Розділ «Лірика»

Грізні, мов тії леви, бій ведете за Родос,

В дикій пустелі сирійській прочан захищаєте смирних

І з херувимським мечем Гріб стережете святий.

Тільки ще більше скрашає вас одяг служок шпитальних

В час, коли, грізні леви, славного роду сини,

Ви доглядаєте хворих, втоляєте спрагу стражденним

І милосердя закон творите ближнім своїм.

Віро Христова, лиш ти в одному вінку поєднала

Пальму бранних звитяг з пальмою вчинків благих.

Повен надії, землі ти ввіряєш зерно золотеє,

І виглядаєш весни, радісно проросту ждеш.

Чом же боїшся на ниві часу засівати діяння?

Мудрості світлий посів тихо цвіте для віків.

Є два шляхи, які до чесноти людину провадять;

Якщо закритий один, другий відкритий тобі:

Ділом щасливий її досягає, нещасний — терпінням.

Благо тому, хто в житті знає обидва шляхи.

Чий се пливе корабель? То люди сідонські завзяті

З дальніх північних морів цину везуть і бурштин.

Будь їм, Нептуне, зичливий, гойдайте, вітри, їх помалу,