Розділ «МОДУЛЬ 1. ПОНЯТТЯ»

Наприклад:

Усі філологи вивчають логіку

Ми — студенти-філологи

Ми вивчаємо логіку.

Висновок ("Ми вивчаємо логіку") з необхідністю виводиться із засновків тому, що вони пов'язані спільним поняттям "філологи".

Таким же чином, тобто завдяки змістовному зв'язку суджень-засновків, можна отримати висновок із будь-яких інших за змістом суджень.

Отже, ми виділяємо дещо спільне в різних за змістом умовиводах: спосіб зв'язку між судженнями.

Розглянувши основні форми мислення - поняття, судження та умовивід, ми знайшли в них дещо спільне, що не залежить від предметного змісту думок, а саме: спосіб зв'язку елементів думки - ознак у понятті, понять у судженні й суджень в умовиводі. Зумовлений цими зв'язками зміст думок існує не сам по собі, а в певних логічних формах: поняттях, судженнях, умовиводах.

Логічна форма або форма мислення - це спосіб зв'язку елементів думки, її будова, завдяки якій зміст існує й відображає дійсність.

У реальному процесі мислення зміст та форма думки існують у нерозривній єдності. Нема такого змісту, який би був позбавлений форми, як і нема такої форми, яка була б беззмістовною. Але з метою спеціального аналізу ми абстрагуємося від предметного змісту думок і зосереджуємося на вивченні їх форми. Дослідження логічних форм поза їх конкретним змістом і є найважливішим завданням науки логіки.

Таким є загальне поняття логічної форми.

5. Поняття закону правильного мислення

Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування.

Думка е істинною, якщо вона відповідає дійсності. Думка, яка не відповідає дійсності, є хибною. Так, висловлювання про те, що за зимою наступає весна, а за весною - літо, є істинним, бо воно відповідає дійсності. Судження про те, що Сонце обертається навколо Землі, є хибним, бо воно суперечить дійсності.

Істинність думок за змістом - необхідна умова отримання істинних тверджень у ході розмірковування. Другою необхідною умовою є логічна правильність розмірковування. Якщо ці умови не виконуються, то хибний результат може бути отриманий навіть з істинних суджень.

Розглянемо приклад умовиводу:

Рух є вічним

Ходіння в університет є рухом Ходіння в університет є вічним.

Яка ж помилка допущена в цьому випадку, що призвела до хибного висновку з істинних засновків? Тут висновок лише на перший погляд є наслідком із змісту двох попередніх суджень. У судженнях-засновках поняття "рух" використано в двох різних смислах. У першому випадку мається на увазі філософська категорія руху як універсального способу буття матерії. А в другому - рух як переміщення фізичного тіла у просторі. Тут, таким чином, порушено вимоги логічного закону тотожності.

*Закон мислення - це необхідний, повторюваний та суттєвий зв'язок між думками в ході розмірковування.