Розділ «4. Недедуктивні умовиводи»

вірним, правдоподібним. Ймовірний характер висновку популярної індукції визначається випадковим характером відбору досліджуваних предметів, відсутністю різноманітності серед досліджуваних предметів, і відсутністю гарантій від конрприкладу.

Випадковий характер вибору предметів, що належать до множини, яку досліджують, зумовлений тим, що предмети а1, а2, ... , а" цієї множини випадково володіють ознакою Р:

Хоча формально такий умовивід схожий на правильний, але його висновок хибний, оскільки відомо, що існують держави Європи в яких інша форма правління.

Популярна індукція не враховує також різноманітності досліджуваних предметів.

Але може виявитися, що опитувалися лише мешканці міста Києва, а опитування іногородніх може дати інший результат. Головним недоліком популярної індукції є відсутність гарантії від контрприкладу:

Для того, щоб підвищити надійність висновку у популярній індукції необхідно дотримуватися таких вимог:

а) збільшувати число досліджуваних випадків;

б) збільшувати різноманітність досліджуваних випадків;

в) враховувати характер зв'язку між досліджуваними предметами та їх ознаками.

Наступним видом неповної індукції є наукова індукція або метод знаходження причинних зв'язків1. Всього таких методів п'ять:

1) Метод єдиної подібності;

2) Метод єдтної відмінності;

3) З'єднаний метод подібності і відмінності;

4) Метод супутних змін;

5) Метод залишків.

Метод єдиної подібності базується на таких властивостях причинного зв'язку як передування, необхідність і все загальність. Суть цього методу полягає у виявленні серед умов досліджуваного явища, такої умови, яка постійно передує даному явищу. Сам метод єдиної подібності можна визначити так:

"Якщо яка-небудь умова К постійно передує появі явища х при зміні всіх інших умов, то ймовірно ця умова є причиною х".

Наприклад, "На автобазі 7. У, 10. У, 13. У трапилося три випадки крадіжок. Слідчий визначив коло осіб, які могли бути причетними до цього і застосував таку таблицю:

Слідчий робить висновок, що винуватцем скоріше всього є ТУ". Схема цього методу така:

Наступним методом є метод єдиної відмінності, який визначається так: "Якщо за наявності умови К настає досліджуване явище х, а за її відсутності явище не настає, то К є причиною появи явища х".