РЕТгА ), в якій перебуває Україна, належить особливе значення в системі Єврологістики, як важливій сполучній ланці: 1) між самими чорноморськими країнами (через ЧТК); 2) через ЄС і країни Східної Європи (через систему ПЄК); 3) між країнами Середземномор'я та Кавказу (через ТКТК "TRACECA"); 4) між Європою та Азією (через ТКТК "Європа-Азія" та 'TRACECA").

Курс на розвиток євроазійських транспортних коридорів (EAL-Euro-Asian Links), прийнятий на III Загальноєвропейській транспортній конференції у Гельсінкі, підтримали на Азійській транспортній конференції в японському місті Ніїгата (2002 р.), на якій ухвалили концепцію створення дев'яти мультимодальних транспортних коридорів у Центральній та Східній Азії. Така увага до розвитку BAL не випадкова і пояснюється тим, що нині цим напрямом проходять величезні обсяги міжнародної торгівлі (400 млрд дол. США в рік), причому за прогнозами експертів вони збільшаться на 40 % до 2010 р. Активізація участі України в процесах Єврологістики має спрямовуватися на те, щоб значна частина цього транзитного потоку товарів пройшла через транспортну систему нашої країни, що може принести додатково до бюджету України 7 млрд дол. СІЛА (7 % ВВП).

Запропонована автором регіональна формула Єврологістики, має такий вигляд:

де PEN - Pan European Network, Загальноєвропейська транспортно-логістична мережа, а також просторова "формула" Єв-

Таблиця 12.3. Характеристика Пан'європейських транспортних коридорів (ПЄК)

роазійської транспортно-логістичної системи (EATN), що формується:

У проектах єврологістики, як і в діяльності ЄКМТ, важливе місце належить Україні, що пов'язано з її надзвичайно вигідним транзитним положенням. Про це свідчить найвищий серед країн Європи транзитний рейтинг (3,75 балів - розрахунки британського інституту Rendell). Визначають такі напрями участі України в Європейській транспортно-логістичній інтеграції (рис. 12.3):

1) пан'європейські транспортні коридори ПЄК (англ. - РВС);

2) трансконтинентальні транспортні коридори (ТКТК) (англ. - TCTC);

3) пан'європейські транспортні зони;

4) міжнародні логістичні термінали (або центри) (МЛТ) (англ. - ILT).

Отже, можна запропонувати "формулу" участі України в європейській транспортно-логістичній інтеграції:

Розшифровка її така: через територію України проходять чотири ПЄК (№ 3, 5, 7, 9); чотири TKKT (ЕАТК "TRACEKA", "Європа - Азія", "Балтика - Чорне море", Чорноморське транспортне кільце); Україна належить до Чорноморської пан'європейської транспортної зони (Black Sea РЕТгА ), що виокремлена як пріоритетна в ЄС. На інтеграцію України в Європейську транспортно-логістичну систему, визначену як стратегічний напрям розвитку держави, зорієнтовані такі державні документи: "Програма створення і функціонування національної мережі МТК в Україні" (1998), "Комплексна програма утвердження України як транзитної держави у 2001- 2010 роках" (2001), "Концепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період і до 2020 року" (2001) "План дій Україна - Європейський Союз, Політика сусідства" (2005), а також "Програма формування

мережі логістичних центрів у системі міжнародних транспортних коридорів України", що нині розробляється. Згідно з цими документами визначили мету створення мережі ПЄК і ТКТК в Україні, що передбачає розробку територіальної схеми ПЄК та ТКТК в Україні та пропозиції стосовно мережі логістичних центрів (ЛЦ) у системі міжнародних транспортних коридорів України. За схемами пропонують збудувати 45 ЛЦ, але оскільки одразу всі центри спорудити неможливо, адже це пов'язано зі значними коштами й часом (наприклад, для створення ЛЦ "Ковель" за проектом потрібно 50 млн дол. США; ЛЦ "Рава-Руська" - 40,5 млн дол. США), то автор пропонує перелік першої черги ЛЦ в Україні - у восьми містах (або скоріше біля них): Києві, Ковелі, Львові, Одесі/Іллічівську, Донецьку, Сімферополі, Харкові, Рені (див. рис. 12.3). Раціональність цього підтверджується, наприклад, проектом логістичного вузла "Явір-центр" біля Львова, розробленого фірмою "Каменяр". Під час реалізації проектів єврологістики в Україні, насамперед, слід розвивати співробітництво з Польщею, Литвою, Туреччиною, Росією, Китаєм та іншими країнами.

Отже, концепція "Широкої Європи", тобто розширення єдиного європейського простору на схід, включаючи передусім Україну, передбачає невід'ємною частиною єврологістику, тобто створення єдиної Європейської транспортно-логістичної системи, яка через мережу міжнародних транспортних коридорів і логістичних центрів пов'язуватиметься з транспортно-логістичними системами Азії та інших континентів і частин світу, що нині формуються. Україна, маючи надзвичайно вигідне транзитне становище та розвинуту транспортно-логістичну інфраструктуру, повинна зайняти в цій системі чільне місце.