Розділ «4. Недедуктивні умовиводи»

Наприклад, "У повітрі, де є кисень, свічка горить. У повітрі, де відсутній кисень, свічка гасне. Отже, наявність кисню є причиною горіння свічки".

Існує об'єднаний метод подібності і відмінності для знаходження причинних зв'язків. Його визначають таким чином:

"Якщо два або більше випадків, коли настає явище х подібні тільки за однієї умови К, у той час як два або більше випадків, коли дане явище х відсутнє, відрізняються від перших випадків тільки тим, що відсутня умова К, то К є причиною х".

Повернемося до прикладу з крадіжками на автобазі. Порівнюючи дні тижня, коли були скоєні крадіжки і коли ні, слідчий склав таку таблицю:

Порівнюючи рядки таблиці, слідчий переконується в тому, що крадіжки траплялися, коли працював N і не відбувалися, коли N не працював. Тому є підстава зробити висновок, що ймовірно N причетний до крадіжок.

Виявляти причину появи якогось явища можна не тільки по тому чи присутня вона, чи відсутня, а й по тому як залежить інтенсивність наслідку від інтенсивності причини.

У цьому випадку застосовують "метод супутник змін":

"Якщо із зміною умови К у тій же мірі змінюється деяке явище х, а решта явищ залишаються незмінними, то ймовірно, що К є причиною х".

Наприклад,

"За всіх однакових умовах збільшення сили струму в колі супроводжується збільшенням нагрівання провідника".

Цей метод має схему:

Поряд з названими методами застосовується ще один метод, а саме метод залишків:

"Якщо складні умови породжують складну дію і відомо, що частина умов викликає частину цієї дії, то залишкова частина умов викликає залишкову частину дії".

Прикладом, який ілюструє цей метод є факт відкриття планети Нептун. Спостерігаючи за величинами відхилення планети Уран від власної орбіти, вчені врахували відхилення величини а, в, с, які були викликані впливом планет А, В, С. Але Уран відхилявся ще на величину й. Тоді був зроблений висновок, що існує невідома планета Д, яка викликає це відхилення.

Цьому методові відповідає схема:

Не зважаючи на відому обмеженість індуктивних методів знаходження причинних зв'язків, як і індукції в цілому, вони мають вагоме значення. При вивченні більш простих предметів та явищ індуктивні висновки, як правило, більш достовірні і шляхи їх перевірки більш прості, при дослідженні більш складних предметів і явищ ці висновки менш достовірні, а шляхи їх перевірки більш складні.

6) Аналогія.

Як уже зазначалося в дедуктивних умовиводах ми переходимо від більш загального знання до менш загального, в індуктивних умовиводах здійснюється перехід від часткового знання до загального. Однак у практиці міркувань часто виникає необхідність переходу від одиничного до одиничного, від часткового до часткового, від загального до загального. Такі переходи можливі завдяки умовиводам за аналогією1 .

А н а л о г і я - це такий не дедуктивний умовивід, у якому судження про притаманність певної ознаки деякому об'єктові виводиться на основі подібності цього об'єкту з іншим об'єктом.

Можна навести ще таку дефініцію: "Аналогією називається такий умовивід, де від подібності двох предметів у деяких ознаках робиться висновок про схожість цих предметів у інших ознаках".