Розділ VIII. Поняття

в цих прикладах у кожному конкретному поділі застосовують по дві підстави.

Схематично це виглядає так:

3. Члени поділу повинні виключати один одного. Це правило випливає із другого правила. Суть даного правила полягає в тому, що члени поділу повинні бути спів підпорядковані діленому поняттю і знаходитися у відношенні несумісності між собою. Іншими словами, кожен елемент обсягу діленого поняття буде входити в обсяг тільки одного члена поділу.

Наприклад, "мірою запобіжного заходу (А) є а) підписка про невиїзд, б) взяття на поруки та в) взяття під варту". На схемі це чітко видно:

У випадку, коли подія здійснюється одночасно за декількома підставами, члени поділу будуть перехрещуватися або частково співпадати.

Наприклад, "злочини бувають навмисними, середньої тяжкості і проти власності"; "книги бувають художні, цікаві і дорогі"; "студенти бувають відмінники, заочники та іногородні" і т.д. В усіх цих прикладах поділ здійснюється одночасно за трьома підставами.

Схемою цих прикладів буде наступна:

4. Поділ має бути безперервним. Іншими словами, члени поділу повинні бути одно порядковими, не можна, щоб до членів поділу зараховувалися поняття, які за обсягом безпосередньо не є видовими до діленого поняття.

При порушенні цього правила виникає логічна помилка, яка називається "стрибок у поділі". Суть цієї помилки полягає в тому, що в процесі поділу серед видових понять з'являються поняття, які фактично не є видовими до діленого поняття, а такими вони є для пропущеного члена поділу. Насправді відбувається розрив у послідовності поділу поняття.

На схемі цю ситуацію можна зобразити наступним чином:

Виходить, що в процесі поділу була розірвана послідовність у виявленні членів поділу. Замість того, щоб назвати одно порядкове поняття до перерахованих раніше - "злочини проти власності" - виписують поняття: "крадіжка", "розбій" і т.д., які є видовими до поняття "злочини проти власності".

Прикладами цієї помилки будуть наступні спроби поділу понять: "науки бувають природничі, технічні, юридичні, філологічні, політологічні"; "художні твори поділяються на поезію, романи, оповідання, нариси".

Логічну операцію поділ поняття треба відрізняти від процедур подібних до поділу понять.

Це такі процедури як класифікація і поділ цілого на частини.

К л а с и ф і к а ц і є ю називається систематизація предметів на основі угоди чи певних практичних міркувань, і на основі ознак, що випливають із природи систематизованих предметів.

Класифікацію, яка передбачає систематизацію предметів на основі угоди чи практичних міркувань, називають д о п о м і ж н о ю.

Наприклад, список групи студентів за алфавітом.

Класифікацію, у основі якої при систематизації предметів лежать ознаки, що випливають із природи цих предметів, називають природною. Прикладом, може бути "періодична таблиця хімічних елементів Д.Менделєєва". Тут за основу класифікації взята об'єктивна залежність між валентністю і вагою хімічних елементів. У цій класифікації кожний предмет має чітко визначене цією залежністю місце і поміняти місцями Н з Сl чи Ft з Fe неможливо.

Поділ цілого на частини полягає у мисленному розчленуванні цілого на частин.

Наприклад, "Рік складається з січня, лютого, березня тощо". Тут маємо не поділ поняття, а розчленування цілого на частини. Справа у тому, що будь-який член поділу має ознаку діленого поняття. Частина ж не є носієм ознаки цілого. Оскільки між частиною і цілим відсутній родовидовий зв'язок. Наприклад, побудуємо судження: "Січень є рік" - отримали хибне судження, як свідчення того, що будь-якій частині року (в даному випадку місяцю) не притаманна ознака цілого.