Розділ VIII. Поняття

П о д і л о м понять називають логічну операцію, за допомогою якої розкривають обсяг поняття. Іншими словами, здійснити поділ поняття означає встановити, із обсягів яких понять складається обсяг поняття, що підлягає поділу. В обсязі поняття, по-перше, можна виділити обсяги видових понять, що до нього входять. Наприклад, видами покарання є штраф, конфіскація майна, арешт, позбавлення волі на певний строк і т.д. А, по-друге, в обсязі довільного поняття можна виділити лише два взаємовиключаючі поняття. Наприклад, "злочини бувають навмисні і ненавмисні", "студенти бувають відмінники і не відмінники", "науки бувають гуманітарні і негуманітарні" і т.д.

Структура операції поділу складається із:

1 )діленого поняття;

2) членів поділу;

3) підстави поділу.

Д і л е н и м називається поняття обсяг якого потрібно розкрити.

Ч л е н а м и поділу називають видові поняття, на які розбивають обсяг діленого поняття.

Пі д с т а в о ю поділу називають ознаку за якою виділяються члени поділу.

Наприклад, візьмемо поняття "студент" і здійснимо над ним операцію поділу поняття: студенти бувають денної форми навчання, заочної та вечірньої. Тут діленим є поняття "студент", членами поділу: студент заочної форми навчання, студент вечірньої форми навчання, студент денної форми навчання; підставою поділу є видова ознака - "форма навчання".

Розрізняють два види поділу понять:

а) поділ за видозмінюваною ознакою,

б) дихотомічний поділ.

Поділом за в и д о з м і н ю в а н о ю ознакою називають такий вид поділу за допомогою якого розбивають ділене поняття на види, на підставі специфічного прояву ознаки у різних видах діленого поняття. Наприклад, "науки бувають гуманітарні, природничі, технічні". Тут кожному із членів поділу специфікується ознака "предмет науки".

При аналізі логічної структури поняття неминуче виникає питання: які саме предмети є носіями ознак, що складають зміст поняття? І от коли мова йде про поділ понять за видозмінюваною ознакою, то виявляється, що кожному члену ділення притаманна певна родова ознака, яка в кожному із них своєрідно проявляється.

Тобто ця ознака специфікується стосовно кожного члена поділу. Це й визначає дану ознаку як видоутворюючу.

Наприклад, коли ми здійснюємо поділ поняття "злочин проти власності" і називаємо такі члени поділу: "крадіжка", "грабіж", "шахрайство" і т.д., то стосовно кожного з названих видових понять родова ознака "заволодіння чужим майном" чітко специфікується, а, саме: чи це таємне заволодіння, чи відкрите, чи шляхом омани і т.д.

Отже, поділ поняття, внаслідок якого знаходять його види, завжди здійснюється на основі конкретної родової ознаки, саме змінюваність якої веде до утворення нових видових понять.

Основою поділу може бути ознака, яка є суттєвою в певному відношенні і, саме головне, яка може видозмінюватися, проявлятися в різноманітних формах, або специфікуватися.

Наприклад, якщо нам потрібно знайти види поняття "службовий злочин", то така ознака, як "суспільно небезпечне діяння" не може бути підставою поділу. Оскільки стосовно таких видів службового злочину, як "зловживання владою або службовим становищем", "одержання хабара", "службова недбалість" і т.д. дана ознака не специфікується. Іншими словами, поділити поняття "службовий злочин" на види на підставі ознаки "суспільно небезпечне діяння" неможливо, так як їх не можна виділити серед множини службових злочинів.

Ілюстрацією даної ситуації є наступні приклади: не можна знайти види студентів на підставі родової ознаки "навчатися у вищому навчальному закладі"; також не можна встановити види автомобілів на підставі ознаки "бути транспортним засобом" і т.д.