Розділ VIII. Поняття

На відміну від терму поняття як абстракція не називає, не іменує предмети, а узагальнює їх. В понятті окремі предмети мисляться як класи. Тобто у понятті предмети, індивіди відображаються як невизначені представники деякого класу предметів ("держава" - як якийсь невизначений елемент множини (класу) держав; "автомобіль" - не як легковий, вантажний, спортивний тощо, а як "автомобіль взагалі", як представник всіх різновидів автомобілів).

Припустимо, що є деяка множина предметів, або об'єктів думки (у нашому випадку об'єктів такої думки як поняття), які ми позначимо постійними термами (а, в, с... п):

Кожний з цих індивідів (а, в, с ... п) має різноманітні ознаки (наприклад, "Мати еліптичні орбіту", "Рухатися навколо Сонця", "Мати природний супутник" тощо). Візьмемо деяку спільну ознаку для

цих предметів "бути планетою". Ця ознака, як основа для узагальнення перерахованих предметів, є результатом відволікання, абстрагування від усіх індивідуальних, специфічних особливостей кожного з предметів в межах множини планет.

Отже, при утворенні поняття "планета" на основі ознаки "бути планетою" відбувається: а) абстрагування від усіх інших властивостей і б) ототожнення всіх індивідів (а, в, с, ...п) за загальною ознакою.

Відволікаючись, абстрагуючись від індивідуальних відмінностей, особливостей предметів при утворенні поняття ми не відкидаємо ці відмінності взагалі. Ми не враховуємо які ці відмінності, а визнаємо факт їхньої наявності. Іншими слова, при утворенні поняття відбувається ототожнююче-відрізняюче абстрагування (тоді, коли при утворенні терма - ототожнююче абстрагування). Значить, застосовуючи ототожнююче-розрізняюче абстрагування, ми отримуємо у якості об'єкта думки не окремий предмет, а їх клас, множину. Так у випадку поняття "Визвольна війна 1648-1654 рр." - це подія в якийсь невизначений час його розвитку. У випадку поняття "Київ" - сукупність епох, стадій Києва, тобто Київ в якийсь невизначений час його існування.

Отже, поняття є специфічний логічний спосіб відображення предметів як невизначених представників якихось класів.

3. Мовні засоби виразу поняття

Оскільки поняття є форма абстрактного мислення, то для нього, як для абстрактного мислення в цілому, характерна така ознака як зв'язок з мовою. Тобто, мовною формою понять в природній мові є слова і словосполучення.

Зв'язок поняття і мови полягає в тому, що будь-яке слово реалізується, втілюється у понятті, але не всяке слово чи словосполучення виражає поняття. Функція слів чи словосполучень полягає у "називанні" понять, але вони безпосередньо не співпадають з словесним виразом ознак, що фіксуються в понятті. Так, поняття про метал виражається словом "метал". Це слово не співпадає з мовним виразом ознак металу як хімічного елемента: "бути металом", "мати питому вагу", "мати вільні електрони на зовнішній орбіті", "мати ковкість", "мати блиск", "бути електропровідним".

З усіх перерахованих назв ознак ми беремо слово, яке називає ознаку "бути металом" і це слово (назва) вбирає в себе всі відомі на сьогодні науці і практиці ознаки, що притаманні металам. Тобто, за словом, яке виражає поняття стоїть усвідомлення загальних і специфічних ознак предмета, названого даним словом.

Оскільки слово - це знак, то воно володіє двома типами значень - денотацією і смислом. Денотацією слова є предмет, який воно називає, а смислом - інформація про цей предмет. Коли слово виражає поняття, то справедливо стверджувати, що смислом слова є поняття, як концентроване знання про предмет. Але не будь-який смисл слова є поняттям. Тому не всяке слово виражає поняття. Так, понять не виражають частки, вигуки тому, що їх смислом є емоційні або вольові спонукання. Не виражають понять і власні, прості терми, смислом яких є іменування предмета ("Предмет називається так-то"). Тоді поняття - це смисли слів, які є описовими іменами і предикаторами (загальними іменами).

Відмінність між словом і поняттям полягає не тільки в тому, що не всяке слово виражає поняття, а й в тому, що слова природної мови полісемічні, багатозначні.1 Слово може отримати усталений смисл тільки у певному контексті. Поняття ж однозначні.

4. Зміст поняття

5. Обсяг поняття. Елементи теорії множин

Зупинимося на другому елементові логічної структури поняття, на обсязі поняття.

Об с я г о м поняття називається множина предметів, кожен з яких є носієм ознак, що складають зміст поняття.

Наприклад, до обсягу поняття "столиця" входять предмети: "Київ", "Варшава", "Париж" і т. д. Але до обсягу цього поняття не ввійдуть предмети: "Харків", "Краків", "Нью-Йорк" тощо, тому що жоден з цих предметів не є носієм ознаки "бути столичним містом".

Можна ще й так сказати: обсягом поняття слід вважати коло предметів, на які поширюється це поняття. Наприклад, обсяг поняття "шахрайство" складають всі конкретні випадки злочинів, які мають ознаки, що складають зміст цього поняття; об'єм поняття "держава" - всі держави; об'єм поняття "конституція" - всі конституції конкретних держав і т.д.

Всі предмети, які входять до обсягу поняття, утворюють логічний клас. Логічний клас складається із індивідів. Індивідом логічного класу називається носій власного імені. Наприклад, "Франція" є індивідом класу держав з республіканською формою правління; "викрадення картини Караваджіо "Поцілунок Іуди"" є індивідом класу крадіжок; "замах на Павла II" є індивідом обсягу поняття "замах на умисне вбивство" і т.д.