Розділ Х. Умовивід

Враховуючи характеристику правила висновку, наведеного вище, можна сказати, що систематичний огляд правил висновку логіки суджень сприятиме розгляду всіх можливих міркувань у цій логіці. Тому розглядаючи те чи інше правило висновку логіки суджень, мають на увазі, що тут йдеться про конкретні міркування, які репрезентуються цим правилом.

Правила висновку логіки висловлювань поділяються на:

- основні та

- похідні.

У свою чергу основні та похідні правила поділяються на:

- прямі та

- непрямі.

О с н о в н и м и називаються правила, які змістовно очевидні і дозволяють відрізнити правильно побудовані міркування від неправильно побудованих міркувань.

П о х і д н и м и називаються правила, які виводяться із основних і сприяють скороченню процесу висновку.

П р я м и м и називаються правила, які вказують на безпосереднє виведення висновку із засновків.

Н е п р я м и м и називаються правила, які дають можливість стверджувати правомірність деяких висновків на основі визнання правомірності інших висновків.

Систему правил висновку логіки суджень можна записати за допомогою такої схеми:

Розгляд правил висновку логіки суджень розпочнемо з основних прямих правил.

Правило введення кон'юнкції (ВК):

Правило введення диз'юнкції (ВД):

Треба враховувати різницю смислів сполучника "або": і) сполучно-розділове "або"; і) суворо розділове "або".

Нехтування цією різницею при вживанні диз'юнкції призводить до логічної помилки. Наприклад,

Якщо приєднати висновок до засновків через імплікацію, то у результаті не отримаємо тотожно-істинної формули, а отже, висновок не відповідає визначенню правильного дедуктивного умовиводу.

У тих випадках, коли неможливо вирішити, в якому смислі вживається сполучник "або", треба посилатися на смисл сполучника "або" у сполучно-розділовому розумінні.

Розглянемо другий приклад.